Розділ 6 оздоровлення, механізми управління здоров'ям

6.1. Залежність здоров'я людини від стану хребта

Хребет має дуже важливе значення у підтримці фізичного та психічного здоров'я людини. Хоча стан хребта не має прямого зв'язку з тривалістю життя, але він опосередковано впливає на внутрішні органи, і тому досить часто від нього залежить розвиток хронічних не­заразних захворювань. Зокрема, часто-густо порушуєть­ся крово- і лімфообіг, периферична іннервація. Так, ус­тановлено, що пов'язані саме зі змінами в хребті до 40% випадків ішемічної хвороби серця, у 45% випадках го­ловний біль обумовлений порушеннями в зоні шийних та верхніх грудних хребців.

Дегенеративно-дистрофічні зміни в суглобах і кістках хребта є характерною ознакою хвороби або старіння організму. Ці зміни негативно впливають на життєді­яльність, викликаючи відчуття дискомфорту, скова­ності, підвищеної втомленості, вегетативних дис-функцій, знижується працездатність тощо.

Неврологічні ускладнення супроводжують остеохон­дроз хребта, а 80% випадків ураження периферичної нервової системи зумовлені зміною стану хребців.

Щоб визначити суть цих процесів та виявити шляхи їхнього попередження потрібно знати анатомо-фізіо-логічні особливості хребта, фактори ризику для нього, перш за все ті, які зумовлюють зміни стану тулуба та кінцівок.

Хребет — це єдина функціональна система, в якій розрізняють шийний, грудний, поперековий і крижовий відділи. Його структурною та функціональною одини­цею є хребетно-рухливий сегмент, який складається із двох хребців, поєднаних між собою суглобами (міжре­берні з іншими), міжхребцевого диска, зв'язково-мус­кульного апарату, сегментарних джерел іннервації та кровопостачання.

Кожен хребетно-рухливий сегмент робить свій вне­сок у призначення хребта, який забезпечує такі функції:

1) рухлива — усі переміщення людини, пов'язані з хребтом;

2) захисна — захищає від ушкоджень спинний мозок, нервові корінці, артерії й вени;

3) амортизаційна — забезпечується амортизаційни­ми властивостями хрящів дисків, капсульно-зв'язково­го і сухожилко-м'язового апаратів, фізіологічними про­гинами хребта;

4) опірна — підтримка положення голови, кінцівок і внутрішніх органів;

5) рівноваги — підтримка тіла в просторі;

6) метаболічна — існує тісний зв'язок з обміном ре­човин, особливо вітамінно-мінеральним, із внутрішніми органами, периферичним кровообігом та іннервацією.

Тому у багатьох випадках механічний і рефлектор­ний вплив хребта на зазначені процеси є безпосередньою ланкою патогенезу різних захворювань.

Слід також зазначити, що міжхребцеві диски та суг­лоби з віком (після 12-16 років життя) утрачають власні джерела кровопостачання, подальший обмін у них пов'я­заний виключно з дифузією через міжтканинний простір. Але процес дифузії в умовах механічної компресії, гіпо­динамії і малої рухливості хребта, порушення загального гомеостазу через незадовільну функцію печінки, шкіри, нирок, кишечнику суттєво сповільнюється.

Особливістю кісткових структур хребта є їхня схильність до надмірного росту у разі мікротравми або значного навантаження, тому що компенсаторні та адап­таційні можливості хребта небезмежні. При надмірно­му перевантаженні виникає гостра або хронічна перенап­руга тканин, яка проявляється їхнім компенсаторним ущільненням, вегетотрофічними порушеннями тощо.

При надмірних рухах функціональних одиниць мо­жуть бути розтягнення капсульно-зв'язкових структур, навіть їх розрив.