10.5. Заходи боротьби з наркоманією

З хімічної точки зору алкоголь є найбільш небезпеч­ним наркотиком, відомим людині. Але за сторіччя досв­іду суспільство зуміло виробити культурне споживання алкоголю, без того, щоб він наносив занадто велику шко­ду. У більшості країн установлений мінімальний вік, із якого можна купувати алкогольні напої, обмежений час, коли вони можуть продаватися, контролюється кількість і розташування барів і магазинів, що торгують спиртними напоями, проводиться нагляд за виконання вимог закону.

У XX столітті з'явилися території, з яких надходила більша частина наркотиків і значна частина населення одержувала прибуток саме від їхнього вирощування.

Одна така територія одержала назву "золотого три­кутника" — гірські райони у формі геометричної фігури на півночі Бірми та Таїланду, заході Лаосу та півдні Ки­таю. Друга територія — це "золотий півмісяць", що роз­ташований в ісламських країнах — в Афганістані, Ірані,

Пакистані. Звідси величезні партії наркотичного зілля з маку та коноплі надходять до споживачів.

Третє джерело — Латинська Америка, переважно Колумбія, Перу, на територіях яких розташовані великі плантації коки.

З виробниками наркотиків ведуть справжні війни уряди цих країн, спираючись на фінансову та військову допомогу розвинутих країн, населення яких є основним споживачем цього товару.

Зараз боротьба з наркоманією відбувається не лише зміною законодавства, але й створенням національних програм щодо попередження вживання та поширення наркотиків. Потрібно здійснювати комплекс заходів, які мусять зменшити не лише доступність до наркотиків, але і бажання їх використання. Однією з частин такого ком­плексного вирішення проблеми є розробка й запровад­ження програм, що стимулюють прагнення до здорово­го способу життя. Ідеї про те, що здоров'я людини є го­ловною цінністю не лише її самої, але є метою суспіль­ства, поширюються все більше у свідомості людства. Важлива роль у поширенні таких ідей належить засобам масової інформації та закладам освіти.

Таке рішення не відразу, а поступово сформувалось у суспільстві. Двадцяте сторіччя має приклади інших шляхів вирішення проблеми наркоманії. З одного боку, це була тотальна війна з виробниками та продавцями наркотиків, з іншого — спроба їх повністю легалізува­ти, ставитись як до звичайних товарів для споживання. Але жодним з цих шляхів подолати це суспільне зло ви­явилося неможливо. Тому сформувалися два основні напрямки, поєднання яких дає надію людству.

Перший — рішуча боротьба з незаконним виробниц­твом та поширенням наркотиків.

Другий — розробка й запровадження профілактич­них та реабілітаційних заходів, спрямованих на відмо-

ву від уживання нелегальних наркотиків та обмеження використання дозволених законом (алкоголь, тютюн, ліки, що призводять до звикання), широке інформуван­ня населення про шкоду від наркотичних речовин.

В Україні на сучасному етапі проблема боротьби з наркоманією набуває державної важливості. Створена і діє Національна координаційна рада у справах Міністрів України.

До найважливіших заходів профілактики наркоманії належать організаційні, економічні, правові та культур­но-виховні.

У системі МВС України функціонує Управління у справах боротьби з незаконним обігом наркотичних за­собів, яке має підрозділи в усіх територіальних і транс­портних підрозділах МВС України.

З 1995 року у системі охорони здоров'я створюються спеціалізовані закриті лікувальні заклади для примусо­вого лікування осіб, хворих на наркоманію (для непов­нолітніх віком 16-18 років — спеціалізовані лікуваль­но-виховні заклади.

Спеціальні підрозділи боротьби з міжнародною кон­трабандою наркотиків створені і діють при СБУ.

У Законі України "Про органи і служби у справах неповнолітніх" (1995) передбачено створення центрів медико-соціальної реабілітації неповнолітніх віком від 11 років для лікування їх від алкоголізму, наркоманії і токсикоманії.

Лише юридичними та адміністративними заходами не можна перемогти наркоманію. Медичні та виховні заходи у поєднанні з розвитком реабілітаційних центрів, організація фізкультурно-спортивної роботи, антинар­котична пропаганда у засобах масової інформації — це необхідне доповнення до примусових заходів держави.

Наркомани рідко визнають себе хворими, тому вияв­лення й лікування наркоманії є дуже складним. Діагноз

установлюють за поведінкою та зовнішнім виглядом, фізіологічним та психологічним станом, результатами лабораторних досліджень. Для лікування застосовують специфічні методи, що поєднують як фармакологічні, так і психологічні заходи впливу на хворого. Крім відновлен­ня нормальних фізіологічних процесів необхідно обов'яз­ково змінити оточення хворого, провести соціальну реаб­ілітацію, інакше виникатиме рецидив захворювання.

Особливу увагу суспільства спрямовано на охорону та зміцнення здоров'я молоді, на виховання у неї нега­тивного ставлення до будь-яких шкідливих звичок. Дер­жаві та суспільству небайдуже, хто прийде на зміну стар­шому поколінню — морально та духовно стійка, здоро­ва молодь чи квола й духовно спустошена.

В умовах розбудови незалежної України потрібні тве­резі, розумні, люблячі свою Батьківщину люди. Шкідливі звички гальмують розбудову держави, бо мо­рально спустошують людей та руйнують економіку. Тому важливо запровадити моду на здоров'я, підняти престиж здорового способу життя. Велике значення має організація дозвілля молоді, створення умов, які забез­печують корисне проведення вільного часу. Для цього необхідно ширше використовувати спортивні зали та майданчики для проведення оздоровчих та культурно-виховних заходів. Не менше значення має мистецтво та заклади культури, які впливають на духовність люди­ни, її інтелект та емоції, мислення та свідомість.

І.П. Павлов говорив: "Здоров'я — це безцінний дар природи, який дається, на жаль, не назавжди, його по­трібно берегти. Але здоров'я людини багато в чому зале­жить від неї самої, від способу її життя, умов праці, хар­чування, її звичок".