III. Методи використання фінансових ресурсів.

3.1.метод встановлення цільового призначення державних грошових фондів;

3.2. метод встановлення порядку використання коштів;

3.3. метод встановлення порядку і нормативів розподілу прибутку державних суб'єктів;

3.4. метод встановлення лімітів використання грошей;

3.5. метод планування;

3.6. метод фінансового контролю тощо.

1.8. Форми фінансової діяльності.

Фінансова діяльність держави й місцевого самоврядування проявляється у відповідних формах як зовнішньому вираженні такої діяльності, що зумовлено змістом останньої. Такі форми можна розмежувати на правові та не правові.

Правові форми фінансової діяльності здійснюються шляхом прийняття і реалізації фінансово-правових актів, які є рішеннями органів державної влади й місцевого самоврядування, прийняті в межах їхньої компетенції згідно з чинним законодавством у процесі формування, розподілу й використання централізованих і децентралізованих фондів коштів держави й місцевого самоврядування.

Фінансово-правові акти можна класифікувати за різними критеріями:

1) за юридичною природою:

• нормативні—правові акти, які містять загальні правила регулювання однотипних фінансових відносин, розраховані на тривале застосування й відповідно не вичерпують свою регулятивну силу їх одноразовим застосуванням;

• індивідуальні— акти застосування норм права, які стосуються конкретного життєвого випадку, звернені до конкретно визначених учасників фінансових відносин і призводять до виникнення, зміни або припинення конкретних фінансових правовідносин;

• змішані — акти, які містять разом з нормами права також Індивідуальні приписи стосовно конкретних життєвих випадків щодо сфери фінансової діяльності держави й місцевого самоврядування;

2) за юридичної силою;

• законодавчі, до яких відносяться закони, що приймаються Верховною Радою України з питань фінансової діяльності держави й місцевого самоврядування;

• підзаконні — акти всіх інших органів влади (як органів державної влади, так і органів місцевого самоврядування), які не повинні суперечити законам і мають прийматися для їх виконання;

3) за суб'єктами, які їх приймають:

• фінансове-правові акти Верховної Ради України;

фінансово-правові акти Президента України; фінансово-правові акти Кабінету Міністрів України;

- фінансово-правові акти центральних органів виконавчої влади;

- фінансово-правові акти Верховної Ради і Ради Міністрів

- фінансово-правові акти місцевих органів виконавчої влади;

- фінансово-правові акти органів місцевого самоврядування;

- фінансово-правові акти адміністрацій підприємств, установ, організацій.

4) за сферою дії:

• фінансово-правові акти, що діють на всій території держави;

• фінансово-правові акти, що діють у межах окремого регіону,

• фінансово-правові акти, що діють у межах, окремого підприємства, установи, організації;

5) за порядком прийняття:

• фінансово-правові акти, які приймаються єдиноначально;

• фінансово-правові акти, які приймаються колегіальна;

• фінансово-правові акти, які приймаються за узгодженням.

Не правові форми фінансової діяльності держави й місцевого самоврядування слугують інструментом втілення не правових форм і забезпечують насамперед відповідні передумови для їх реалізації. До таких форм фінансової діяльності належить проведення різноманітних дій організаційного характеру (засідань і нарад органів влади, конференцій, круглих столів тощо), роз'яснення фінансового законодавства, підготовка матеріалів для фінансового планування, прогнозування, звітності і т.п.