7.3. Вітаміни (від vita — життя)

Це низькомолекулярні органічні сполуки, які не ут­ворюються взагалі або недостатньо в організмі, тому людина повинна отримувати їх із їжею для забезпечен­ня належної ферментативної активності.

Розрізняють групи жиророзчинних (А, Е, Д, К) і во­дорозчинних (С та група В) вітамінів.

Гопкінс Ф.Г. відкрив вітаміни А (ретинол) та Д (каль-циферол), за що одержав Нобелівську премію 1929 p., a Каррер П. довів перетворення каротину на вітамін А (Но­белівська премія 1937 р.)

Віндаус А. відкрив утворення вітаміну Д з ергосте­рину (Нобелівська премія 1928 р.)

Вітамін К (філлохінон) відкрив X. Дам, який одер­жав Нобелівську премію 1943 p., а його структуру вста­новив Е.А. Дойзі (Нобелівська премія 1943 р.)

Хоуорс У.Н. синтезував вітамін С, Нобелівська пре­мія 1937р.

Двічі лауреат Нобелівської премії та лауреат Ленінсь­кої премії миру Лайнус Полінг надавав великого значен­ня вітамінам для людини.

Потреба у вітамінах залежить від багатьох факторів. Головні з них:

• стать, у чоловіків потреба у вітамінах вища, ніж у жінок;

• вік, у похилих людей потреба зростає на 25-30%;

• характер праці і фізичні навантаження;

• емоційний стан;

• загальний стан організму.

Л. Полінг у книзі "Вітамін С і здоров'я" сформулю­вав теорію ортомолекулярної медицини, яка підкреслює значення вітаміну "С" і амінокислот для підтримки оп­тимального середовища для мозку. Вітаміну Е (токофе­ролу) присвячено книгу американського вченого Н. -Вай — "Ваш ключ до здорового серця".

Якщо атом або група атомів мають вільні (непарні) електрони, вони називаються вільними радикалами. Це дуже реакційно здатні, негативно заряджені електричні фрагменти молекул, які можуть або відбирати електро­ни в інших молекул, або приєднуватись до них, що за-

вершується руйнуванням біологічних мембран, змінами у хромосомах, мутаціями генів, а внаслідок цього заги­беллю клітин. Численні дослідження вказують на те, що причиною багатьох хвороб є значне зростання кількості вільних радикалів, яких Л. Полінг назвав "вільними хуліганами".

Велика кількість вільних радикалів виникає під час запальних процесів в організмі, перебуванні в екологіч­но забруднених місцях, вдиханні вихлопних газів авто­мобілів або диму цигарок. Потрапляючи до легень, шкідливі речовини утворюють вільні радикали руйну­ють стінки альвеол і сприяють розвитку раку легень. Старіння також пов'язано з утворенням великої кількості вільних радикалів.

Антиоксиданти — це речовини, які зв'язують вільні радикали, таким чином захищаючи від їхньої дії кліти­ни. Вітаміни А, С, Е та каротини — найбільш поширені природні антиоксиданти.

Великі дози цих вітамінів проявляють профілактич­ну протипухлинну дію, особливо вітамін С (аскорбінова кислота), який попереджає утворення в шлунку канце­рогенних речовин (нітрозамінів) із білків, інших азотов­місних речовин.

При палінні прискорено витрачається аскорбінова кислота, людина, що палить до 10 цигарок на день, му­сить додатково приймати 400 мг вітаміну.

Вітаміни А, Е, С попереджають старіння імунної систе­ми, зберігають нормальну функцію статевих залоз, сприя­ють підвищенню фізичної працездатності, скорочення три­валості сну, потрібного для відновлення сил людині. Вони підвищують резистентність, зменшують токсичний вплив різних забруднювачів навколишнього середовища, тютю-нопаління, вживання алкоголю, стресів.

Отже, ці вітаміни здоров'я абсолютно необхідні для збереження фізичного, психічного і сексуального здоро-

в'я. х використовують у таких дозах — вітамін С — 1-1,5 г, вітамін Е — 10 мг або 800-1000 МО, вітамін А — 1-2,5 мг або 10-25 тис. МО, каротин — 6 мг.

Основні джерела вітамінів

А (каротини) — риб'ячий жир, морква, молоко, м'я­со та жирна риба, яйця, печінка, тернослив, кабак, пет­рушка, абрикоси, капуста.

Д (ергостерини) — молоко, дріжджі, м'ясо і жирна риба, риб'ячий жир, масло, яйця.

Е — зародки злакових, арахісова, соєва, кукурудзя­на олія, горіхи, насіння соняшника, печінка, яйця.

С — чорна смородина, цитрусові, зелені овочі, салат, перець, капуста, шипшина.

Дуже багато вітамінів (особливо групи В) і мінераль­них речовин знаходиться у висівках злакових.

При зберіганні вміст вітамінів дуже зменшується, тому вітамінні продукти слід зберігати у добре закрито­му глиняному або фарфоровому посуді в темному місці (підвал, холодильник, але не заморожувати).

Фрукти краще вживати сирими, а овочі готувати на пару за невеликий проміжок часу в невеликій кількості води (томати та цибулю без води) у герметично закрито­му посуді, краще під гнітом або у мікрохвильовій печі. Вода, в якій варились овочі, містить багато вітамінів і мінералів.