Примірна схема аналізу комбінованого заняття з розвитку мовлення дітей

1. Мовленнєві завдання. Відповідність програмі, вікові дітей, доступність. Аналіз навчальних і мовленнєвих завдань. Виховна спрямованість.

2. Підготовка вихователя і дітей до заняття. Як це відбивається на ході заняття та засвоєнні матеріалу дітьми? Як розміщено наочний та дидактичний матеріал?

3. Організаційна структура заняття. Його етапи, чіткість переходів від одного етапу до іншого; тривалість кожного етапу, прийоми активізації дітей на початку заняття.

4. Хід заняття. Роль та місце повторень на кожному етапі заняття. Дозування матеріалу (кількість нових звуків, слів, граматичних форм, діалогів) ; місце гри та ігрових прийомів навчання на кожному етапі заняття. Місце рідної мови в ході заняття. Наочність та ТЗН на занятті. Методи та прийоми навчання, їх ефективність. Активізація мислення дітей. Наявність творчих завдань, проблемних ситуацій. Виконання програмних завдань.

5. Мовлення дітей. Мовленнєва активність. Побудова речень, діалогів, розповідей. Ставлення вихователя до мовленнєвих помилок дітей.

6. Мовлення вихователя. Відповідність літературним нормам української мови, інтонаційна виразність мовлення.

7. 3акінчення заняття. Прийоми, спрямовані на узагальнення та систематизацію матеріалу. Тривалість заняття. Оцінка його ефективності.

Структура занять з художнього читання і розповідання.

1. Початок заняття (вступна бесіда, розглядання наочності, загадка, розповідь вихователя).

2. Читання твору. Уточнення та пояснення окремих слів, виразів. Розглядання ілюстрацій.

3. Повторне читання твору. (Казка розповідається лише один раз).

4. Коротка бесіда.

5. Виведення морального правила, прислів’я.

Примірний конспект заняття для середньої групи

з розвитку мови та музики

Мета: вчити дітей складати короткі сюжетні розповіді про тварин. Збагатити словниковий запас народними обрядними виразами (лисичка-сестричка, вовк-панібрат, зайчик-побігайчик, ведмідь-набрід). Виробляти інтонаційну виразність, зміни голосу, темп мовлення. Виховувати оцінювальне ставлення до персонажів казки.

Хід заняття

– Діти, сьогодні до нас завітала незвичайна гостя. Хоч як я її не просила, не хоче з’являтися нам на очі, доки не відгадаємо загадку про неї:

Я руда, низького росту.

Хитра я і довгохвоста,

На курей я вельми паса -

В них таке смачненьке м’ясо!

Вовку-братику я сестриця,

А зовуть мене… (лисиця)

(З’являється лисиця)

Лисиця: – Добрий день, любі дітки. Які ви хороші, сидите тихенько і уважно слухайте. Що це у вас таке?

– У нас лисичко заняття.

– А, заняття. То напевно й казочка буде.

– Буде й казочка.

– Лисичко, як ти гарно вбрана. Подивіться, дітки, як гарно вбрана наша гостя. Давайте розглянемо її одяг. Пригадаємо назви (Діти називають частини лисиччиного вбрання: спідниця, вишивана сорочка, фартушок, віночок, червоні черевички).

Лисичка: – Дітки, яким голосом до вас звертається лисичка? (Лагідним привітним). Дозволимо їй побувати з нами?

(Вихователь застерігає лисичку, щоб сиділа тихо, не пустувала. Вихователь розповідає казку «Котик і півник»).

– Що ви можете сказати про лисицю? Яка вона? (хитра, руда).

– Ой-ой-ой, чому ви про мене так недобре говорите? Хитра я бачте!

– Не ображайся, лисичко, ти ж і насправді хитра в казочках, та все одно обережною бути не завадить. Ось подивись, як ми пограємось у народну гру.

Гра «Лисиця в курнику».

– А тепер послухайте, яка пригода сталася якось у лісі (вихователь за допомогою іграшок показує сценку):

– Зійшлися на галявині звірі: лисичка-сестричка, вовк-панібрат, зайчик-побігайчик, ведмідь-набрід. Тай узялася лисичка вихвалятись: «Я лисичка-сестричка, в мене руда шубка, гострі зуби, хитрі очі, довгий пухнастий хвіст. Я спритна, смілива, можу півника та курочку з’їсти і тебе, зайчику теж з’їм!»

– А я зайчик-побігайчик. Я швидко бігаю і можу втекти від лисиці.

– А я вовк-панібрат. Я сильний, швидко бігаю. Але лисиця і мене одного разу обдурила, і я її мусів нести на спині. Іде ведмідь: «Про що ви тут говорите?»

– Про лисичку, яка вона хитра.

– Вона і мене , і моїх ведмежат обдурила, весь сир з’їла сама. Давайте її засудимо! Звірі радяться. Лисичка благає, щоб її пожаліли , обіцяє бути хорошою.

Звірі жаліють її , бо справді вона дуже гарна. Лисичка має заспівати пісню «Я лисичка, я сестричка». (Діти підспівують)