3. Визначення потреб плодових культур у добривах

Орієнтовним критерієм визначення забезпечення плодових дерев елементами кореневого живлення є їх загальний стан у пе­ріод вегетації. Якщо при оптимальному водному, температурному режимах і аерації плодові рослини нормально ростуть і плодоно­сять, листкова поверхня здорова (листки мають темно-зелене за­барвлення), то дерева забезпечені поживними речовинами. При нестачі азоту послаблюється ріст, утворюються короткі і тонкі пагони, молоді листки дрібні, блідо-жовто-зеленуватого забарв­лення, а старі мають червоний, жовтий чи рожевий відтінок. Не­стача фосфору зумовлює послаблення росту, листки дрібні, тьмя­ного синювато-зеленого забарвлення з пурпурним відтінком, старі передчасно опадають, послаблюються процеси цвітіння і плодоно­шення. При значній нестачі калію припиняється ріст дерев, вси­хають верхівки пагонів, листя набуває синьо-зеленого забарвлен­ня, або між жилками виникає хлороз, спостерігаються сірі чи бурі опіки країв листя. Ознаками нестачі бору є утворення жовтих жи­лок, їх опробковіння, суцільне пожовтіння і опадання листків, при­пинення росту пагонів, витікання камеді на гілках, поява на них дрібних бруньок, опробковіння м’якоті плодів. Основний симптом нестачі цинку — дрібнолистність і припинення росту, заліза — со­лом’яно-жовте забарвлення листків, з нечисленними зеленими прожилками чи без них, марганцю — усихання верхівок гілок, слабка облистяність, раннє опадання листків, магнію — хлороз чи некроз тканин листків між жилками.

Однак подібні симптоми можуть спричинюватися токсичніс­тю марганцю і алюмінію на кислих грунтах або вірусними захво­рюваннями. Надмірний вміст деяких макро- і мікроелементів та­кож може стати причиною симптомів , подібних до нестачі інших елементів. При нестачі або надмірному вмісті води в рослинах по­рушуються процеси засвоєння азоту, бору, магнію, хоч грунт буде забезпечений цими елементами.

Щоб визначити потреби плодових культур у елементах жив­лення, використовують дані аналізів листків і грунту, тобто ре­зультати листкової і грунтової діагностики.

1. Листкова діагностика

Рослинна діагностика базується на встановленні оптималь­них і критичних рівнів вмісту поживних речовин у листках пло­дових культур. У багатьох країнах, у тому числі і в Україні, на підставі досліджень установлені показники вмісту поживних еле­ментів у листках різних плодових порід (табл. 3), які є критерієм при визначенні оптимальних норм добрив.

Листки пагонів для аналізів відбирають у фазі закінчення росту — наприкінці липня — у першій декаді серпня. У деяких країнах листки аналізують щороку, в інших — періодично (один раз протягом 4—5 років). Зразки для аналізу складаються не менш як із 100 листків, відібраних з середньої частини пагонів подо­вження, що мають подібні орієнтування у просторі та активність росту, розміщенні на периферії крони на висоті 1,2—1,5 м від по­верхні грунту з кожної сторони дерева (південної, північної, схід­ної, західної).

Результати аналізів за вмістом елементів живлення, поді­ляють на три групи: оптимальний — відповідає показникам табл. З, недостатній — нижчий за мінімальне значення опти­мального рівня івисокий — вищий за максимальні показники оптимального вмісту.

При нормуванні удобрення використовують оптимальні рівні вмісту елементів живлення в листках. Недостатній їх вміст свід­чить про необхідність посилення удобрення, а при високому рівні — внесення добрив припиняють. Крім того, при високому і навіть оп­тимальному рівні забезпеченості азотом аналізують і плоди на вміст нітратного азоту. Якщо вміст нітратів перевищує допусти­му норму, така продукція непридатна для споживання. Листкова діагностика дозволяє контролювати забезпеченість рослин еле-

Таблиця 3. Оптимальний вміст поживних речовин у листках пло­дових культур, % на суху речовину

Порода	N	Р	К	Ме
Яблуня	1,8-2,4	0,13-0,22	0,9-1,6	0,4-0,6
Груша	2,0-2,6	0,13-0,22	1,4-2,3	0,4-0,6
Слива	2,4-3,2	0,17-0,22	2,2-2,5	0,4-0,6
Вишня	2,0-2,5	0,17-0,22	1,3-1,5	0,4-0,6
Черешня	2,5-3,0	0,17-0,22	1,7-2,5	0,4-0,6
Абрикос	2,8-3,2	0,17-0,25	1,7-2,3	0,4-0,6
Персик	3,4-4,0	0,35-0,45	1,6-3,2	0,4-0,6
Суниці	2,0-3,0	0,5-0,7	2,0-3,0	0,2-0,4
Малина	2,3-2,9	0,5-0,7	1,3-1,9	0,4-0,6
Смородина	2,2-3,4	0,5-0,7	1,6-2,4	0,4-0,5
Агрус	2,1-3,1	0,5-0,7	1,6-2,4	0,4-0,6

ментами живлення при закладанні і диференціації генеративних бруньок, формуванні врожаю поточного року, регулювати проце­си росту і формоутворення шляхом відповідного удобрення.

Листкова діагностика найбільш повно характеризує забезпе­чення рослин калієм, меншою мірою — азотом і не завжди є на­дійним критерієм для визначення забезпеченості фосфором. При значному і тривалому дефіциті вологи в грунті або його перезво- ложенні елементи живлення надходять у рослину в дуже обме­женій кількості, навіть якщо їх вміст у зоні розміщення основної маси кореневої системи високий.

Листкова діагностика у таких випадках відображатиме ре­альне надходження мінеральних поживних речовин у рослину, але не може бути об’єктивним критерієм для визначення норм добрив. Тому для визначення потреб плодових культур у добривах вико­ристовують як листкову, так і грунтову діагностику.