Стани французького суспільства напередодні революції

Привілейовані стани - 4 % населення
I – духівництво до 130 тис. осіб. Церкві належала десята частина всіх земель у країні. Одержували від короля великі грошові та земельні дарунки
II - дворянство 140 тис. Осіб дворянство шпаги - спадкове та військове дворян­ство, власники великих земельних володінь дворянство мантії - судове дворянство та дворяни-чиновники, вихіцці з третього стану, які купляли дворянські звання і посади Володіли: 1/3 всієї землі; млини, хлібопекарні, давильні для винограду; мисливські угіддя, рибальство; захоплення громадської землі і випасів; судова влада обіймали вищі державні посади вели розкішний спосіб життя; лише поодинокі дворяни вели торгову і промислову діяльність. Звільнені від сплати всіх податків
III стан непривілейований
Верстви	Власність
відкупники податків Буржуазія торгова і промислова Великі та дрібні підприємці міські дрібні підприємці, купці-оптовики, купці, кораблевласники, домовласники-комерсанти, орендатори підприємці і землевласники, селяни - 80% населення ремісники, підмайстри робітники мануфактур наймані робітники	Банки, заводи Мануфактури, майстерні майстерні, крамниці не мали власності
Обов’язки
Сплата всіх податків і повинностей Повна відсутність політичних прав Забезпечували перші два стани

• Становий лад у Франції призводив до того, що весь третій стан був політично безправним.

• Для Франції характерне одворянювання частини підпри­ємців, які значну частину своїх багатств витрачали на купівлю феодальних маєтків, титулів, посад при дворі чи позички королівській владі.

• Ліквідація станів у Франції була одним із важливих завдань революції, що назрівала в країні.

Криза абсолютизму

• XVIII ст. - Франція втратила Канаду й майже всі колоніальні во­лодіння в Ост-Індії.

• Поразка у Семирічній війні (1756 -1763 рр.)

• Втрата колоніально-морської пер­шості на користь Великої Британії.

• Людoвик XV державними справами не переймався.

• Державні фінанси використовували безладно: у 1715 році чистий державний прибуток становив 69 млн ліврів, а витрати - 132 млн.

• Найвищі посади здебільшого продавалися і купува­лися за гроші або роздавалися на основі придворних зв'язків відповідно до знатності походження або за особистою за­баганкою, що призводило до занепаду військової справи та управління країною.

• Країною правили фаворитки (маркіза де Помпадур)

• Людовик XVI - ледаща, безвільна, обмежена людина, без хисту політика та державця, в сім'ї якого, як казали тоді, "єдиним чоловіком" була жінка,.

• Людовик XVI у політичних справах перебував під сильним впливом своєї дружини австрійської принцеси Марії-Ан­туанетти

• Величезні витрати королівського двору.

• Упродовж XVIII ст. монархія Бурбонів не провела жод­ної реформи в дусі нових потреб країни.

• Існував численний бюрократичний апарат.

Бюрократизм — система управління державою, що харак­теризується спиранням влади на числен­ний апарат чиновників.

Політичний лад Франції був однією з найбільших пере­шкод на шляху розвитку ринкових відносин