Зразок аналізу

Заснула ніч у травах негустих (Ю. Сердюк).

що зробила?

Ніч заснула – словосполучення синтаксичне, предикативне, просте, координація, предикативні семантико-синтаксичні відношення;

де? (у чому?)

Заснула у травах – словосполучення синтаксичне, підрядне, просте, дієслівне, керування, придієслівне, слабке, опосередковане, синкретичні семантико-синтаксичні відношення (обставинно-об’єктні);

яких?

У травах негустих – словосполучення синтаксичне, підрядне, просте, іменникове, узгодження, повне (неповне), атрибутивні семантико-синтаксичні відношення.

Література

1. Вихованець І.Р. Граматика української мови. Синтаксис: Підручник. – К., 1993.

2. Волох О.Т. та інш. Сучасна українська літературна мова: Морфологія. Синтаксис. – К., 1989.

3. Каранська М. Синтаксис сучасної української літературної мови. – К., 1992.

4. Медушевський А.П. Лексичні, фразеологічні, синтаксичні словосполучення// мовознавство. – 1972. – 6. – с.60-67.

5. Сучасна українська літературна мова/ під редакцією М.Я. Плющ. – К., 1994.

6. Сучасна українська літературна мова/ під редакцією І.К. Білодіда. – К., 1972.

7. Шульжук К. Ф. Синтаксис української мови: Підручник. – К., 2004

Практичне заняття № 2

Речення. Типи речень.

Прості двоскладні речення.

Головні члени простих двоскладних речень

та способи їх вираження

Студент повинен знати:

• відмінність між реченням і судженням;

• основні ознаки речення;

• типи речень за характером вираженого ставлення до дійсності (за модальністю);

• типи речень за функцією та емоційним забарвленням;

• граматичні засоби оформлення кожного типу речень;

• типи речень за структурою;

• структуру простого двоскладного речення;

• визначення підмета;

• способи вираження простого підмета;

• способи вираження складеного підмета;

• визначення присудка;

• способи вираження простого і складеного присудка;

• особливості поєднання різних типів присудка з підметом;

• уживання розділових знаків між підметом і присудком.

Терміни: розповідне, питальне, спонукальне, бажальне речення; окличне речення; заперечне (загальнозаперечне, частковозаперечне), стверджувальне речення; просте, складне речення; двоскладне, односкладне речення; поширене, непоширене речення; повне, неповне речення; ускладнене, неускладнене речення; головні члени речення; морфологізовані і неморфологізовані члени речення; простий підмет, складений підмет; простий присудок, складений присудок; складений іменний, складений дієслівний присудок; зв’язка; складний (подвійний присудок); різновиди предикативного зв’язку: координація, тяжіння, співположення, суб’єктний інфінітив, об’єктний інфінітив.

Студент повинен уміти:

• виділяти в тексті речення;

• класифікувати речення;

• складати речення відповідного типу;

• аналізувати прості двоскладні речення;

• визначати підмет у простих двоскладних реченнях, визначати присудок;

• характеризувати типи підмета і присудка;

• визначати спосіб вираження підмета і присудка;

• складати речення з різними типами підметів і присудків.