Демонстраційні методи

Демонстраційний метод навчання є одним з найважливіших засобів у реалізації принципу наочності навчання. Навчальне демонстрування вклю­чає в роботу органи чуття: зір, слух, нюх, дотик, смак, з допомогою яких в учнів виникають відчуттєві уявлення про реальні предмети і явища. На уро­ках трудового навчання демонстрування є не лише засобом наочного на­вчання, а й джерелом знань, об'єктом вивчення школярами. Учитель не тільки пояснює, а й показує учням, як підготувати робоче місце до заняття, як розташувати матеріали, інструменти, пристрої, прилади. Підготовлене вчителем робоче місце учні сприймають, як взірець.

Повідомляючи тему та мету уроку, вчитель демонструє учням виріб, який вони виготовлятимуть. Під час інструктажу він демонструє матеріал, з якого виготовлятимуть виріб, інструменти, прийоми роботи, а також ілюст­рує цей процес наочними посібниками.

На уроках трудового навчання в початкових класах використовуються різні види демонстрування, які можна об'єднати в такі групи:

• демонстрування об'єктів і процесів, що вивчаються в натуральному вигляді (натуральні наочні посібники);

• демонстрування картин і графічних зображень (образотворчі наоч­ні посібники);

• демонстрування кінофільмів, діапозитивів і діафільмів;

• демонстрування прийомів роботи.

До натуральних наочних посібників належать: інструменти, зразки ви­робів, матеріали, моделі, макети тощо. До образотворчих - таблиці, карти­ни, креслення, технологічні картки, діаграми. Наочні посібники можуть бу­ти як заводськими, так і саморобними, але повинні відповідати дидактич­ним і технічним вимогам: наочні посібники повинні відповідати змістові навчального матеріалу, віковим особливостям учнів, мати естетичний ви­гляд.

Прийоми роботи і трудових дій, що демонструються вчителем під час інструктажу, повинні забезпечувати швидке й точне засвоєння учнями вмінь і навичок, необхідних для обробки матеріалів та виготовлення виробів. Де­монстрування прийомів роботи проводиться в такій послідовності: цілісний показ у робочому темпі; сповільнений показ, що супроводжується пояснен­ням; знову цілісний показ у робочому темпі. Потім одному або декільком учням пропонується по черзі виконати трудову дію. При виконанні їх учні можуть допускати помилки. В цьому випадку учитель знову пояснює і де­монструє правильні прийоми виконання трудових дій.

Демонстрування та ілюстрування треба поєднувати з поясненням, що дає можливість зробити навчання більш дохідливим, підвищує зацікавле­ність учнів до завдання, збуджує у них творчу ініціативу.

Важливим засобом унаочнення при поясненні матеріалу є виконання учителем найпростіших рисунків на дошці. Застосування їх розширює мож­ливості формувати в учнів наочні уявлення про речі і процеси. Основна пе­ревага рисунка на дошці - послідовне виконання його учителем на очах в учнів. Тому готові плакати не можуть замінити зарисовки на дошці, в ході яких учитель дає відповідні пояснення, робить надписи і необхідні позна­чення на рисунках.

Зарисовки на дошці застосовуються, наприклад, при поясненні учнями послідовності розмітки виробів, що будуть виготовлятися. Рисунок на дош­ці виконується збільшеним планом. Всі його лінії і позначення повинні бути чіткими і добре видними. Необхідно дотримуватись правильних пропорцій і розмірів окремих частин рисунка. На заняттях з трудового навчання в поча­ткових класах часто використовуються технічні рисунки, креслення, ескізи, технологічні картки. Застосування цих унаочнень допомагає визначити тех­нологічну послідовність виконання операцій і правильно спланувати роботу учнів по виготовленню виробу. При використанні графічних документів на уроках трудового навчання необхідно враховувати доступність їх для учнів, відповідно до рівня їх підготовки.

Досить часто на уроках трудового навчання застосовується демонстру­вання навчальних діафільмів і діапозитивів, складених за програмою трудо­вого навчання початкових класів. Кінофабрики України випускали такі діа­фільми, як «Робота з папером», «Елементи графічної грамоти в трудовому навчанні», «Робота з конструктором», «Робота з природними матеріалами», «Глина і її властивості» тощо.

Цінність навчальних діафільмів і діапозитивів беззаперечна. Але не вся­ке демонстрування дає необхідний ефект. Тому при виборі окремих наочних посібників необхідно враховувати вимоги: діафільм за своїм змістом пови­нен відповідати темі уроку і його навчальній і виховній меті, зміст діафіль­му повинен відповідати рівню підготовки учнів.

Готуючись до уроку, учитель відбирає діафільми і діапозитиви для по­казу з урахуванням вищезазначених вимог. Він повинен особисто перегля­нути діафільм і встановити, на якому етапі уроку доцільно його демонстру­вати. Демонстрування, які проводяться на уроках, не є самоціллю. Це лише один із засобів вирішення навчального завдання. Відбір демонстрацій зале­жить від змісту матеріалу, методу його вивчення, досвіду і рівня підготовки учнів. На уроках не слід захоплюватись показом великої кількості наочних посібників, а тим більше тих, які не відносяться до теми заняття.

Навчальні плакати, таблиці й інші графічні посібники повинні відобра­жати найбільш суттєві ознаки процесів і явищ, що вивчаються. На них не повинно бути нічого зайвого, що може відволікати увагу учнів. Якщо необ­хідно показати декілька наочних посібників, то демонструють їх у міру не­обхідності, щоб не розпорошувати увагу учнів. Використані посібники зра­зу ж прибираються. Під час демонстрування наочних посібників особливу роль відіграє прийом порівняння та зіставлення, внаслідок чого підкреслю­ється основна з помічених ознак, рис, властивостей. Часто під час демон­стрування таблиць пряме відношення до конкретного навчального завдання має лише частина рисунків або навіть частина одного з рисунків. У цьому випадку увагу учнів слід зосередити на головному.

Важливою умовою ефективного використання демонстраційного мате­ріалу є керівництво з боку вчителя сприйманням учнями демонстраційних об'єктів, трудових дій, зображень. Для перевірки правильності сприймання, розвитку спостережливості і пізнавальної активності вчитель задає учням запитання. В ході бесіди учні самостійно формулюють висновки на основі спостереження.