Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Теор Общ хим.DOC
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
575.49 Кб
Скачать

1,714 Г газу займають 600 мл;

х г газу займають 22400 мл;

х = (22400 . 1,714)/600 = 63,9 г.

Оскільки 22400 мл це – мольний об’єм газу, М(газ) = 63,9 г/моль.

Відповідь: М(газ) = 63,9 г/моль.

в) Визначення молярної маси газу за законом Менделєєва-Клапейрона.

Приклад 4. Визначити молярну масу бензолу, якщо маса 600 мл його пари при 87°С і тиску 83,2 кПа дорівнює 1,30 г.

Розв’язок:

Виразимо всі дані в одиницях СІ:

Р = 8,32 104 Па; Т = 273 + 87 = 300 К; V = 6 10-4 м3; m = 1,3 10-3 кг.

1. М6Н6) - ?

Використовуємо закон Менделєєва-Клапейрона: РV = (m/M).RT, звідки

Відповідь: молярна маса бензолу дорівнює 78 г/моль.

Питання і задачі

1. Дати визначення "моль речовини".

2. Сформулювати закон Авогадро та наслідки з нього.

3. Дати визначення "відносна густина одного газу за другим".

4. Записати рівняння стану ідеального газу і розрахувати значення R у різних одиницях.

5. Записати способи визначення молярної маси газу.

6. Визначити кількість молей і кількість атомів, які містяться у: 32 г кисню, 14 г азоту, 8 г кисню, 10 г водню.

7. Скільки молей атомів Нітрогену містять 1 моль нітратної кислоти; 2 моля амоніаку; 2 моль амоній нітрату?

8. Які необхідні експериментальні дані, щоб визначити молярну масу газу всіма відомими вам способами?

9. Визначити густину за воднем газової суміші, яка складається з 70 % карбон (ІІ) оксиду та 30 % карбон (ІV) оксиду за об’ємом.

10. За нормальних умов 500 мл газу мають масу 1,806 г. Визначити його відносну густину за повітрям і молярну масу.

11. Визначити масу 1м3 сульфур (ІV) оксиду при температурі 27 °С і тиску 3 атм.

12. В закритій посудині знаходиться 200 г кисню під тиском 3,5 атм і при

температурі 7°С. Визначити масу СО2 в цьому об’ємі при температурі 27°С під тиском 2,8 атм.

Лабораторна робота № 2 стехіометричні закони. Визначення молярної маси еквіваленту магнію

Стехіометричні закони визначають кількісні співвідношення реагуючих речовин і базуються на атомно-молекулярному вченні. Однак більшість твердих неорганічних сполук не мають молекулярної структури. В їх кристалічних гратках неможливо відокремити молекули, тому формою існування таких хімічних сполук є фаза. Фазою називається сукупність частин системи, однакових за складом і властивостями і відокремлених від інших частин поверхнею розділу. До таких структур відносяться іонні, металічні й атомні гратки. Це треба враховувати при формулюванні стехіометричних законів.

Закон сталості складу. Склад молекулярної сполуки не залежить від способу її одержання. При відсутності молекулярної структури в даному агрегатному стані склад сполуки залежить від умов добування.

Наприклад, склад амоніаку не залежить від способу одержання (NH4Cl  NH3 + HCl; 3H2 + N2  2NH3), а склад ферум (ІІ) оксиду – залежить, і його можна виразити формулою Fe1-хО, де х = 0,1 – 0,2.

Закон кратних відношень. Якщо два елементи утворюють між собою декілька молекулярних сполук, то масові кількості одного елемента, які припадають на одну й ту ж масову кількість другого елемента, відносяться між собою як невеликі цілі числа. Наприклад, для кисневмісних сполук Карбону СО2 та СО співвідношення кількостей кисню дорівнює 2:1. Для сполук, які не мають молекулярної структури, у загальному випадку ці кількості можуть відноситися між собою як дробові числа. Наприклад, відношення масових долей Оксигену, які припадають на одну масову долю Титану в оксидах титану ТіО0,58-1,33, ТіО1,46‑1,56, ТіО1,9-2,0, є дробовими числами.

Закон еквівалентів. Молекулярні сполуки реагують у кількостях, пропорційних їх еквівалентам. При відсутності молекулярної структури у даному агрегатному стані їх кількості можуть відхилятися від хімічних еквівалентів.

Хімічним еквівалентом (еквівалентом) речовини (Е) називають таку її кількість, яка поєднується з одним молем атомів Гідрогену, або заміщує таку ж кількість атомів Гідрогену у хімічних реакціях. Розмірність еквівалента – моль. Наприклад, Е(О) = 0,5 моля, оскільки Оксиген у бінарній сполуці Н2О поєднується з двома молями атомів Гідрогену.

Молярною масою еквівалента речовини (МЕ) називається маса одного еквівалента речовини. Розмірність еквівалентної маси – г/моль. Наприклад, МЕ(О) = 8 г/моль.

Для молекулярних сполук закон еквівалентів виражається співвідношенням

де m1 i m2 – маси реагуючих речовин, МЕ1 і МЕ2– їх еквівалентні маси, Е1 та Е2 − еквіваленти речовин, ν1, ν2 − кількості їх молей.

Приклад 1. Визначити еквівалент і еквівалентну масу Сульфуру в Н2S.

Розв’язання:

1. Е(S)  ?, МЕ (S)  ?

У дигідроген сульфіді H2S 2 моля атомів Гідрогену сполучаються з 1 молем атомів Сульфуру або 1 моль атомів Гідрогену сполучається з 0,5 моля атомів Сульфуру. Згідно з визначенням, еквівалент Сульфуру Е(S) дорівнює 0,5 моля, а еквівалентна маса МЕ(S) = 0,5 .32 = 16 г/моль.

Відповідь: Е(S) – 0,5 моля, МЕ(S) – 16 г/моль.

Еквівалент і еквівалентну масу елемента можна визначити за складом його сполуки з іншим елементом, еквівалент якого відомий.

Приклад 2. При згорянні 5 г металу утворюється 9,44 г оксиду металу. Визначити еквівалентну масу металу.

Розвязання:

1. m(O) у оксиді  ?

m(O) = m(окс) – m(Ме) = 9,44 – 5,0 = 4,44 (г)

2. МЕ(Ме) – ?

Еквівалентна маса Оксигену дорівнює 8 г/моль. Згідно з законом еквівалентів складемо рівняння:

Відповідь: молярна маса еквівалента металу дорівнює 9,01 г/моль.

Для розрахунків еквівалентів та молярних мас еквівалентів складних речовин можна використати наступні співвідношення:

Е(реч) = 1/f, моль, МЕ (реч) = М(реч)/f, г/моль, де f − фактор еквівалентності

а) МЕ (кисл) = М(кисл)/f. У цьому випадку f дорівнює кількості іонів Н+, що обмінюються.

В реакції H2SO4 + NaOH  NaHSO4 + H2O еквівалент H2SO4 дорівнює одному молю, а еквівалентна маса МЕ (H2SO4) = 98 г/моль.

б) МЕ(осн) = М(осн)/f, де f дорівнює кількості іонів ОН, що обмінюються.

В реакції Al(OH)3 + H2SO4  Al(OH)SO4 + 2H2O еквівалент Al(OH)3 дорівнює 0,5 моля, а МЕ(Аl(ОН)3) = 39 г/моль.

в) МЕ (солі) = М(солі)/f, де f = nm, де n – кількість катіонів, що обмінюються, m – їх валентність.

В реакції NaH2PO4 + 2NaOH  Na3PO4 + 2H2O еквівалент NaH2PO4 дорівнює 0,5 моля, а МЕ (NaH2PO4) = 60 г/моль.

г) МЕ (оксиду) = М(окс)/f, де f = nm, де n – число атомів другого елемента (не Оксигену), m – його валентність.

Еквівалент Аl2О3 = М(Аl2О3)/ 2.3 = 1/6 моль, а МЕ (Аl2О3) = 17 г/моль.

е) Еквівалентна маса елемента у сполуках визначається з співвідношення МЕ(ел) = А/f, де А – атомна маса елемента, f = n – його валентність у сполуці. Наприклад, МЕ(О) = 16/2 = 8 г/моль.

ж) Еквівалентна маса сполуки складається з еквівалентних мас складових.

Наприклад, MЕ(MgSO4) = ME(Mg2+) + ME(SO42-) = 12 + 49 = 61 (г/моль).

Наведені приклади показують, що еквівалент речовини залежить від реакції, в якій вона бере участь.

В деяких випадках корисно користуватися значенням еквівалентного обєму, тобто об’єму, який займає за даних умов 1 еквівалент газової речовини. VЕ (реч) = VM(реч)/f

Так, еквівалентний об’єм водню за н.у. VE(H2) дорівнює 11,2 л/моль (тому що 1 моль атомів Н складає 0,5 моля Н2, а 1 моль Н2 займає об’єм 22,4 л за н.у.), кисню  5,6 л/моль.

Приклад 3. Визначити атомну масу двовалентного металу, якщо 8,34 г металу окиснюються 0,68 л кисню (н.у.).

Розв’язання:

МЕ(Ме)  ?

Знаходимо МЕ(Ме) з співвідношення:

2. А (Ме)  ?

МE(ел) = A/n, A = МE (ел). n = 68,8 . 2 = 137,6 г/моль.

Відповідь: атомна маса металу дорівнює 137,6 г/моль.