4. Удобрення ягідних культур

Удобрення насаджень ягідних культур залежить від біоло­гічних особливостей порід, тривалості періоду експлуатації, перед­садивного окультурення, водного режиму і рівня забезпеченості грунту елементами мінерального живлення, технологій вирощу­вання і запрограмованої продуктивності. Ягідні культури мають неоднакову вимогливість до поживного режиму, характеризують­ся різним виносом елементів живлення з грунту. Так, за даними Н. А. Співаковського, суниці з урожайністю 108 ц/га виносять з грунту 156 кг азоту, 34,6 кг фосфору і 184,4 кг калію, порічки з урожайністю 201 ц/га виносять відповідно 133, 51 і 82 кг. агрус — 79, 40 і 123 кг (при урожайності 180 ц/га), смородина чорна — 63, 25 і 34 кг (з урожайністю 73 ц/га). Ці ягідні культури виносять з грун­ту більше елементів живлення, ніж яблуня, груша, айва, слива, персик. Малина менш вимоглива до грунтів. Суниці інтенсивно вбирають елементи живлення протягом усього періоду вегетації, навіть у вересні—жовтні, тоді як малина — до кінця серпня, аг­рус — до початку липня, а потім винос N. Р і К помітно зменшуєть­ся. Отже, суниці, а також малина відрізняються тривалим періо­дом вбирання елементів живлення, що доцільно враховувати при удобренні цих культур.

1. Удобрення суниць

При вирощуванні суниць за інтенсивною технологією, що за­безпечує урожайність понад 100 ц/га. Український науково-дос­лідний інститут садівництва рекомендував (1989) перед закладан­ням плантації вносити 60—80 т/га гною або 80—120 т/га торфо­гнойового компосту І Р до 120^90 120» ^а МОЛОДІ НЄПЛОДОНОСНІ

насадження першого року не удобрювати. У плодоносних насад­женнях другого року рано навесні після боронування і згрібання відмерлого листя вносять N30—45, У фазі висування квітконосів — N30 і після збирання врожаю — ^45_₆₀Р_ЙОКд₀. Рано навесні третього року вносять N30—00' після збирання врожаю плантацію переорю­ють. Якщо перед закладанням плантації внесено 40—50 т/га гною або торфокомпосту, то в перший рік після садіння рослини підживлюють азотними добривами (N45—00) — насадження весняного строку садіння — у липні—серпні, осіннього — рано навесні після згрібання відмерлого листя і закриття вологи. Заробляють добрива розпушуванням грунту у смугах і міжряддях. У плодоносних 2-річ- них насадженнях після збирання врожаю вносять ^₅Р₆₀Ко₀. Трирічні насадження підживлюють лише азотними добривами (N00) рано на­весні, а після збирання врожаю плантацію переорюють. При 4-річно- му утриманні плантації на третій рік після збирання врожаю листя скошують, за умов недостатнього зволоження насадження полива­ють, вносять добрива да₄5Р₆оК₆о), зароблячи їх розпушуванням грун­ту у.рядах і міжряддях на глибину 8—10 см. Рано навесні четверто­го року вносять азотні добрива (N50) і після збирання врожаю план­тацію ліквідують, готуючи грунт під іншу культуру сівозміни.

В умовах господарства норми добрив конкретизують відпо­відно до даних листкової і грунтової діагностики. При цьому пе­ревагу надають внесенню органічних добрив, що забезпечує одер­жання екологічно чистої продукції. Проведені нами дослідження показали, що в умовах західного Лісостепу на чорноземних грун­тах при 3-річній культурі суниць можна одержувати врожайність понад 100 ц/га лише за рахунок внесення перед садінням 75— 100 т/га гною. У селянських господарствах ряду районів Полісся, де досить поширена культура суниць, вносять тільки органічні добрива (гній, перегній, гноївку, пташиний послід) і одержують врожайність до 200—300 ц/га.

Заслуговують на увагу зарубіжні (Німеччина, Чехія, Словач­чина, Італія, СІНА, Нідерланди та ін.) дослідження і виробничий досвід удобрення суниць і одержання високих врожаїв (до 300— 400 ц/га). В системі удобрення ефективним виявилося передсадив­не зароблення в грунт сидератів, його фумігація і внесення висо­ких норм гною (80—100 т/га), установлення оптимальних норм і співвідношень N. Р і К, застосування позакореневого підживлен­ня, ретардантів тощо. У Фінляндії для удобрення плодових куль­тур, у тому числі суниць, виготовляють спеціальні гранульовані багатосторонні і безхлорні добрива, що містять У, Р, К, Мд, Б, Ге, В, Си, Мп, Мо і Бе. Ці добрива вносять у насадженнях суниць по мерзло-талому грунту. У фазі достигання ягід рослини обприску­ють спеціальним гідропонним добривом, яке містить макро- і мік­роелементи та селен, у концентрації 0,5 %. Після збирання врожаю вносять комплексне добриво для саду, у якому є фосфор, калій та мікроелементи, але немає азоту. За останні роки у багатьох краї­нах приділяють увагу органічній системі удобрення суниць.