3. Суспільні функції соціології

Функції соціології – це та сукупність ролей, які вона виконує, її призначення в суспільстві. Сучасне суспільне життя вже неможливо уявити собі без соціології, без результатів соціологічних досліджень. Здається буденною річчю, що засоби масової інформації регулярно повідомляють про результати соціологічних опитувань. В них фіксуються зміни в суспільному житті - в громадській думці, соціально-психологічному стані суспільства, політичних пріоритетах. Саме завдяки соціології ми дізнаємося про рейтинг політичних партій, рівень популярності політичних діячів. Саме соціологи роблять передбачення щодо виборів та їх результатів, виявляють, чи не сфальсифіковані вони. Соціологія намагається розкрити сутність і зміст складних явищ і процесів, що відбуваються в сучасному ринковому суспільстві, надає допомогу в прийнятті та реалізації ефективних рішень по управлінню соціальними процесами, групами, організаціями, слугує найважливішим засобом та інструментом аналізу складних процесів у всіх сферах життя суспільства. Соціологічні дослідження розкривають особливості соціального стану різних соціальних спільнот, соціальну мобільність і диференціацію сучасного суспільства, наявність певних видів цінностей, потреб, інтересів, домінуючих ціннісних орієнтацій та пріоритетів у суспільстві. Особлива увага в сучасній соціології приділяється проблемам соціальної стабільності, її критеріям, виясненню причин соціальних конфліктів та шляхів їх подолання. Така лише незначна частина проблем, на вирішення яких впливає соціологія.

Особливого значення набуває соціологічне знання сьогодні в Україні в умовах трансформації суспільства і реформування всіх сфер життя. Без теоретичного осмислення і ґрунтовних конкретно-соціологічних досліджень проблем, особливостей та шляхів подальшого поступу України, перетворення її у відкрите суспільство, без з'ясування необхідних духовних передумов цього процесу неможливо увійти в загальноцивілізаційне русло розвитку.

Соціологія, як будь-яка інша наука, спрямована і на вирішення своїх внутрішніх проблем, на вдосконалення і розвиток власної системи знання. Тому вона виконує дві основні функції – пізнавальну й практичну, котрі в свою чергу утворюють похідні функції – теоретичну, методологічну, описово-інформаційну, прогностичну, ідеологічну, світоглядну та інші. Розглянемо деякі з них.

Теоретична функція соціології полягає у розробці теоретичних моделей суспільного життя, системи основних понять, котрі відображають реальний людський світ. Від точності теоретичної моделі залежить якість соціологічних досліджень.

Методологічна функція тісно пов'язана з теоретичною, оскільки всі соціологічні концепції можуть бути методологічною основою при проведенні конкретно-соціологічних досліджень. Крім того, розроблені в соціології методи аналізу соціальної реальності широко використовуються іншими суспільними науками.

Описово-інформаційну функцію можна віднести як до пізнавальної, так і до практичної функції. З одного боку, соціологія спрямована на накопичення і приріст нового соціального знання, на здобуття інформації про суспільне життя. Вона виявляє, описує, пояснює, інтерпретує тенденції, закони розвитку та функціонування соціального світу. З другого боку, призначенням соціології є забезпечення соціально-політичних структур, широкої громадськості надійною інформацією. Результати соціологічних досліджень описуються, аналізуються, систематизуються в якості соціологічної інформації, зосереджуються в пам'яті ЕОМ, соціологічних центрів. Використовується така інформація для оптимізації процесів управління суспільством, для прийняття ефективних рішень у різних сферах суспільного життя, для здійснення соціального контролю.

Прогностична функція соціології полягає в тому, що на основі соціологічних досліджень створюються тимчасові та довгострокові прогнози щодо процесів суспільного життя. Причому не лише прогнозується певний хід подій, але й розробляються практичні рекомендації, що сприяє науковому обґрунтуванню економічних та політичних планів і рішень. На основі соціологічних досліджень робляться практичні висновки, приймаються управлінські, політичні та законодавчі рішення. Соціологія розкриває перспективи розвитку суспільства, створює сценарії, моделі можливих процесів і змін, визначає ймовірні втрати чи здобутки. Суспільство звертається до соціологічного знання, коли воно відчуває потребу реформувати усталену систему соціальних зв'язків, коли йому потрібні нові засоби для активізації людських сил, для використання культурних ресурсів.

З прогностичною функцією соціології безпосередньо пов'язана управлінська. Хоча соціологія і соціологи самі не приймають управлінських рішень та не забезпечують їх виконання, вони входять дедалі частіше в якості експертів, радників у різні урядові установи та приватні організації, які вирішують практичні управлінські завдання. Соціологи, надаючи інформацію і розробляючи технології для цих інституцій, здійснюють істотний вплив на соціальні процеси в суспільстві. Фактологічний матеріал соціології та її концептуальні схеми постійно використовуються владними структурами та громадськими організаціями для розв'язання конкретних суспільних проблем, які виникають «тут», «тепер» і «негайно», а також, хоча й в значно меншій мірі, для оцінок, що буде «потім» і «там», тобто щоб оцінити, які наслідки принесуть сьогоднішні рішення в майбутньому.

У періоди глобальних змін соціологія визначає діапазон можливостей, ймовірностей, який відкривається учасниками подій на конкретному історичному етапі, вона розробляє альтернативні сценарії майбутніх процесів, пов'язаних з кожним з обраних шляхів. Світоглядно-регулятивний вплив соціології на свідомість людей полягає і в тому, що вона окреслює межі абсолютно недосяжного, нездійсненного за даних обставин, того, на що не варто витрачати зусиль та ресурсів і що, більше того, може мати трагічні наслідки для суспільства. Інакше кажучи, соціологія застерігає нас від історичного пророкування, як називав це К. Поппер, від ілюзій, які віщують прихід золотого віку і тим самим відвертають людей від практичного вирішення щоденних проблем суспільного життя.

Соціологія виконує і світоглядну функцію. Вона «змальовує» загальну картину соціальної реальності, створюючи через це систему координат і орієнтирів для людської особистості, для її життєвої поведінки та суспільної самореалізації.