10.4. Вплив паління на організм людини

Під час паління нікотин впливає на стан нервових центрів, які формують відчуття задоволення у людини. Тривале паління призводить до нікотинізму — хроніч­ного отруєння, яке характеризується зниженням працез­датності, ураженням дихальної та серцево-судинної си­стем. Смертельна доза нікотину для людини — 1 мг на 1 кг маси тіла, міститься у 20 міцних цигарках, однак про­тягом паління нікотин поступово надходить у кров, по­силюються ознаки отруєння, спрацьовують захисні реф­лекси — кашель, виділення слизу, нудота, які проти волі людини стримують подальше накопичення у крові ніко­тину, але не запобігають хронічному отруєнню.

Крім нікотину, під час паління на організм негатив­но впливають й інші речовини:

— чадний газ, який утворює з гемоглобіном стійку сполуку карбоксигемоглобін, після чого зменшується здатність крові переносити кисень;

— недоокислені ароматичні та вуглеводні сполуки, зокрема бензпірен, який є сильним канцерогеном (від cancer — рак, genes — породжуючий);

— смоли;

— важкі метали та радіоактивні речовини, які потрап­ляють у рослину із грунту, а потім під час згоряння з ди­мом надходять у дихальні шляхи і всмоктуються у кров.

При згорянні 20 г тютюну виділяється 1,2 мг ціанідів, 1,2 мг сірководню, 640 мг аміаку, 920 мг чадного газу, майже 1 г дьогтю, що складається з різних смол. Жоден фільтр не затримує навіть половину цих токсичних ре­човин, і вони потрапляють на величезну внутрішню по­верхню, де пошкоджують клітини альвеол та капілярів, а потім надходять у кров. Дим, що вдихується, має тем­пературу +50-60°С, що нагріває слизову оболонку, але одночасно і сушить її, зменшуючи захисну функцію сли­зу, викликаючи додаткову його секрецію, а більша кількість слизу затримує виведення назовні пилу та мікроорганізмів, які потрапили в організм.

При потраплянні диму до ротової порожнини наявні у ньому речовини, насамперед дьоготь, відкладаються на емалі, спричинюючи її пожовтіння, а потім і пошкоджен­ня. Вони ж подразнюють рецептори і стимулюють утво­рення слини, яка захищає від них. Проте частина цих речовин розчиняється у слині і заковтується, негативно впливаючи на клітини в інших частинах шлунково-киш­кового каналу.

Найбільш поширеним наслідком паління є розвинен­ня раку легень. Схильність до цього захворювання у людей, які не палять, становить 1%, у тих, що викурю­ють до 10 цигарок за добу, — 8%, а відповідно 10-20 ци­гарок — 10%, понад 20 цигарок — 23% . Вважається, що від хвороб, пов'язаних з палінням, щороку у світі вми­рає понад 2,5 млн. людей.

Наявні у тютюновому диму речовини погіршують процеси тканинного дихання, а від дефіциту енергії по­чинається порушення фізіологічних функцій організ­му — виникає хронічне запалення дихальних шляхів (від носової порожнини до альвеол легень), склеротичні ураження стінок судин та звужування судин (гіперто­нія), погіршення пам'яті, запаморочення, недокрів'я, погіршення стану імунної системи, руйнування кістко­вої та хрящової тканини.

Паління скорочує на кілька років тривалість людсь­кого життя.

Першопричиною появи пухлини у легенях при палінні є надходження радіоактивного елемента — по­лонію та вуглеводню — бенозпірену.

Нікотин спочатку збуджує судинний та дихальний центри, а потім гальмує їх. Тому після початку паління посилюється серцебиття, звужуються периферичні су­дини і зростає кров'яний тиск, звужується просвіт бронхів, а це зменшує забезпечення киснем клітин сер­ця та нервової тканини. Дефіцит кисню зумовлює зрос­тання рівня ліпідів та холестерину у крові, що в подаль­шому спричинює серцеву недостатність та атеросклеро­тичне ураження судин. Особливо страждають судини ніг, тому що кровообіг сповільнюється через звуження су­дин, а водночас мало надходить поживних речовин та кисню до м'язів, суглобів, шкіри. Паління викликає ушкодження оболонок судин, що призводить до по­гіршення їх заповнення. Порушення живлення тканин викликає запалення у судинах, у них виникають тром­би, а це завершується некрозами (від nekros — мертвий).

Нікотин впливає на стан вегетативної нервової сис­теми, а саме посилює секрецію та моторику травного каналу, тому поступово виникає залежність роботи шлунка та кишечнику від зовнішнього надходження нікотину. Інші речовини, що потрапляють із слиною з

ротової порожнини, викликають подразнення рецеп­торів, спричиняють до появи запалення, виразкової хво­роби, пухлин, жовчнокам'яної хвороби.

Звуження судин у статевих залозах під впливом пал­іння негативно позначається на розмноженні та дозрі­ванні статевих клітин як у чоловіків, так і у жінок, а у вагітних викликає кисневе голодування плода і зумов­лює ускладнення протягом внутрішньоутробного розвит­ку і під час пологів. Надходження канцерогенів (арома­тичних сполук, радіоактивних речовин) через плаценту призводить до появи спадкових захворювань, тому що змінюється послідовність нуклеїнових кислот, на яких зберігається інформація про всі ознаки організму.