- •Організація і методологія наукових досліджень
- •Укладачі: д.Т.Н., професор Гнідець б.Г., асис. Бурченя с.П.
- •2. Організація науково-дослідної роботи в Україні.
- •3. Методологічні основи наукового пізнання і творчості.
- •3.1. Поняття наукового знання і пізнання.
- •3.2. Відносне і абсолютне знання
- •3.3. Етапи наукового дослідження
- •3.4. Методи теоретичних і емпіричних досліджень.
- •3.5. Елементи теорії і методології науково – технічної творчості.
- •Вибір напрямку наукового дослідження і етапи науково дослідної роботи.
- •4.1. Вибір напрямку наукового дослідження.
- •– Тема наукового дослідження є складовою проблеми. В результаті
- •4.2. Оцінки економічної ефективності.
- •4.3. Етапи науково-дослідної роботи.
- •Література
3.3. Етапи наукового дослідження
В процесі наукового дослідження можна відзначити наступні етапи ( їх є п’ять):
виникнення ідеї;
формування понять, міркувань;
висунення гіпотез;
узагальнення наукових факторів;
доказ правильності гіпотез і міркувань
Наукова ідея – інтуєтивне пояснення явища, без проміжної аргументації, без усвідомлення всієї сукупності зв’язків, на основі яких робиться висновок. Вона базується на вже відомих знаннях, но відкриває раніш не зауважені закономірності. Свою специфічну матеріалізацію ідея знаходить в гіпотезі.
Гіпотеза – це припущення про причину, яка викликає даний наслідок. Якщо гіпотеза погоджується з наявними факторами , то в науці її називають теорією або законом.
В процесі пізнання кожна гіпотеза підлягає перевірці, в результаті якої встановлюється, що наслідки які виникають з гіпотези, дійсно співпадають з спостереженнями явищами, що дана гіпотеза не протирічить жодним іншим гіпотезам, які вважаються вже доказаними, і що вона є єдиною можливою і обґрунтованою.
З нагромадженням нових фактів одна гіпотеза може бути замінена іншою лише в тому випадку, якщо ці нові факти не можуть бути пояснені старою. В
7
результаті опрацювання і порівняння з дійсністю наукова гіпотеза може стати теорією.
Теорія – ( лат. ”розглядаю”) – системи узагальненого знання, пояснення цих чи інших сторін дійсності.
Теорія є духовним уявним (мисленим) відображенням і відтворенням реальної дійсності. Вона виникає в результаті узагальнення пізнавальної діяльності і практики. Це узагальнений досвід в свідомості людей.
Структуру теорії формують: принципи, аксіоми, закони, міркування положення , настанови, тези, поняття, категорії і факти.
Під принципом в науковій теорії розуміється найбільш абстрактне визначення ідеї. Принцип це правило, яке виникло в результаті суб’єктивного обдуманого досвіду людей.
Вихідні положення наукової теорії називаються постулатами або аксіомами.
Аксіома - (постулакт) - це положення яке береться в якості вихідного, що не доводиться цією теорією, і з якого виводяться всі решта пропозиції і висновки теорії за завчасу фіксованими правилами. Аксіоми очевидні без доведення, еквівалентні до постулату.
Теорія складається з відносно жорсткого ядра і його захисного поясу. Ядро це основні принципи, а захисний пояс включає допоміжні гіпотези, які конкретизують ядро.
Теорія є найбільш розвиненою формою узагальненого наукового пізнання. Вона включає в собі не тільки знання основних законів, но і пояснення фактів на їх основі. Теорія дозволяє відкривати нові закони і передбачати майбутнє.
Рух думки від незнання до знання керується методологією.
Методологія – це філософське вчення про методи пізнання і перетворення дійсності, застосування принципів світогляду до процесу пізнання , духовної творчості і практики.
