Теоретичні питання:

1. Речення як основна одиниця синтаксису. Речення та судження.

2. Основні ознаки речення.

3. Типи речень за характером вираження ставлення до дійсності (за модальністю).

4. Типи речень за функцією та емоційним забарвленням.

5. Типи речень за структурою.

6. Структура простого двоскладного речення

7. Підмет та способи його вираження.

8. Присудок та способи його вираження.

9. Синтаксичний зв’язок між підметом і присудком.

10. Особливості поєднання різних типів підмета і присудка.

11. Розділові знаки між підметом і присудком.

Практичні завдання

1. Плющ М.Я. та ін. Сучасна українська літературна мова. – Вправа 403 (10 речень); 405, 410, 413.

2. Дібрати ілюстративний матеріал до 10, 11 теоретичних питань (по 7 речень).

Література

1. Вихованець І.Р. Граматика української мови. Синтаксис: Підручник. – К., 1993.

2. Волох О.Т. та інш. Сучасна українська літературна мова: Морфологія. Синтаксис. – К., 1989.

3. Каранська М. Синтаксис сучасної української літературної мови. – К., 1992.

4. Сучасна українська літературна мова/ під редакцією М.Я. Плющ. – К., 1994.

5. Сучасна українська літературна мова/ під редакцією І.К. Білодіда. – К., 1972.

6. Шульжук К. Ф. Синтаксис української мови: Підручник. – К., 2004

Практичне заняття № 3

Другорядні члени простого речення

Студент повинен знати:

• визначення додатка, означення, обставини;

• функції та призначення додатка, означення, обставини;

• способи вираження різних типів додатків, означень, обставин;

• способи розрізнення додатка й обставини, додатка й означення.

Терміни: додаток (прямий додаток, непрямий додаток, придієслівний додаток, присубстантивний додаток, об’єктний інфінітив), означення (узгоджене означення, неузгоджене означення, поширене означення), обставина (обставина місця, часу, причини, мети, допусту, умови, способу дії, міри й ступеня вияву дії; препозитивна обставина, постпозитивна обставина, поширена обставина, непоширена обставина).

Студент повинен уміти:

• виокремлювати в реченні додатки, означення, обставини;

• визначати типи додатків, означень, обставин;

• характеризувати способи вираження додатків, означень, обставин;

• складати речення з різними типами додатків, означень, обставин;

• розмежовувати додатки й обставини, додатки й означення;

• розрізняти інфінітив у функції додатка, означення, обставини.

Теоретичні питання

1. Другорядні члени речення та їхня роль у поширенні структури простого речення. Принципи класифікації другорядних членів.

2. Додаток, його типи й способи вираження.

3. Означення, його типи й способи вираження.

4. Обставина, її типи й способи вираження.

5. Розмежування додатків і означень, додатків і обставин.

6. Синкретичні другорядні члени речення.

7. Інфінітив у реченнєвій структурі сучасної української літературної мови.

Практичні завдання

1. Вправи 424, 425, 437 ( 1 – 7 речення), 449 (1–7 речення) ( Плющ М.Я. та ін. Сучасна українська літературна мова. Збірник вправ. – К.: Вища школа, 1995. – С. 171–185).

2. Виконати повний синтаксичний аналіз речення відповідно до схеми:

З кущів підліска линуть перші трелі солов’я ( А.Шиян.)

Схема аналізу простого речення

1. Тип речення за метою висловлювання: розповідне, питальне, спонукальне.

2. Тип речення за емоційно-експресивним забарвленням: окличне: розповідно-окличне, питально-окличне, спонукально-окличне; неокличне.

3. Тип речення за характером вираженого ставлення до дійсності (за модальністю): стверджувальне; заперечне: загальнозаперечне,частковозаперечне.

4. Тип речення за будовою (кількістю предикативних частин): просте, складне.

5. Тип речення за складом граматичної основи: двоскладне, односкладне: означено-особове, неозначено-особове, узагальнено-особове, безособове, інфінітивне, номінативне, генітивне, вокативне.

6. Тип речення за поширеністю: поширене, непоширене.

7. Тип речення за наявністю (відсутністю) необхідних членів для розкриття його змісту: повне, неповне: контекстуальне, ситуативне, еліптичне; приєднувальна конструкція; парцельоване.

8. Тип речення за ускладнювальними компонентами: ускладнене (засоби ускладнення: однорідні члени речення, відокремлені другорядні члени речення, вставні та вставлені компоненти, уточнювальні елементи, звертання), неускладнене.

9. Аналіз членів речення й способів їх вираження.

10. Визначення типу синтаксичного зв’язку та семантико-синтаксичних відношень між словами в реченні.

11. Пояснення розділових знаків.

Література

1. Вихованець І.Р. Граматика української мови. Синтаксис: Підручник. – К., 1993.

2. Волох О.Т. та інш. Сучасна українська літературна мова: Морфологія. Синтаксис. – К., 1989.

3. Сучасна українська мова: Підручник / За ред. О. Д. Пономарева. – 3-є вид. – К., 2005.

4. Сучасна українська літературна мова: Підручник / За ред. М.Я.Плющ. –3-є вид. – К., 2001.

5. Українська мова: Практикум: Навч. посібник / Пазяк О. М., Сербенська О. А., Фурдуй М. І., Шевченко Л. Ю. – К., 2000.

6. Ющук І. П. Українська мова. – К., 2005.

7. Шевченко Л. Ю., Різун В. В., Лисенко Ю. В. Сучасна українська мова: Довідник. – К., 1993.

8. Шульжук К. Ф. Синтаксис української мови: Підручник. – К., 2004.