6. Перевірка розрахунку коефіцієнтів і вільних членів канонічних рівнянь.

Використовуючи інтегральну формулу Мора і множення епюр згинальних моментів по правилу Веріщагіна можно перевірити коефіцієнти канонічних рівнянь.

(4)

Вільні члени перевіряються за формулою

де - епюра згинаючих моментів від дії заданого навантаження, побудованая для статично визначуваної схеми системи, полученої від заданої невизначеної, тобто перейти до основної системи методу сил, відкинувши «зайві» в`язі.

Коефіцієнти і вільні члени можно перевіряти разом. Для цього спочатку треба побудувати в основній системі епюру згинальних моментів при одночасній дії всіх одиничних переміщень

Построчна перевірка коефіціентів кожного канонічного рівняння, наприклад і-ого:

При правильному визначенні коефіціентів ця сума повинна получитися при множенні епюр та :

Універсальна перевірка усіх коефіцієнтів канонічних рівнянь: .

Ця сума повинна получитися при множенні епюри на саму себе, тобто

Постолбцова перевірка всіх вільних членів виконується за формулами:

-

дивись формулу (5).

7. Побудова дійсних епюр згинаючих моментів, поперечних та

продовжніх сил, іх перевірки.

Підставляємо знайдені та перевірені коефіцієнти та вільні члени до системи канонічних рівнянь, розв`язуємо їх, отримуємо дійсні величини основних невідомих Обов’язково перевіряємо обчислені величини основних невідомих, підставивши їх у кожне канонічне рівняння або у сумарне рівняння.

Дійсна епюра згинаючих моментів будується способом накладення епюр відповідно до формули

Тут - епюри згинаючих моментів в основній системі від одиничних примусових переміщень - епюра згинаючих моментів в основній системі від зовнішнього навантаження; - дійсні величини основних невідомих.

Основною перевіркою дійсної епюри згинальних моментів є статична перевірка, яка полягає в перевірці умов рівноваги всіх вузлів рами. Для її виконання почергово відокремлюються всі проміжні вузли, до яких прикладаються зовнішні вузлові навантаження, після чого перевіряється, чи дорівнює нулю сума моментів у даному вузлі. При цьому відносна похибка не повинна перевищувати 1%.

Можно робити кінематичну перевірку епюри згинаючих моментів, яка полягає в обчисленні переміщень, які завідомо дорівнюються нулю. Необхідно задану статично невизначувану схему рами змінити статично визначуваною, тобто перейти до основної системи методу сил, відкинувши «зайві» в’язі. Для кінематичної перевірки слід побудувати епюри згинаючих моментів у статично визначуваній основній системі від окремих одиничних невідомих методу сил або від сукупності усіх невідомих метод сил .

Переміщення обчислюються по формулам

або

Відносна похибка також не повинна перевищувати 1%.

Епюра поперечних сил будується користуючись диференціальною залежністю між дійсними поперечними силами Q та згинаючими моментами. Розрахунок виконується для кожного стержня рами.

Поздовжні сили обчислюємо, розглядаючи послідовно рівновагу вузлів рами. Вузли необхідно розглядати в такій послідовності, щоб у кожному з них було не більше двох невідомих поздовжніх сил. Вирізавши вузол, прикладаємо до нього вже відомі поперечні сили, що беруться з епюри Q, і поздовжні сили, які спрямовуємо в додатному непрямі, тобто вважаємо ці сили розтягуючими. Використовуючи рівняння рівноваги на координатні вісі, знайдемо невідомі поздовжні сили.

Провівши переріз, що відокремлює раму від опор і приклавши в місцях перерізів згинальні моменти, поперечні і поздовжні сили, перевіряємо виконання умов рівноваги всієї системи вцілому.