- •Від автора
- •Розділ 1 поняття про валеологію. Об'єкт, метод та методологічні основи. Історія розвитку науки
- •1.1. Валеологія як наука
- •1.2. Здоров'я та хвороба
- •1.3. Об'єкт валеології
- •1.4. Методологічні основи валеології
- •1.5. Основні завдання валеології
- •1.6. Початок та історія розвитку валеології
- •1.7. Дефініції та понятійний апарат
- •Розділ 2 людина та її здоров'я з позиції системного підходу
- •2.1. Людина як система, феномен людини, принципи її організації, свідомість і несвідомість, біополя
- •2.2. Давні холістичні системи
- •2.3. Здоров'я та його механізми з позиції системного підходу
- •Розділ з діагностика індивідуального здоров'я
- •3.1. Класифікація діагностичних моделей
- •3.2. Донозологічна діагностика здоров'я за функціональними показниками
- •3.3. Діагностика рівня здоров'я за прямими показниками
- •3.4. Діагностика рівня здоров'я за резервами біоенергетики
- •Розділ 4 валеологічні аспекти психічного здоров'я
- •4.1. Поняття про психіку здоров'я, структура психіки
- •4.2. Природні особистості психіки
- •4.4. Механізми психічного та фізіологічного стресу
- •4.5. Наслідки стресу
- •4.6. Профілактика психічного стресу та корекція його наслідків
- •4.7. Сучасні підходи до психічного оздоровлення
- •Розділ 5 репродуктивне здоров'я та хвороби, що передаються статевим шляхом
- •5.1. Фізіологія репродуктивної системи
- •5.2. Статевий цикл людини та статева поведінка
- •5.3. Загальне уявлення про репродуктивну здатність, репродуктивний потенціал
- •5.4. Фактори формування та збереження репродуктивного здоров'я
- •5.5. Статева культура, як передумова репродуктивного здоров'я
- •5.6. Венеричні хвороби як фактор ризику репродуктивного здоров'я
- •Розділ 6 оздоровлення, механізми управління здоров'ям
- •6.1. Залежність здоров'я людини від стану хребта
- •6.1.1. Передумови порушення функції хребта та причини дегенеративно-дистрофічних процесів у ньому
- •6.1.2. Остеохондроз і його прояви у людини
- •6.2.1. Працездатність, робота, стомлення, відпочинок
- •6.2.3. Фізичні вправи та функціональні резерви організму
- •6.2.4. Фізичні вправи та імунна система
- •6.2.5. Фізичні вправи як засіб загартовування
- •6.2.6. Фізичні фактори, що сприяють формуванню, зростанню та зміцненню здоров'я людини
- •6.4.1. Коротка характеристика прийомів масажу
- •Розділ 7 функції органів травлення. Принципи оздоровчого харчування
- •7.1. Їжа та характер харчування
- •7.2. Поживні речовини — білки, жири, вуглеводи
- •7.3. Вітаміни (від vita — життя)
- •7.4. Мінеральні речовини (від minera — руда)
- •7.5. Голодування, фізичні процеси під час голодування
- •7.6. Використання голодування з метою оздоровлення
- •Розділ 8 дихання та механізм оздоровлення організму дихальною гімнастикою
- •8.1. Механізм газообміну між повітрям та тканинами організму
- •8.2. Регуляція дихання
- •8.3. Дихання як спосіб оздоровлення
- •Розділ 9 загальне уявлення про серцево-судинну систему
- •9.1. Серце та його функції
- •9.2. Будова та функція судин
- •9.3. Порушення діяльності серцево-судинної системи та їх запобігання
- •Розділ 10 медико-соціальні проблеми наркотизму
- •10.1. Наркоманія та її розповсюдження
- •10.2. Вплив наркотиків на фізичне та психічне здоров'я, репродуктивну функцію людини
- •10.3. Вплив алкоголю на організм людини
- •10.4. Вплив паління на організм людини
- •10.5. Заходи боротьби з наркоманією
- •Розділ 11 види та форми насильницької поведінки
- •11.1. Поняття насильницької поведінки, її ознаки та класифікація
- •11.2. Агресивність та її природа
- •11.3. Насильство у сімейних відносинах, насильство проти жінок та дітей
- •11.4. Попередження та подолання насильства: міжнародний досвід та роль правоохоронних органів
- •Список рекомендованої літератури
- •Перелік книжкових крамниць, де можна придбати літературу видавництва "центр навчальної літератури"
- •Видавництво "центр навчальної літератури" пропонує:
- •Грибан Віталій Григорович валеологія Навчальний посібник
7.4. Мінеральні речовини (від minera — руда)
Із 106 елементів періодичної системи Д.І. Менделєєва в організмі людини виявлено 86. Серед двадцяти п'яти необхідних для нормальної життєдіяльності елементів — вісімнадцять вважаються абсолютно необхідними, а сім — корисними. Професор В.Р. Вільямс назвав їх "металами" життя.
Мінеральні речовини поділяють на макроелементи (Na, K, Ca, Mg, Р, СІ, S), потреба в яких визначається в г, і мікроелементи (Fe, I, Cu, Co, Mn, Zn, Mo, Se та інші), потрібні у мг або мкг.
Натрій. Становить 90% всіх катіонів плазми крові, забезпечує збудлирість клітин, роботу буферних систем, секрецію травних соків та всмоктування амінокислот та вуглеводів із травного каналу.
Хлор. Разом із натрієм забезпечує основну частину осмотичного тиску крові та тканинної рідини, використовується на утворення соляної кислоти шлункового соку.
Добова потреба в натрії — 4-6 г, що відповідає 10 г кухонної солі, але багато людей споживають її значно більше норми, що негативно відбивається на стані серцево-судинної, травної систем, нирках. Часто хлорид натрію називають серцевою отрутою. У чоловіків при надмірному споживанні солі страждає ерекція, у жінок — моторика та секреція в органах статевої сфери.
Фосфор. Бере участь у всіх обмінних процесах як компонент макроергічних сполук. З давніх-давен продукти, що вміщують фосфор, використовуються для підсилення сексуальних бажань (лібідо), а саме: дріжджі, пшеничні висівки, зерна гарбузів, соняшнику, яйця, риба. У стародавньому Єгипті жрицям забороняли вживати рибу. Добова потреба — 1,2-1,5 г.
Калій. Забезпечує формування гальмівних процесів у клітинах. Дуже багато калію в морських водоростях, насінні соняшнику, часнику, горіхах, арахісі, картоплі в лушпайках. Фрукти та овочі відносно бідні на калій. Добова потреба — 2,5-5 г.
Кальцій. Разом із фосфором складає основу мінеральної частини кісткової тканини, також забезпечує збудження клітин, у тому числі скорочення м'язів, активує ферменти, наприклад, зсідання крові. Добова потреба у дорослих — 800 мг, у дітей — 1-1,2 г.
Магній. Забезпечує розширення судин, стимулює перистальтику кишечнику, виділення жовчі, необхідної для побудови кісток, активації енергетичного обміну. Добова потреба — 0,5-0,6 г.
Залізо. Входить до складу гемоглобіну, міоглобіну, цитохромів, тому необхідне для зв'язування та перенесення кисню від легень до тканин, а потім споживання мітохондріями для утворення енергії. Добова потреба — 10-18 мг.
Згідно з даними ВООЗ у світі понад 1 млрд. людей страждає на анемію.
Тривале використання наборів "Гербалайф", надмірне споживання молочних продуктів призводить до дефіциту заліза. Багато заліза в сухофруктах, горіхах, абрикосах, винограді, рибі, м'ясі, чорному хлібі, квасолі, горосі.
Цинк. Входить до складу ферментів, інсуліну, бере участь в утворенні кісток. Багато цинку в структурах лімбічної системи та епіфізі, які беруть участь у регуляції людської сексуальності. Засвоєння цинку знижується з віком, через паління, вживання алкоголю, кофе, хронічні стреси. Рафіновані продукти мало містять цинку.
Особливо багаті цинком устриці, також він є у висівках, грибах, зерні гарбузів і соняшників. Добова потреба — 10-15 мг.
Марганець. Міститься в складі окислювальних ферментів, сприяє нормальній функції судинної та статевої систем, росту сполучної тканини.
Нестача марганцю призводить до атеросклерозу, імпотенції, діабету, гіпотиреозу, порушення вуглеводного та жирового обмінів. Багато марганцю в горіхах фундук, чорній смородині, капусті, рибі. М'ясо та молоко — бідні на марганець. Добова потреба — 5-10 мг.
Йод. Потрібен для синтезу гормонів щитоподібної залози, які беруть участь в енергетичному обміні, термо-
регуляції, впливають на серцево-судинну, імунну, нервову систему. Добова потреба — 0,15 мг.
Селен. Необхідний і дуже небезпечний елемент. Майже 50% селену знаходиться у чоловіків у сім'яниках. Це антиоксидант, тому стимулює розвиток імунітету, запобігає зросту злоякісних пухлин. Прості вуглеводи негативно впливають на засвоєння селену. Багаті селеном морепродукти, кухонна сіль, зерна злаків, часник, кукурудза, дріжджі, нирки, печінка, серце, яйця. Добова потреба — 70 мкг, а токсична доза — 1 мг.
В Андах Еквадору живе плем'я "Вилкабамба" (4000 людей), серед яких багато довгожителів. ~х енергетичний раціон в 2 рази менший, ніж в американців, тому що переважають зерна, фрукти та овочі. Місце їхнього проживання — це дійсний рай фруктів, квітів, метеликів і спокою. Це плем'я не знає серцево-судинних і ракових хвороб. Тривалість життя забезпечує дієта і фізична праця, свіже, чисте повітря й особливий склад води.
Ось як написав про воду А. Сент-Екзюпері: "Вода! У тебе немає ні смаку, ні кольору, ні запаху, тебе неможливо описати, тобою насолоджуються, не усвідомлюючи, чим ти є. Не можна вважати, що ти потрібна для життя, ти — саме життя... Ти найбільше багатство у світі".
Майже 60% маси тіла дорослої людини складає вода (у чоловіків — 61%, у жінок — 54%, у новонароджених — 77%). Добова потреба у воді 40 мл на 1 кг маси тіла, однак лише 800-1000 мл має надійти саме з рідиною. Утрата води 6-8% від маси тіла суттєво порушує обмін речовин, втрата 10% — до незворотних патологічних змін, а 21% — навіть до смерті.
Більша частина людства змушена споживати неякісну воду, але чимало держав уже прийняли "Закон про чисту воду". Японія, СІЛА, Катар, інші держави витрачають значні кошти на запобігання забрудненню навколишнього середовища, завдяки чому досягли поліпшення здоро-
в'я своїх націй. Японію називають державою економічного та екологічного дива. Вона витрачає 4% валового національного доходу на екологію, а у нас — менше 0,1%. У багатьох державах (Японія, США та ін.) очищують воду хлоруванням, але потім активованим вугіллям, тому що саме лише хлорування призводить до:
• утворення хлорорганічних сполук та їхніх комплексів з іонами тяжких металів;
• корозії водопровідних труб;
• забруднення хлорованою водою інших водоймищ. Також для очищення води використовують різного роду
очищувальні прилади та методи, наприклад, метод зонного вимерзання, який ґрунтується на тому, що в центрі замерзлої води переважно і концентруються домішки.
