2. за реалізацію продукції, яка підлягає, але не пройшла обов'язкової серти­фікації або за реалізацію продукції, яка підлягає іншій обов'язковій процедурі з підтвердження відповідності, але щодо якої немає відповідного документа про відповідність, а також за застосування щодо такої продукції національного знака відповідності — штраф у розмірі 25 відсотків вартості реалізованої продукції;

3. за реалізацію експортної продукції, яка не відповідає вимогам стандартів, норм і правил, на що є письмове підтвердження споживача - штраф у розмірі 25 відсотків вартості реалізованої продукції;

4. за реалізацію продукції, забороненої до випуску і реалізації органами державного нагляду — штраф у розмірі 100 відсотків вартості реалізованої продукції;

5. за випуск, реалізацію продукції, яка внаслідок порушення вимог стандар­тів, норм і правил є небезпечною для життя, здоров'я й майна людей і навколиш­нього середовища - штраф у розмірі 100 відсотків вартості випущеної або реалі­зованої продукції.

6. Наказ Держспоживстандарту України від 01.02.2005 № 28 «Про зат­вердження переліку продукції, що підлягає обов 'язковій сертифікації в Україні».

Розділом 26 Наказу визначена харчова продукція та продовольча сировина, як така, що підлягає обов'язковій державній сертифікації, а також позначені норма­тивні акти, на відповідність яким проводиться сертифікація.

Однак, Розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1570-р «Про затвердження плану першочергових заходів щодо виконання зо­бов'язань України в рамках членства у СОТ» та від 30 жовтня 2008 р. № 1381-р «Про затвердження плану заходів щодо адаптації української економіки до вимог СОТ» визначено завдання Держспоживстандарту до кінця 2008 р. виключити із затвердженого Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації, харчо­ві продукти. Цього зроблено не було.

6. Наказ МОЗ України від 2 липня 2004 р. № 329 «Про затвердження Методичних рекомендацій «Періодичність контролю продовольчої сировини та харчових продуктів за показниками безпеки». Ці Рекомендації були розроб­лені для здійснення виробничого контролю на харчових та переробних підпри­ємствах України за вмістом важких металів та миш'яку, радіонуклідів, нітратів, 7Ч-нітрозамінів, мікотоксинів, гістаміну, антибіотиків, гормональних препаратів, пестицидів, мікроорганізмів, деяких харчових добавок у продовольчій сировині, харчових продуктах, в т.ч. біологічно активних харчових добавках (БАД), які ви­робляються в Україні. Рекомендації визначають основні чужорідні речовини в харчових продуктах та сировині, надає їх характеристику, а також визначає періо­дичність проведення контролю сировини та продуктів за їх видами та групами.В 1989 році Міністерством охорони здоров'я СРСР були затверджені Ме- дично-біологічні вимоги та санітарні норми якості продовольчої сировини та харчових продуктів (№ 5061-89 від 01.08.89 р., далі — Вимоги). Ці Вимоги були розроблені з метою забезпечення високої якості харчових продуктів, вдоскона­лення нормативної документації, покращення структури харчування та зміцнен­ня здоров'я населення. Вимоги повинні використовуватися, в тому числі, і під час контролю якості продовольчої сировини та харчових продуктів на підпри­ємствах.

Зазначені Вимоги включають в себе критерії харчової цінності, критерії без­пеки харчової сировини та продукти, які поділені на 9 груп:

1. М'ясо, м'ясні продукти, птиця та яйця.

2. Молоко й молочні продукти.

3. Риба, рибні та інші продукти моря.

4. Хлібобулочні та борошно-круп'яні вироби.

5. Цукор та кондитерські вироби.

6. Овочі, плоди, ягоди та продукти їх переробки.

7. Жирові продукти.

8. Напитки та продукти бродіння

9. Інші продукти.

У відповідності до Вимог, харчова цінність, якість продуктів та сировини ви­значається вмістом окремих харчових речовин з енергетичною цінністю (білки, жири, вуглеводи, сіль, вітаміни, макро- та мікроелементів) та обмеженим вмістом забруднювачів, що мають хімічну та біологічну природу. Даними Вимогами ви­значені допустимі та граничні рівні зазначених речовин.

По теперішній час цей нормативно-правовий акт органу влади СРСР непід- тверджений законодавчими органами України, і нескасований. Підприємства йо­го використовують за відсутності іншого аналогічного документу України. За ча­сів незалежності України редакція цього документу була двічі (в 1991 та 2001 роках) змінена, що надає підстави вважати його частиною вітчизняного законо­давства.

12. З метою виробництва безпечної та якісної сировини та продукції в Украї­ні затверджені та діють численні державні стандарти в сфері виробництва, пере­робки харчової сировини та продуктів.