- •Практичне заняття № 1
- •Предмет синтаксису як граматичного рівня
- •Сучасної української літературної мови.
- •Синтаксичні відношення і зв’язки між компонентами словосполучень
- •Теоретичні питання
- •Практичні завдання
- •Зразок аналізу
- •Теоретичні питання:
- •Практичні завдання
- •Теоретичні питання
- •Практичні завдання
- •Практичне заняття № 4 Односкладні прості речення. Двоскладні й односкладні неповні речення. Нечленовані речення
- •Теоретичні питання
- •Практичні завдання
- •Практичне заняття № 5 Речення з відокремленими другорядними членами
- •Завдання
- •Практичне заняття № 6–7
- •Теоретичні питання
- •Завдання
Практичне заняття № 4 Односкладні прості речення. Двоскладні й односкладні неповні речення. Нечленовані речення
Студент повинен знати:
визначення односкладних речень;
типи односкладних речень;
способи вираження головних членів односкладних речень;
стилістичні функції односкладних речень;
у чому полягає відмінність односкладних речень від двоскладних та неповних двоскладних;
визначення повних і неповних речень;
особливості структури повних і неповних речень;
типи неповних речень; нечленованих речень;
функції неповних речень; нечленованих речень;
особливості пунктуації в неповних реченнях;
специфіку стилістичного вживання неповних речень; нечленованих речень.
Терміни: односкладне речення ( означено-особове, неозначено-особове, узагальнено-особове, безособове, інфінітивне, номінативне (називне), генітивне, вокативне); повне / неповне речення; неповне контекстуальне, ситуативне, еліптичне речення; приєднувальна конструкція; парцельоване речення, нечленоване речення.
Студент повинен уміти:
відрізняти односкладні речення від двоскладних, повні від неповних;
визначати головні члени односкладних речень;
встановлювати типи односкладних та неповних двоскладних і односкладних речень;
складати односкладні та неповні речення;
робити повний синтаксичний аналіз односкладних та неповних речень.
Теоретичні питання
Поняття про односкладне речення. Проблема односкладного речення в сучасному мовознавстві.
Типи односкладних речень та способи вираження головного члена в них.
Типи неповних речень.
Односкладні речення та неповні двоскладні й односкладні.
Парцельовані речення та приєднувальні конструкції.
Нечленовані речення, їх типи.
Уживання односкладних неповних, парцельованих, нечленованих речень та приєднувальних конструкцій у різних стилях мови.
Особливості пунктуації в неповних, парцельованих реченнях.
Практичні завдання
Вправи 455, 466 ( Плющ М.Я. та ін. Сучасна укр. літ. мова. Збірник вправ...)
Література
Вихованець І.Р. Граматика української мови. Синтаксис: Підручник. – К., 1993.
Волох О.Т. та інш. Сучасна українська літературна мова: Морфологія. Синтаксис. – К., 1989.
Сучасна українська мова: Підручник / За ред. О. Д. Пономарева. – 3-є вид. – К., 2005.
Сучасна українська літературна мова: Підручник / За ред. М.Я.Плющ. –3-є вид. – К., 2001.
Українська мова: Практикум: Навч. посібник / Пазяк О. М., Сербенська О. А., Фурдуй М. І., Шевченко Л. Ю. – К., 2000.
Ющук І. П. Українська мова. – К., 2005.
Шевченко Л. Ю., Різун В. В., Лисенко Ю. В. Сучасна українська мова: Довідник. – К., 1993.
Шульжук К. Ф. Синтаксис української мови: Підручник. – К., 2004.
Практичне заняття № 5 Речення з відокремленими другорядними членами
Мета: навчити студентів визначати причини та умови відокремлення, змістові відношення при відокремленні; ознайомити із випадками відокремлення однорідних та неоднорідних означень, прикладок, із засобами вираження відокремлених обставин, додатків.
Теоретичні питання
1. Поняття про відокремлення. Причини й умови відокремлення. Напівпредикативні й уточню вальні відношення при відокремленнях.
2. Відокремлення означень:
– відокремлення узгоджених означень;
–відокремлення узгоджених поширених означень, виражених прикметниковими, дієприкметниковими зворотами;
– відокремлення неузгоджених означень;
– пунктуація при відокремлених означеннях.
3. Відокремлення прикладок:
– засоби вираження поширених і непоширених прикладок;
– пунктуація при відокремлених прикладках.
4. Відокремлення обставин:
– засоби вираження поширених і непоширених обставин;
– відокремлення непоширених обставин.
5. Питання про відокремлені додатки.
