9.2. Будова та функція судин

Судини поділяються на три великі групи:

— артерії, якими кров рухається у напрямку від серця;

— капіляри, у яких відбувається безпосередньо обмін між кров'ю та тканинами;

— вени, якими кров рухається у напрямку до серця. Кров переміщується судинами з ділянки високого

тиску в ділянку низького тиску. Тиск крові в артеріях називається артеріальним. Максимальний тиск під час систоли називають систолічним тиском (100-140 мм рт.ст.), а мінімальний тиск під час діастоли — діастолі-чним (80-160 мм рт.ст), різниця між ними називається пульсовим тиском.

Коливання стінок судини під час нерівномірного пе­реміщення крові створює пульсову хвилю. ~ї досліджу­ють прощупуванням артерій, переважно на зап'ястку у ділянці променевої артерії. Частота пульсу залежить від фізичної роботи та емоційного стану, його висота — від ударного об'єму, напруга — від артеріального тиску і стану вегетативної нервової системи.

Загальний об'єм крові у судинах людини залежить від статі, а саме: у чоловіків майже 76 мл/кг маси тіла, у жінок — 65 мл/кг. У дорослої людини лише 9% усього об'єму крові знаходиться у судинах малого кола, 84% — у судинах великого кола, 7% — у порожнинах серця.

Розрізняють лінійну, об'ємну та загальну швидкість кровотока судинами.

Лінійна швидкість — це швидкість переміщення на відстань, вона найвища в аорті, де досягає 0,5 м/с.

Об'ємна швидкість — це швидкість переміщення кількості крові через поперечний розтин судини, визна­чається у мл/с.

Загальна швидкість — це час, за який кров проходить велике та мале коло кровообігу.

В разі фізичному навантаження у судинах середньо­го та малого діаметра суттєво зростає об'ємна та змен­шується лінійна швидкість.

Стан судин залежить від нервово-гуморальної регу­ляції, завдяки якій організм може пристосовуватись до зміни об'єму крові та впливати на швидкість переміщен­ня речовин до тканин.

Провідну роль у зміні стану серця та судин має веге­тативна нервова система, проте існують приклади, коли люди можуть свідомо впливати на їхню роботу. Ці фак­ти наводяться щодо йогів. А крім них, відомо, що німець­кий фізіолог XIX століття В. Вейер міг за власним ба­жанням зупинити своє серце. Одного разу під час такої демонстрації він утратив свідомість.

9.3. Порушення діяльності серцево-судинної системи та їх запобігання

Захворювання серця та судин найбільш поширені у світі. Вони зумовлюють понад 50% загальної смертності, до того ж вони часто викликають тимчасову або постійну втрату працездатності. Раніше це були хвороби людей похилого віку, але тепер усе частіше такі захворювання виявляють у молодому віці.

Усі серцево-судинні захворювання поділяють на

— хвороби серця (інфаркт міокарда, аритмія, вади серця, міокардит);

— хвороби артерій (дистонія, атеросклероз, гіперто­нічна хвороба; інсульт),

— хвороби вен (варикозне розширення, тромбоф­лебіт).

Інфаркт міокарда виникає через припинення крово­постачання до частини міокарда, загибелі внаслідок цьо­го клітин і припинення нормального функціонування

серця. Сприяють цьому перевтома, надмірні фізичні або психічні навантаження тощо.

Аритмія — це порушення послідовності та повноти скорочень окремих частин серця. Вона виникає через ураження серцевого м'яза та провідної системи отруй­ними речовинами або є наслідком надмірної нервової стимуляції вузлів серця.

Дистонія — це порушення тонусу судин. Переважно виникає через виснаження нервової системи, гіподина­мію, ураження м'язових елементів стінок судин.

Інсульт — це гостре порушення кровообігу в голов­ному мозку, що викликає розлад функції центральної системи й усього організму, завершується втратою ок­ремих частин мозку або смертю. Різке зменшення елас­тичності судин при зростанні кров'яного тиску завер­шується їхнім розривом та крововиливами у мозок. При­чинами хвороби є атеросклероз, гіпертонія, емоційне напруження.

Атеросклероз — хронічне захворювання, що харак­теризується потовщенням стінок судин, звуженням їхнього просвіту, утворенням тромбів. Причинами ате­росклерозу є ожиріння, вживання алкоголю, паління, цукровий діабет.

Гіпертонічна хвороба — загальне захворювання, що проявляється зростанням кров'яного тиску. Йому спри­яють перевантаження, ураження нирок, вживання ал­коголю, паління. Також буває спадковою хворобою, че­рез генетичні аномалії.

Численні дослідження свідчать про те, що основни­ми факторами ризику захворювань серцево-судинної системи є:

— гіподинамія;

— шкідливі звички (паління, алкоголь, наркотики);

— емоційні стреси;

— нераціональне харчування;

— забруднення довкілля.

Найбільш ефективно запобігають захворюванням фізична праця та спорт. Фізичні вправи та ігри зміцню­ють серцевий м'яз, покращують тонус судин. Ступінь та придатність фізичних навантажень для кожної людини слід оцінювати за роботою серця та судин. Для підтри­мання здоров'я необхідно тричі на тиждень виконувати вправи по ЗО хв., під час яких частота серцевих скоро­чень буде в межах 130-140 за хвилину.

Важливим профілактичним засобом є уникнення не­гативних емоцій. Стриманість, доброзичливість, відсутність страху — запорука не лише доброго настрою, але й здоров'я.

Дотримання режиму харчування, споживання в об­меженій кількості жирної їжі, солі, цукру, використан­ня продуктів із високим умістом вітамінів є необхідним для нормального стану серця та судин.