- •«Аграрна наука» 1998
- •Біологічні
- •Плодових рослин
- •Глава 1. Біологічна
- •Ботанічна класифікація
- •Групування плодових культур
- •Біологічно-виробнича характеристика плодових культур
- •Глава 2. Морфологія
- •Органографія основних біологічних форм
- •Морфологія бруньок, листків, стебла
- •Морфологія квіток, плодів і насіння
- •Коренева система
- •Типи кореневих систем
- •Типи коренів
- •Глава 3. Закономірності росту
- •Ріст надземної системи
- •Ріст пагонів
- •Ріст стовбура і гілок
- •Наростання листкової поверхні і об’ємів крон
- •Закономірності росту кореневої системи
- •Закономірності формування надземної системи
- •Глава 4. Річний цикл росту і розвитку плодових культур
- •Сезонні явища у плодових культур
- •Період вегетації надземної системи
- •Плодоношення
- •П еріод спокою
- •Цикл органогенезу
- •Формування квітки (квітколожа і чашолистків, пелюсткових і пилякових зачатків, плодолистків).
- •Ріст кореневої системи у річному циклі
- •Глава 5. Екологічні фактори
- •Світловий режим і його регулювання
- •Температурний режим у садах
- •Водний режим
- •Грунтові умови і поживний режим
- •Повітряний режим
- •Глава 1. Біологічні основи розмноження
- •Особливості статевого розмноження
- •Біологічні основи вегетативного розмноження
- •Способи вегетативного розмноження
- •Взаємовплив прищепи і підщепи
- •Біологічна сумісність підщепи і прищепи
- •Глава 2. Організація плодових розсадників
- •Завдання і значення розсадників
- •Структура (складові частини) розсадника
- •Вибір місця і організація території розсадника
- •Сівозміни і садозміїш
- •Підщепи основних плодових культур
- •Підщепи яблуні
- •Підщепи груші
- •Підщепи сливи
- •Підщепи вишні і черешні
- •Підщепи абрикоса
- •Підщепи персика
- •Вирощування насіннєвих підщеп
- •Маточно-насіннєвий сад
- •Заготівля насіння
- •Зберігання насіння
- •Стратифікація (підготовка насіння до сівби)
- •Закладання маточників і догляд за ними
- •Вертикальні відсадки
- •Горизонтальні відсадки
- •Розмноження живцями
- •Прискорені способи вирощування підщеп
- •Сортування підщеп
- •Глава 4. Технології вирощування саджанців
- •Маточно-сортовий (живцевий) сад
- •Вирощування саджанців окуліруванням
- •Шкілка саджанців
- •Перше поле шкілки саджанців — поле окулянтів
- •Друге поле шкілки саджанців — поле однорічок
- •Третє поле шкілки саджанців — поле дворічок
- •Прискорені способи вирощування саджанців окуліруванням
- •Вирощування саджанців окуліруванням з інтеркаляром та штамбоутворювачем
- •В г ирощування саджанців яблуні з проміжною вставкою
- •Вирощування саджанців на штамбо- і скелетоутворювачах
- •Вирощування саджанців зимовим щепленням
- •Технологія і строки щеплення
- •Вирощування саджанців у відкритому грунті
- •Вирощування саджанців у закритому грунті
- •Вирощування саджанців ягідних культур
- •Вирощування розсади суниць
- •Вирощування саджанців малини
- •Вирощування саджанців смородини
- •Вирощування саджанців агрусу
- •Вирощування безвірусних саджанців
- •Вірусні і мікоплазмові хвороби
- •Вирощування безвірусного початкового садивного матеріалу
- •Розмноження безвірусного маточного матеріалу
- •Премунізація
- •Відбір і селекція стійких або толерантних сортів і підщеп
- •4.7. Викопування, сортування, реалізація і зберігання саджанців
- •Викопування саджанців
- •Сортування саджанців
- •Зберігання і реалізація садивного матеріалу
- •Глава 1. Закладання плодових насаджень
- •Вибір місця і грунту під сад
- •Проектування саду
- •Вибір грунту під сад
- •Організація території саду
- •Розміщення і розміри кварталів
- •Садозахисні насадження
- •Дорожча мережа
- •1.3. Передсадивна підготовка грунту
- •1.3.1. Садозміни і сівозміни
- •Передсадивна підготовка площі на рівнинах і схилах
- •Передсадивне удобрення
- •Передсадивний обробіток грунту
- •Конструкції інтенсивних садів
- •Широкорядні ущільнені сади
- •Пальметні сади
- •Пальметнг шпалерно-карликові сади
- •Шпалерно-карликові ущільнені сади з веретеноподібними кронами
- •Сади з вільноростучими кронами
- •Конструкції насаджень ягідних культур
- •1.5. Системи розміщення і площі живлення плодових рослин
- •Системи розміщення і площі живлення плодових дерев
- •Районування і співвідношення порід
- •Промисловий сортимент зерняткових і кісточкових плодових культур
- •Промисловий сортимент ягідних культур
- •Підбір і розміщення
- •Строки садіння
- •Внутріквартальпа розмітка площі
- •Підготовка саджанців до садіння
- •Способи і технологія садіння
- •Післясадивний догляд за насадженнями
- •Післясадивний догляд за плодовими деревами
- •Післясадивний догляд за ягідними культурами
- •Глава 2. Утримання грунту в садах
- •Утримання грунту в молодих садах
- •Утримання грунту в садах зерняткових і кісточкових порід
- •Утримання грунту
- •Утримання грунту
- •Системи утримання грунту нідкжшгцк
- •Технологія і біоекологічнс яіт» систем утримання грунту
- •Ефективність систем утримання грунту в садах
- •Особливості утримання грунту
- •Обробіток грунту
- •Обробіток грунту в молодих садах
- •Обробіток грунту в плодоносних садах
- •Обробіток грунту в насадженнях ягідних культур
- •Застосування гербіцидів
- •Застосування гербіцидів у садах зерняткових порід
- •Застосування гербіцидів
- •Застосування гербіцидів
- •Боротьба з ерозією грунту
- •Глава 3. Удобрення інтенсивних садів
- •Види і форми добрив
- •Органічні добрива
- •Мінеральні добрива
- •Системи удобрення
- •Органічна система удобрення
- •Мінеральна система удобрення
- •Органо-мінеральна система удобрення
- •Визначення потреб плодових культур у добривах
- •Листкова діагностика
- •Грунтова діагностика
- •Нормування добрив
- •3.3А. Співвідношення елементів живлення
- •Способи і строки внесения добрив
- •Основне удобрення
- •Підживлення
- •Удобрення молодих неплодоносних садів
- •Удобрення плодоносних садів
- •Удобрення ягідних культур
- •Удобрення суниць
- •Удобрення малини
- •Удобрення кущових ягідників
- •Ефективність удобрення
- •Глава 4. Зрошення садів
- •Водоспоживання і режим зрошення
- •Методи установлення режиму зрошення
- •Способи і техніка поливу
- •Поверхневий спосіб поливу
- •Дощування
- •Краплинне зрошення
- •Підгрунтове зрошення
- •Строки і норми поливів
- •Строки і норми поливу зерняткових порід
- •5.6.3. Плоскі крони
- •Строки і норми поливів
- •Строки і норми поливу зерняткових порід
- •Строки і норми поливу кісточкових порід
- •Строки і норми поливу ягідних культур
- •Строки і норми поливу плодових розсадників
- •Вологозарядкові поливи
- •Ефективність зрошення
- •Боротьба з повторним засоленням, заболочуванням і ерозією грунту в зрошуваних садах
- •Осушення в садах
- •Глава 5, формування крон плодових дерев
- •Завдання і значення формування
- •Біологічні основи формування крон
- •Теоретичні і практичні основи оптимізації обсягів і форм крон
- •Світловий режим різних форм, обсягів, конструкцій крон і садів
- •Фотосинтез і дихання
- •Морфологічні особливості крон різних обсягів і форм
- •Виробничі основи оптимізації форм, обсягів, конструкцій крон і садів
- •Технічні основи формування крон
- •Способи і строки формування крон
- •Основні типи крон, принципи і техніка їх формування
- •5.6.1. Округлі крони
- •Округлі малооб’ємні крони
- •5.6.3. Плоскі крони
- •Напівплоскі крони
- •Глава 6. Обрізування плодоносних садів
- •Завдання і значення обрізування у плодоносних садах
- •Біологічні основи обрізування плодоносних насаджень
- •Види, способи і строки обрізування
- •Прийоми обрізування крон
- •Застосування фізіологічно активних
- •Види обрізування
- •Способи обрізування
- •Строки обрізування
- •Обрізування крон зерняткових порід
- •Обрізування округлих крон у широкорядних ущільнених садах
- •Обрізування напівплоских крон
- •Особливості обрізування окремих порід
- •Обрізування крон кісточкових порід
- •Обрізування округлих крон
- •Обрізування напівплоских і плоских крон
- •Особливості обрізування крон окремих порід
- •6.6. Обрізування горіхоплідних порід
- •Обрізування горіха грецького
- •Обрізування ліщини
- •Обрізування кущів ягідних культур
- •Смородина і агрус
- •Ефективність формування і обрізування різних конструкцій плодових насаджень
- •Глава 7. Догляд за стовбуром і гілками плодового дерева
- •Захист штамбів і гілок
- •Причини, ознаки і наслідки пошкоджень дерев опіками
- •Захист стовбурів і гілок від сонячних опіків
- •Захист дерев від гризунів і шкідників
- •Боротьба з хворобами, лікування ран
- •Пошкодження стовбура і гілок хворобами, боротьба з ними
- •7.3.2. Лікування ран
- •Пошкодження морозами кореневої системи
- •Відновлення дерев, пошкоджених морозами
- •Глава 8. Ремонт і реконструкція садів
- •Інвентаризація саду
- •Ремонт плодового насадження
- •Реконструкція садів
- •Ремонт і захист безвірусного промислового саду від повторного ураження дерев
- •Глава 9. Догляд за врожаєм
- •Боротьба з приморозками
- •Пошкодження плодових культур приморозками
- •Заходи боротьби з приморозками
- •Регулювання плодоношення
- •Регулювання запилення
- •Нормування квіток і зав’язі
- •Передзбиральне опадання плодів і його регулювання
- •Глава 10. Збирання
- •Достигання плодів та строки їх збирання
- •Достигання плодів
- •Фази стиглості плодів
- •Строки збирання плодів
- •Технології збирання врожаю
- •Збиральний інвентар, тара і пакувальні матеріали
- •Способи збирання врожаю
- •Організація ручного збирання врожаю
- •Техніка ручного збирання плодів
- •Механізоване збирання врожаю
- •Навантаження і транспортування плодів
- •Товарна обробка врожаю
- •10.4.1. Сортування плодів
- •Калібрування плодів
- •Пакування плодів
- •Способи товарної обробки плодів
- •Зберігання плодів
- •Науково-
- •Організація науково-дослідної роботи
- •Методика проведення досліджень
Мінеральні добрива
Елементи живлення, які містяться в значній кількості у цих добривах, здебільшого є легкодоступними для плодових рослин. Завдяки високому вмісту елементів живлення зменшуються норми добрив, затрати на їх транспортування та внесення у грунт. Однак висока розчинність мінеральних добрив, крім фосфорних, зумовлює їх вимивання за межі розміщення основної маси кореневої системи, особливо на грунтах з промивним водним режимом.
Мінеральні добрива поділяють на прості і комплекс- н і. Прості містять один основний елемент живлення, а крім нього, до їх складу можуть входити сірка, кальцій, магній, мікроелементи. Прості мінеральні добрива поділяють на азотні, фосфорні і калійні. Комплексні добрива містять два-три основні елементи живлення і за способом виробництва діляться на складні, змішані та складно-змішані. Мінеральні добрива виготовляють і вносять у грунт у вигляді кристалічних порошків, гранул та рідин.
Азотні добрива. Аміачна селітра — одна з кращих форм азотних добрив, містить 34—35 % азоту; легкорозчинне, швидкодіюче, фізіологічно слабкокисле добриво.
Сечовина синтетична (карбамід) — містить 46 % азоту, добре розчиняється у воді, фізіологічно нейтральне добриво; може використовуватись для позакореневого і кореневого підживлень при негайному заробленні у грунт.
Сульфат амонію (сірчанокислий амоній) — містить
21 % азоту, добре розчиняється у воді, фізіологічно кисла сіль; на кислих дерново-підзолистих грунтах можна вносити восени одночасно з вапном у співвідношенні 1:1—1,2.
Натрієва селітра (нітрат натрію, чилійська селітра) — містить 16—16,5 % азоту, добре розчинне фізіологічно лужне добриво, досить ефективне на кислих грунтах.
Кальцієва селітра (нітрат кальцію, вапнякова селітра) — містить 15,5% азоту, добре розчиняється у воді; фізіологічно лужне добриво, ефективне на усіх грунтах, особливо на підзолистих.
Аміачна вода (аміак водний) — рідина з різким запахом, містить 18—25 % азоту переважно у формі аміаку, сильний луг; можна вносити поверхнево з одночасним заробленням у грунт, не допускаючи попадання на листкову поверхню.
Фосфорні добрива. Суперфосфат — містить 14—20 % (порошок) чи 19,5—20,5 % (гранули) фосфорної кислоти, яка закріплюється у місцях внесення і слабо переміщується у грунті (вглиб на 5—10 см у рік); його ефективність підвищується при внесенні у зону основної маси коренів. Фосфор гранульованого суперфосфату у грунті повільніше переходить у важкорозчинні сполуки, ніж порошкоподібного.
Подвійний суперфосфат — висококонцентроване фосфорне добриво з вмістом 40—50 % фосфорної кислоти, добре розчиняється у воді.
Фосфорне борошно — містить 14—30% фосфорної кислоти, можна вносити на кислих грунтах перед закладанням насаджень і неефективне на карбонатних.
Преципітат — містить 22—37 % фосфорної кислоти; можна використовувати в садах для передсадивного і основного удобрення.
Калійні добрива. X л о р и с ти й калій містить 50—60 % К20; калій цього добрива малорухливий на середньо- і важкозв’я- заних грунтах. У зонах недостатнього зволоження хлористий калій може викликати засолення грунту.
Калійна сіль -х «та 5М( вігі, з юж * і хлор. Її рекомендують ззстсозуглгеседхмз-лл/Еп.до- листих грунтах.
Сульфат каліг їлштк.ї :ші)-лт"’: е>- 48 % К20, добре розчишлгзуЕ<ід6кі:(ізз»^:і(іЛ/№оз) ефективністю у садах.
Сульфат кал і# - * в пі«[«іхаївезд -кпи !ї- 30 % К20 і 8—10 % М^, метаеіїгсзшозржшдж: грунтах Полісся.
Вуглекислий нзг.й >(51 — Х8^.ігр-іе фкІО.ГЮГЛРО лужне, добре розчинне дбдї' ГОЛИ дується застосовувати дауеігдаіЕі$іш,и6зїп®'т
Комплексні добриї,?.сГІііс «іі"рі ;і]К"ш:о - містить 13—14% азотуздзрг#гаяіН5в^<ЕЄ5ші;|.- зіологічно лужне добриЕо дзрзтинізьхуьогі,детективне при підживленні
Амофос — міспш ЮЗ^езх/Ш-іИ фхфо;:/, добре розчинне у воді.
Нітрофос — М «таівЧс£"у і І г 7. Акфї і
нітрофос застосовуютьт.у(ацштї*ед*5!лоуіі|нх(£о- ром, і де немає необхідно: еесшііїлд.
Нітрофоска — мита! Ї-К Ч езх/, И-] 5 Г/> {ссо- ру і 12—16 % калію, фіілта:лїіа«с.Х£о:рї:,до):ер- ЧИНЯЄТЬСЯ у ВОДІ, МОЖЕ! ІШЕ ЧІХШІ!!груІГІЕ.
Рідкі комплексі їоїзіві Щі-жіьгісхіб- них солей, які містять 2-3 :сіїгіі‘- цзізи (ї, Р К.Зі, Mg, Б та мікроелементі Д\к,2г, 4>,д,Со:ірзпо^хлі зберігають у закритій га зосхеьвіни зезеєіеі ігхеіі грунтах.
При потребі в садіюі;ахс^ет:^їїїігдш:к- ральних добрив: магнієіняшоезірпк'і нііжгпззясуі- фат магнію), залізні (зад-^/нутга^тихт, оргібрі борат магнію), марганцса[сга[о:іілг/вші*п,«іртлрз7“ шлак), мідні (сірчанокизшд:) итоге.« усяіЦетоже:ш? амоній), цинкові (сірчаіх«Д''а:ш:гІциеотіжі:о®фііІ
З азотних мінера,їг/і дірі рддицб.хіеЕжнпп тонують аміачну селітрДхдфиш-ізіїіЦїі-тЗЕШЗ- вують також аміачну гцудРгІЇ.З-ісЛІіж^хрїЗїДХИ: перевагу хлористому киг,'Ю&ї#сдстайі щзс&оо> мам, а з фосфорних —едзрфозаіуГддмд'їідеію- вують і повільно діючі дот дхріа-слию^ши'д: препарати, оксамид, кгплитні оофпг;і:-.
Мікроелементи вита у згад д,і|іиізі £Х ор
ганічних сполук (хелаті.ЕігрютдптаЗИ.ЗЗ(ГаЕГО, Ре ДТПУ, Ре ДДТУ), !і ДО Видів35:0л пм спеціально виготовлені ід пгодз/і лшу: еоутж.і щь
ва, які містять макро- і мікроелементи: вуксал, полікрескал, по- ліфертисал, алкрил, алкризал, блютал.
