3. Краплинне зрошення

Відносно новий, прогресивний спосіб поливу з максимальною механізацією і автоматизацією процесу зрошення. Зрошування здійснюється за допомогою спеціальних мікроводовипусків — кра­пельниць, які малими порціями (краплинами) зволожують певний об’єм грунту біля рослин, забезпечуючи їх потребу у волозі при мі­німальних втратах води на випаровування і фільтрацію за межі роз­міщення основної маси коренів. Разом з поливною водою можна по­давати розчини поживних речовин, що підвищує ефективність зро­шення. Крапельниці різних конструкцій (поплавкові, лабіринтні та ін.) працюють на очищеній воді з мутністю до 150 мг/л, витрати якої можна регулювати в межах 4—10 л/год, робочий напір — 5—35 м.

Система краплинного зрошення складається з контрольно- розподільного блока, магістральних, розподільних, поливних тру­бопроводів і крапельниць. При розрахунках параметрів зрошу­вальної мережі, розташуванні трубопроводів враховують рельєф місцевості, грунтово-кліматичні і меліоративні умови, породний склад, вік і конструкцію насадження, тривалість роботи системи і поливів, витрати води крапельницями тощо. Магістральні і роз­подільні поліетиленові чи азбоцементні трубопроводи укладають в грунт на глибину 0,6—1 м, а поливні поліетиленові трубопрово­ди у шпалерно-карликових садах розміщують вздовж рядів, при­кріплюючи до шпалерного дроту на висоті 0,6 м. На поливних трубопроводах через інтервали, що дорівнюють відстані між де­ревами, установлюють крапельниці — одну чи кілька на дерево. В інших типах насаджень розміщення крапельниць, здебільшого поверхневе, диференціюють відповідно до площ живлення рослин. При поверхневому розміщенні крапельниць зрошувальна вода спочатку тонким струменем проникає на глибину 50—60 см, а по­тім зона зволоження поширюється у горизонтальному напрямку; зона зволоження однієї крапельниці досягає 1,8—2 м у діаметрі і до 120 см завглибшки. Регулюючи відстані між крапельницями, можна домогтися змикання зон зволоження. Поливають безперер­вно здебільшого 3—10 год протягом доби. Тривалість безперер- вного поливу залежить від відстаней між крапельницями, почат­кової вологості грунту, породи і конструкції насадження.

Краплинне зрошення можна застосовувати в насадженнях плодових культур на різних елементах рельєфу без попереднього експлуатаційного планування площі. При цьому способі зрошення витрати води на поливи плодоносних садів зменшуються у 1,5 раза, молодих насаджень — у 4—5 разів порівняно з поливом по борознах, коефіцієнт корисного витрачання зрошувальної води може досяга­ти 90—95 %; грунт зволожується постійно у міру споживання води у зоні розміщення основної маси коренів; повністю виключається іри­гаційна ерозія, підняття рівня грунтових вод, руйнування структу­ри грунту та його ущільнення; витрати праці на зрошення зменшу­ються у 5—20 разів порівняно з іншими способами подивів.

Недоліками краплинного способу зрошення є висока вартість фільтрування води та влаштування системи, складність роботи крапельниць і відкладання в них солі, зокрема карбонатів каль­цію і окисів заліза, нагромадження солі на межах зони зволожен­ня, обмеження розвитку кореневої системи.