Загальні питання влаштування блискавкозахисту

Блискавкозахист - це комплекс заходів, спрямованих на запобі­гання прямого удару блискавки в об'єкт або на усунення небезпеч­них наслідків, пов'язаних з прямим ударом; до такого комплексу належать також засоби захисту, що оберігають об'єкт від вто­ринних впливів блискавки і занесення високого потенціалу.

Різноманітність технологічних процесів, режимів роботи ви­робничого устаткування, а також вибухові і пожежні властивості матеріалів, що в цих процесах використовуються, створюють не­однакові умови вибухопожежонебезпеки у виробничих приміщен­нях і зовнішніх установках. Рівень вибухопожежонебезпеки тех­нологічних процесів визначається у за класифікацією, що наведе­на в «Правилах улаштування електроустаткування» (ПУЕ). Ця класифікація є визначальною при вирішенні питання влашту­вання блискавкозахисту (поз. 2 в табл. 11.1).

Ще одним визначальним чинником є рівень грозової актив­ності в місці розташування споруди. Формування грозової хмар­ності і, як наслідок, грозова активність залежить від кліматич­них умов і рельєфу місцевості. Тому грозова активність над різ­ними ділянками земної поверхні неоднакова. Для розрахунку блискавкозахисних заходів необхідно мати конкретне значення, що характеризує грозову діяльність в даному регіоні. Такою ве­личиною є інтенсивність грозової діяльності, яку прийнято ви­значати кількістю грозових годин протягом року. Вона визнача­ється як середньоарифметичне значення за декілька років спо­стережень для певної місцевості земної поверхні. Середньорічна тривалість грози в окремих регіонах і промислових центрах ви­значається за картою (див. ДСТУ БВ 2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд» від 01.01.2009) або за даними метеорологічних станцій, найближчих до даного регіону. Як приклад наведемо значення для деяких міст України:

Сімферополь - 40...60;

Дніпропетровськ, Київ, Львів, Одеса - 60...80;

Донецьк, Запоріжжя, Ужгород - 80....100,

Залежно від параметрів, що характеризують грозову активність у районі розташування об'єкта, визначаються такі важливі показники блискавкозахисту, як:

• категорія блискавкозахисту;

• тип зони захисту.

Блискавкозахист поділяється на три категорії - I, II і III. Об'єкти, які належать до І і II категорій, захищають від прямих ударів блискавок, вторинних її проявів і занесення високого по­тенціалу через наземні (надземні) і підземні металеві комунікації. Будинки і споруди, віднесені за влаштуванням блискавкозахисту до III категорії, повинні бути захищені від прямих ударів і зане­сення високого потенціалу через наземні (надземні) металеві ко­мунікації.

Зовнішні пристрої, що належать за влаштуванням блискав­козахисту до II категорії, захищають від прямих ударів блиска­вок і вторинних впливів, а віднесені до III категорії - тільки від прямих ударів.

Найбільш небезпечним з усіх впливів блискавки з погляду ураження будинків і споруд є прямий удар. Багаторічні спостере­ження і дані свідчать про те, що переважна більшість пожеж і руйнувань при грозових розрядах викликані саме прямими уда­рами блискавки. Тому при влаштуванні блискавкозахисту будь-якої категорії має бути виконаний захист від прямих ударів бли­скавки. Існує три види такого захисту - стержневий, тросовий і сітчастий. В даній роботі розглядається тільки стрижневий бли­скавкозахист і тільки від прямих ударів блискавки. Інші питан­ня блискавкозахисту (тросовий, сітчастий блискавкозахисти, а також захист від вторинних проявів розглядаються в ДСТУ БВ 2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд» від 01.01.2009).