- •Тема 1 3, 4, 5, 6
- •2. Принципи та методи пізнання історико-правових явищ.
- •1 Питання. Формування і розвиток Галицько-Волинської держави.
- •2. Питання. Особливості суспільного ладу. Розвиток феодального землеволодіння.
- •3. Державний лад Галицько-Волинського князівства.
- •1. Державно-правове становище українських земель в складі Великого князівства Литовського
- •2. Кревська та Городельська унії та їх наслідки.
- •3. Особливості суспільний ладу на українських землях..
- •4. Державний лад Литовсько-Руської
- •6. Виникнення українського козацтва.
- •6. Правова система Литовсько-Руської держави.
- •3.Зміни у суспільно-економічному ладі. Подальше закріпачення селянства.
- •Вільні селяни, які мали право переходу від одного власника до іншого;
- •Напіввільні, які мали право переходу, але з певними обмеженнями;
- •3) Залежні, які втратили таке право.
- •3. Джерела права. Основні риси права.
- •2. Зміни у суспільному ладі. Українсько-Московській договір 1654 р.
Консультація ІДПУ
Тема 1 3, 4, 5, 6
Консультація до теми 1
2. Принципи та методи пізнання історико-правових явищ.
Кожна наука визначається не тільки своїм предметом, але і особливостями її методів та методологічних принципів.
Найважливіші принципи (підходи) історичного дослідження держави та права такі.
1. Історизм. Принцип історизму вимагає виявлення характеру закономірностей, виникнення і розвитку держави і права; закономірностей переходу від одного якісно визначеного ступеню їхнього розвитку до наступного. Головне — сприйняття історії держави та права не повинно бути зведеним до звичайного опису подій.
2. Об'єктивність. Об'єктивність дослідника полягає не в утриманні від критичних суджень, оцінок, світоглядних і моральних проблем, а в правдивому відображенні суперечностей, продиктованих зіткненням різноспрямованих інтересів соціальних верств.
3. Системність. Історія держави і права України — системна наука. Вона дає цілісне уявлення про державу і право в їхньому розвитку. Право без держави є беззахисне, а в сучасних умовах недійове без її владного забезпечення. Принцип системності забезпечує вивчення історії держави і права та її складових частин як єдиного цілого, як системи.
4. Принцип розвитку. Щоб відобразити державу і право в русі, історико-правове знання має бути рухомим, організованим в систему, що розвивається.
Воно розвивається з найбільш простих форм (ранньофеодальна монархія, звичаєве право І т. ін.). Потім іде перехід до більш складних категорій, що відповідають більш високим ступеням історії.
5. Плюралізм. Мова йде про багатогранність в дослідженні держави і права. Дякуючи плюралістичному підходу до пізнання закономірностей історичного розвитку державно-правових явищ історія держави і права України створює систему знань, в якій відображаються об'єктивні дані про оточуючу дійсність.
6. Принцип соціального підходу. Розгляд історико-правових явищ з врахуванням соціальних інтересів різних прошарків населення, різних форм їх проявів в суспільстві. Цей принцип зобов’язує співвідносити інтереси класові і вузькогрупові з загальнолюдськими, враховуючи суб’єктивний момент у практичній діяльності урядів, партій, осіб.
Для більш глибокого пізнання історико-правових явищ історія держави і права України широко використовує методи пізнання, за допомогою яких теоретичні принципи пізнання переходять в площину реальності, стають працюючою теорією.
Так, порівняльно-історичний метод дозволяє виявити загальні закономірності розвитку держави і права у різних народів, на різних територіях і в різні історичні епохи.
Історія держави і права України використовує також формально-логічний, статистичний та деякі інші методи наукового пізнання.
Консультація до теми №3:Галицько-Волинське князівство I пол. XIII-II пол. XIV ст.
№ п/п |
Навчальні питання |
Розрахунок часу, хв. |
1. |
Формування та розвиток князівства. |
20 |
2. |
Особливості суспільного ладу. Розвиток феодального землеволодіння.
|
15 |
3. |
Державний лад Галицько-Волинського князівства. |
15 |
4. |
Розвиток права. |
20 |