7.6. Використання голодування з метою оздоровлення

Лікування голодуванням відоме здавна. Ще Піфагор, Сократ, Платон, Авіцена використовували для пол­іпшення розумової діяльності та творчого натхнення.

У наші часи дуже популярні є твори П. Брега, Г. ІПел-тона, Н.Уокера, А.Ю. Барановського, Ю.С. Ніколаєва, Є.І. Нілова та інших, присвячені проблемам харчуван­ня та голодування.

Мета оздоровчого голодування — це, по-перше, звільнити організм від зайвих та шкідливих речовин, які накопичились у ньому внаслідок неправильного харчу­вання, а, по-друге, стимулювати механізми пристосуван­ня до несприятливих умов існування, попередити мож­ливе захворювання. Регулярне оздоровче голодування зміцнює та робить людину енергійною, бадьорою.

Перед початком голодування слід провести консуль­тацію з лікарем, обстеження на виявлення захворювань, які мають протипоказання до тривалої відмови від їжі.

Голодування — це усвідомлене утримання від ужи­вання їжі протягом певного часу. Розрізняють такі тер­міни голодування:

— мале — 1-2 доби;

— середнє — 3-7 діб;

— тривале — понад 7 діб. Періодичність голодування:

— щотижневе — на 1-2 доби;

— щомісячне — на 1-3 доби;

— щоквартальне — від 3 і більше діб. Рекомендуються кілька різновидів голодування:

— звичайне голодування з питтям великої кількості кип'яченої води, використання клізм;

— звичайне голодування з використанням клізм;

— сухе голодування;

— напівсухе голодування, без пиття та клізм, але з обливанням тіла, прийманням ванн;

— уриноголодування, із питтям лише власної сечі.

Проводити голодування слід у приміщеннях, які за­безпечують перебування у спокійному стані, дихання чистим повітрям. Успіх значною мірою залежить від психологічного настрою людини. Починати голодуван­ня необхідно зі звичайного голодування протягом 1 доби щотижня протягом року, при обов'язковому дотриманні здорового способу життя. Під час голодування слід ужи­вати 1,5-2 л води або соку.

Лікувальне голодування ще називають розвантажу­вально-дієтичною терапією (РДТ), тому що воно скла­дається з голодування, або розвантажування, та віднов­лення, або дієти. Проте погляди на РДТ діаметрально протилежними в літературі та практичній медицині. Противники РДТ вважають, що голодування зумовлює

значні біохімічні зрушення в організмі, а прибічники методу вважають його універсальним, без жодних неба­жаних наслідків для людини.

Накопичений досвід дозволяє вважати РДТ корисною під час лікування ожиріння, гіпертонічної хвороби, ате­росклерозу, захворювань суглобів, остеохондрозу, хро­нічних запалень органів травного каналу, алергічних проявів. Після курсу РДТ у хворих поліпшується стан нервової системи, відновлюється стан статевої системи тощо. Однак дуже небезпечним є голодування хворих на гострі хірургічні, інфекційні, ендокринні захворюван­ня, ураження серця, нирок, виразки шлунково-кишко­вого каналу.

Лікувальне голодування зумовлює виведення кінце­вих продуктів обміну речовин з організму, які накопи­чились у клітинах та міжклітинній рідині функціональ­но неактивних тканин. Причини їхнього накопичення — це переїдання, гіподинамія, отруєння шкідливими ре­човинами, застійні явища.

Розвантажувально-дієтична терапія складається з двох періодів, кожен із яких поділяють на три стадії.

Перший період — утримання від їжі.

Перша стадія (травного збудження) тривалістю 2-3 доби. Сильне відчуття голоду викликає погіршення сну, підвищується артеріальний тиск, частішає пульс. З пер­шої доби пацієнти приймають водні процедури, масаж, лікувальну фізкультуру, гуляють на свіжому повітрі не менше трьох годин. Вранці та ввечері виконують клізми теплою водою, об'ємом 1,5-2 л.

Друга стадія (зростаючого ацидозу) триває до 6 діб від початку голодування. Виникає сильний запах ацетону, на слизовій оболонці ротової порожнини та язиці нако­пичується багато слизу. Виникає головний біль, запамо­рочення, нудота. Щодоби втрачається до 0,5 кг маси тіла. Виникають загострення хронічних захворювань.

Третя стадія (адаптації та компенсації) починається з кризи, після якої самопочуття людини покращується, з'являється бадьорість та гарний настрій. Стадія триває 3-4 тижні, завершується вона зникненням слизового нальоту, відновленням апетиту.

Другий період — відновлення.

Перша стадія (астенічна) триває 1-2 доби. Припиня­ють прогулянки та процедури, вживання склянки соку викликає відчуття насичення, зникає запах ацетону.

Друга стадія (інтенсивного відновлення) триває 3-6 діб. У цей час зникають розлади роботи травної систе­ми, зростає маса тіла на 2-3 кг, покращується працез­датність.

Третя стадія (нормалізації) — відновлюється обмін речовин та нормалізується самопочуття. При дотриманні обмеження калорійності їжі зростання маси тіла припи­няється, але необмежене вживання продуктів завер­шується відновленням попередньої маси.

В одному єгипетському папірусі П-го тисячоліття до н.е. є вираз: "Людина їсть надто багато. Вона живе тільки на чверть того, що вона з'їла, на решту — живуть лікарі".