Тема. Методи навчально-виховної роботи з трудового навчання в початкових класах.

Мета. Ознайомити з поняттям про методи і прийоми навчання, класифікацією методів трудового навчання, усними словесними методами, демонстраційними, практичними методи, методами формування пізнавальних інтересів на уроці, інструктажем у трудовому навчанні

Розвивати: увагу, сприйняття, мислення, пам'ять. Виховувати: старанність, повагу до професії вчителля, зокрема вчителя трудового навчання.

Література: О.О. Восколуп., В.О. Коляда. Курс лекцій з методики образотворчого мистецтва, художньої праці та дизайну: Б., 2002

Бабченко О.В. методика викладання художньої праці: О., 2003

Хорунжий В.І. Практикум в навчальних майстернях з методикою трудового навчання:Т., 2005

Тип заняття: повідомлення нових знань

Трудові завдання: ведення конспекту

Хід заняття

1.Організаційний момент

2.Повідомлення темит а мети занняття

3.Актуалізація опорних знань

4. Повідомлення нового матеріалу.

План

Поняття про методи і прийоми навчання

Класифікація методів трудового навчання

Усні словесні методи

Демонстраційні методи

Практичні методи

Методи фрмування пізнавальних інтересів на уроці

Інструктаж у трудовому навчанні

Поняття про методи і прийоми навчання

Під методами трудового навчання розуміють способи спільної роботи вчителя й учнів, у процесі якої досягається засвоєння учнями знань, форму­вання трудових умінь і навичок, виховання загальнолюдського відношення до праці; розвиваються пізнавальні здібності, самостійність, творча актив­ність у навчальній і трудовій діяльності.

Це класичне визначення методів по відношенню до початкових класів можна трансформувати так: методи трудового навчання - це способи взає­мозв'язаної і взаємозумовленої діяльності вчителя та учнів, під час якої учні під керівництвом учителя набувають теоретичних знань про працю людей, матеріали та інструменти, про планування технологічного процесу виготов­лення виробів, а також умінь і навичок з обробки матеріалів відповідними інструментами та виготовлення виробів. У процесі такої діяльності в учнів формується світогляд, розвиваються їх пізнавальні, розумові і фізичні сили та здібності, розширюється загальний і технічний кругозір, що є передумо­вою підготовки до життя.

Ефективність методів значною мірою залежить від правильного вибору методичних прийомів. Методичні прийоми - складові елементи методу або окремих дій учителя та учнів, спрямовані на досягнення навчально-виховної мети.

Існують найрізноманітніші методичні прийоми, які в різних сполучен­нях проявляються в методах роботи учителя.

Логічні прийоми - прийоми формування розумової діяльності учнів (способів мислення). До них відносяться: виділення головного, порівняння, узагальнення тощо.

Технічні прийоми потребують раціонального використання засобів дія­льності вчителя й учнів: різноманітного обладнання, матеріалів, пристроїв, технічних засобів навчання тощо. У процесі навчання методи і прийоми використовуються в різних спо­лученнях. Один і той же вид діяльності учнів в одних випадках виступає як самостійний метод, а в інших - як прийом навчання. Так, бесіда і пояснення є самостійними методами навчання. Якщо ж учитель епізодично застосовує їх у ході практичної роботи для мобілізації уваги учнів, виправлення поми­лок та інше, то пояснення і бесіда виступають як прийоми навчання, що входять у метод вправ. Методи і прийоми можуть мінятися місцями. Якщо, наприклад, повідомлення навчального матеріалу ведеться методом пояс­нення, в процесі якого демонструються наочні посібники, то ці демонстрації виступають як прийоми. Але якщо посібник є об'єктом вивчення, основні знання учні одержують на основі його розгляду, то демонстрація виступаг як метод навчання, а пояснення учителя - як прийом.

Класифікація методів трудового навчання

На відміну від інших навчальних предметів, заняття з праці характери­зуються такими особливостями:

• трудова діяльність учнів пов'язана не лише із засвоєнням знань, набуттям практичних вмінь і навичок, а й зі створенням матеріаль­них цінностей;

• серед джерел знань важливе місце займають знаряддя і предмети праці, трудові і технологічні процеси;

• виховна дія в процесі навчання спрямована, перш за все, на форму­вання і розвиток в учнів загальнолюдських якостей особистості;

• заняття з учнями проводяться в навчально-виробничих умовах - робочій кімнаті з праці для учнів початкових класів.

Ефективність практичних занять із трудового навчання в багатьох випа­дках визначається тим, наскільки правильно вибрані учителем методи на­вчання.

Зупинемось на класифікації методів трудового навчання. Загальноприй­нятої класифікації методів трудового навчання поки що не існує. Найбільше розповсюдження в педагогічній літературі одержали два напрямки класифі­кації методів:

• за видами джерел, з яких учні набувають знання та вміння;

• за видами діяльності учнів.

Існують і інші класифікації трудового навчання, що характеризуються методами викладу навчального матеріалу і керівництва роботою учнів, а також методами самостійної роботи. Але, на нашу думку, в початкових кла­сах доцільним є класифікація за першими двома ознаками.

Представники першого напрямку виділяють три форми методів:

• усні словесні (розповідь, пояснення, бесіда), при яких джерелом знань є усне слово учителя;

• наочні (спостереження учнями натуральних об'єктів, процесів або їх зображень - таблиць, моделей, діафільмів, діапозитивів), при яких джерелом пізнання є наочні засоби;

• практичні (виконання трудових завдань, спостереження предметів і явищ у процесі праці), при яких джерелом пізнання є практична робота учнів.

Представники другого напрямку виділяють чотири групи методів:

• репродуктивний (пояснювально-ілюстративний);

• частково-пошуковий;

• проблемний;

• дослідницький.

До репродуктивного (пояснювально-ілюстративного) вони відносять пояснення, розповідь, бесіду, звукозапис, читання, демонстрування із за­пам'ятовуванням і відтворенням інформації; до частково-пошукових мето­дів - одержання інформації з розповідей, бесід, кінофільмів, технологічних карток тощо, в яких частина відомостей пропущена з тією метою, щоб учні змогли доповнити їх самостійно; до проблемних методів - постановку про­блемних ситуацій, усвідомлення проблеми, висування гіпотези, пошук і практичне вирішення проблеми; до дослідницьких методів - самостійний аналіз завдання об'єкта праці, створення ідеального образу в мозку учня, конструювання об'єкта праці з графічним вираженням його на папері, пла­нування трудового процесу, організацію трудової діяльності, проведення технологічних операцій і самоконтроль за своєю роботою.

Усні словесні методи

Усні словесні методи є найбільш розповсюдженими в практиці трудово­го навчання. Це - бесіда, розповідь, пояснення.

Бесіда - метод навчання, при якому учитель з допомогою цілеспрямова­них питань до учнів мобілізує їх знання і практичний досвід для засвоєння нових знань. У практиці трудового навчання бесіду застосовують на занят­тях в усіх класах - від молодших до випускних.

Учні навіть на перший урок трудового навчання в І класі приходять з деякими знаннями, навичками і вміннями, з деяким досвідом. На наступних заняттях їх досвід розширюється, поглиблюється, що сприяє застосуванню на уроках методу бесіди. Успіху бесіди сприяють чітке визначення теми, логіка плану і вміле формування заняття, що дозволяє учителю спрямувати думку учнів.

Користуючись методом бесіди, учитель організовує учнів на самостійну підготовку робочих місць, визначення корисності виробу, який виготовля­ють на уроці, пригадує з учнями властивості та призначення матеріалів, бу­дову та застосування інструментів.

Характерними ознаками є те, що учитель звертається до учнів з різними запитаннями про працю людей, про матеріали, інструменти, про планування технологічного процесу виготовлення виробів тощо. Уміння учня дати пра­вильну і повну відповідь залежить від характеру і постановки запитання, від того, наскільки правильно, вдало сформульоване запитання. У зв'язку з цим до формулювання запитань для бесіди ставляться певні вимоги, а саме: за­питання повинні бути тісно пов'язані з раніше вивченим матеріалом і ви­пливати з нього; запитання слід формувати просто, ясно, чітко. Бесіда може використовуватись на різних етапах уроку. Бесіда, що проводиться на поча­тку уроку, допомагає дітям встановити зв'язок з раніше вивченим матеріа­лом, визначити матеріали та інструменти, необхідні для роботи, уявити по­слідовність трудового процесу. Під час виконання практичної роботи може виникнути необхідність проведення поточної бесіди, в якій шляхом поста­новки конкретних запитань і відповідей учнів на них учитель передає дода­ткову інформацію про трудовий процес. Після закінчення практичної робо­ти учитель, як правило, проводить підсумкову бесіду, основна мета якої - залучити учнів до обговорення роботи.

Розповідь - метод усного викладу матеріалу, який носить описовий або розповідний характер, відзначається науковістю, логічною послідовністю, образністю повідомлення учням відомостей теоретичного або практичного характеру.

У початкових класах розповідь учителя спирається на раніше набуті уч­нями знання, систематизує уявлення і поняття дітей про відомі об'єкти, на­вчає їх застосуванню знань на практиці. Розповідь учителя повинна бути короткою, без великої кількості прикладів, так як учні не зможуть із такої розповіді виділити головне, запам'ятати його.

Розповідь може бути дедуктивною (від загального положення конкрет­них фактів) або індуктивною (із ряду конкретних фактів виводиться конкре­тне положення). В першому випадку вчитель знайомить учнів із загальними поняттями, а потім ілюструє їх конкретними прикладами; в другому учи­тель знайомить учнів із конкретними об'єктами техніки і виробництва, по­ступово переходить до узагальнень. У процесі розповіді вчитель може ви­користовувати навчальні таблиці, моделі, діафільми тощо. Розповідь пови­нна задовольняти такі дидактичні вимоги: бути достовірною, логічно послі­довною, емоційною, доступною для розуміння учнями початкових класів.

Розповідь як метод навчання має в собі і слабкі сторони: знання учні одержують у готовому вигляді. Від учня вимагається лише розуміння змісту розповіді і запам'ятовування його. Для подолання цього недоліку бажано, щоб розповідь була не лише розповіддю учителя, але і включала б роздуми і бесіди, спільні узагальнення і висновки.

Пояснення - метод усного викладу матеріалу з перевіркою засвоєння і залученням учнів до вирішення питань, що розглядаються на уроці. Пояс­ненню на уроках трудового навчання відводиться велике місце. Учитель пояснює учням, як підготувати робоче місце до заняття з праці, виготовити виріб. Даючи настанови щодо виготовлення виробу, учитель пояснює влас­тивості матеріалів, як підібрати їх для виготовлення виробу, будову і вико­ристання інструментів, приладів і пристроїв, використання технічної доку­ментації. Пояснення застосовується також при поясненні нових слів, техні­чних термінів. Характеризується пояснення лаконічністю і чіткістю викла­дення матеріалу, застосовується на будь-якому етапі уроку.