- •Розрахунок похибок та результатів вимірювань фізичних величин
- •Наближені обчислення
- •Правила округлення чисел
- •Математичні операції над наближеними числами
- •Абсолютні і відносні похибки
- •Приклад розрахунку похибки при малому числі прямих вимірювань
- •Порядок виконання роботи Частина і
- •Частина іі
- •Паралелепіпед
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота визначення густини твердих тіл і рідин методом пікнометра
- •Теоретичні відомості
- •П орядок виконанння роботи
- •Висновки: контрольні запитання
- •Лабораторна робота визначення густини твердих тіл і рідин методом гідростатичного зважування
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи Завдання 1. Визначаємо густину твердого тіла
- •Завдання 2. Визначаємо густину рідини
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота визначення швидкості польоту кулі за допомогою балістичного маятника
- •Теоретичні відомості.
- •Порядок виконання роботи.
- •Контрольні запитання
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Вивчення законів обертального руху
- •Теоретичні відомості.
- •Порядок виконання роботи.
- •9. Порівняти значення моментів інерції отриманих двома способами.
- •Висновки: контрольні запитання
- •Лабораторна робота визначення коефіцієнта тертя ковзання і коефіцієнта корисної дії похилої площини
- •Теоретичні відомості Завдання 1. Визначення коефіцієнта тертя ковзання μ матеріалів
- •Завдання 2. Визначення коефіцієнта корисної дії η площини
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота дослідження пружних деформацій розтягу твердих тіл
- •Короткі теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота визначення модулю юнга за прогином стержня
- •Короткі теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Теорія методу та опис установки
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота дослідження коливань пружинного маятника
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконаня роботи
- •II. Визначення логарифмічного декремента затухань пружинного маятника.
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота експериментальна перевірка рівняння бернуллі для стаціонарного потоку ідеальної рідини
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Висновки: контрольні запитання
- •П орядок виконання роботи.
- •1. Перевірка рівняння рівноприскореного руху
- •II. Перевірка другого закону Ньютона.
- •Контрольні запитання
Лабораторна робота визначення коефіцієнта тертя ковзання і коефіцієнта корисної дії похилої площини
Мета. Закріпити теоретичні відомості з розділу “Динаміка”; оволодіти прийомами експериментального визначення коефіцієнта ковзання і коефіцієнта корисної дії похилої площини.
Прилади і матеріали: похила площина з блоком і транспортиром, брусок, шалька з ниткою, терези, набір тягарців.
Теоретичні відомості Завдання 1. Визначення коефіцієнта тертя ковзання μ матеріалів
Коефіцієнт тертя ковзання μ матеріалів визначається із відношення сили тертя FТЕР до сили реакції опори N (рис.1):
(1)
Рис.1
Для рівномірного руху бруска вгору (
)
по похилій площині треба до нього
прикласти силу тяги
.
У такому випадку на тіло буде діяти
система сил, результуюча яких буде
дорівнювати векторній сумі всіх
прикладених сил:
(2)
Знайдемо проекції сил на осі 0x i 0y:
(3)
Спростимо систему рівнянь (3) і отримаємо, що:
(4)
З цього випливає, що:
, (5)
тобто
. (6)
Звідси
.
(7)
У даному рівнянні невідомою є сила тяги, яку визначимо розглядаючи сили, що діють на друге тіло:
(8)
Проведемо вісь 0y', знайдемо проекції сил, що діють на друге тіло. Рівняння (8) матиме вигляд:
. (9)
Таким чином сила натягу нитки дорівнює:
.
(10)
Оскільки нитку вважаємо невагомою і нерозтяжною, то
. (11)
Тоді коефіцієнт тертя визначимо як:
(12)
У результаті формула для визначення коефіцієнта тертя ковзання запишеться у вигляді:
(13)
Завдання 2. Визначення коефіцієнта корисної дії η площини
Коефіцієнт корисної дії (к.к.д.) простого механізму η визначається відношенням корисної роботи до повної виконаної роботи:
(14)
Корисною вважається робота, яку необхідно виконати у разі піднімання бруска вагою Р на висоту h. Для рівномірного піднімання бруска вертикально вгору до нього треба прикласти силу, яка дорівнює Р, але напрямлену протилежно до неї. Тому
(15)
Унаслідок піднімання бруска рівномірно
по похилій площині довжиною ℓ, до
нього прикладається сила
і виконана робота становитиме:
(16)
Підставивши рівняння (15) і (16) у (14), одержимо:
(17)
З урахуванням того, що
,
а
,
рівняння (17) перепишемо у вигляді:
(18)
На основі формули (13) знайдемо співвідношення між масами тіл:
;
;
;
.
(19)
Враховуючи рівняння (18) і (19) отримуємо:
,
(20)
або, поділивши чисельник і знаменник на sin α, одержимо:
.
(21)
Вираз (21) є робочою формулою для дослідження залежності к.к.д. похилої площини від кута її нахилу до горизонту і від коефіцієнта тертя μ.
Порядок виконання роботи
На терезах визначити масу бруска: m1 =
Оскільки другий тягарець складається із двох тіл (шальки
і вантажу
)
окремо визначити масу шальки:
=
Встановити похилу площину горизонтально (кут нахилу
= 0).
З'єднати брусок з шалькою за допомогою
нитки, перекинутої через блок.За допомогою тягарців (їх слід класти на шальку) підібрати таке значення маси
(
),
при якій система буде рухатись рівномірно.
Дослід повторити тричі. Дані занести
до таблиці 1.Виконати досліди для чотирьох значень кута α: 15°; 30°; 45°; 60°, які необхідно вимірювати транспортиром.
У кожному досліді слід дотримуватися рівномірного руху системи і записувати середнє значення
для кожного значення кута α.
Для кута =15º:
m2 =
=
=
=
=
=
=
=
Таблиця 1
N |
η |
ηсер |
∆ η = η- ηсер |
∆ η2 |
1 |
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
=
=
Для кута =30º:
m2 =
=
=
=
=
=
=
=
Таблиця 2
N |
η' |
η'сер |
∆ η' = η'- η'сер |
∆ η'2 |
1 |
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
=
=
Для кута =45º:
m2 =
=
=
=
=
=
=
=
Таблиця 3
N |
η'' |
η''сер |
∆ η'' = η''- η''сер |
∆ η'' 2 |
1 |
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
=
=
Для кута =60º:
m2 =
=
=
=
=
=
=
=
Таблиця 4
N |
η''' |
η'''сер |
∆ η''' = η'''- η'''сер |
∆ η''' 2 |
1 |
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
.
=
=
=
Δµ =µтаб – µсер =
=
Табл. 5
№ п/п |
α |
m2, кг |
μ |
μсер |
Δμ |
εμ |
η |
ηсер |
Δη |
εη |
1 |
15° |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
||||||||
2 |
30° |
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
||||||||
|
|
|
||||||||
3 |
45° |
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
||||||||
|
|
|
||||||||
4 |
60° |
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
||||||||
|
|
|
Побудувати графік залежності к.к.д. від кута нахилу площини:
.
По осі абсцис відкладається значення
кута, а по осі ординат – к.к.д.Обчислити абсолютні та відносні похибки величин μ і η для кожного вимірювання на основі формул теорії похибок.
к.к.д., %
100 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
90 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
80 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
70 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
60 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
50 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
40 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
30 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
20 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
10 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 15° 30° 45° 60°
Графік залежності ККД від кута нахилу площини:
Висновок:
