2. Мінеральні добрива

Елементи живлення, які містяться в значній кількості у цих добривах, здебільшого є легкодоступними для плодових рослин. Завдяки високому вмісту елементів живлення зменшуються нор­ми добрив, затрати на їх транспортування та внесення у грунт. Однак висока розчинність мінеральних добрив, крім фосфорних, зумовлює їх вимивання за межі розміщення основної маси коре­невої системи, особливо на грунтах з промивним водним режимом.

Мінеральні добрива поділяють на прості і комплекс- н і. Прості містять один основний елемент живлення, а крім ньо­го, до їх складу можуть входити сірка, кальцій, магній, мікроеле­менти. Прості мінеральні добрива поділяють на азотні, фосфорні і калійні. Комплексні добрива містять два-три основні елементи живлення і за способом виробництва діляться на складні, змішані та складно-змішані. Мінеральні добрива виготовляють і вносять у грунт у вигляді кристалічних порошків, гранул та рідин.

Азотні добрива. Аміачна селітра — одна з кращих форм азотних добрив, містить 34—35 % азоту; легкорозчинне, швидко­діюче, фізіологічно слабкокисле добриво.

Сечовина синтетична (карбамід) — містить 46 % азо­ту, добре розчиняється у воді, фізіологічно нейтральне добриво; може використовуватись для позакореневого і кореневого піджив­лень при негайному заробленні у грунт.

Сульфат амонію (сірчанокислий амоній) — містить

5. 21 % азоту, добре розчиняється у воді, фізіологічно кисла сіль; на кислих дерново-підзолистих грунтах можна вносити во­сени одночасно з вапном у співвідношенні 1:1—1,2.

Натрієва селітра (нітрат натрію, чилійська селітра) — містить 16—16,5 % азоту, добре розчинне фізіологічно лужне доб­риво, досить ефективне на кислих грунтах.

Кальцієва селітра (нітрат кальцію, вапнякова селіт­ра) — містить 15,5% азоту, добре розчиняється у воді; фізіологіч­но лужне добриво, ефективне на усіх грунтах, особливо на підзо­листих.

Аміачна вода (аміак водний) — рідина з різким запахом, містить 18—25 % азоту переважно у формі аміаку, сильний луг; можна вносити поверхнево з одночасним заробленням у грунт, не допускаючи попадання на листкову поверхню.

Фосфорні добрива. Суперфосфат — містить 14—20 % (порошок) чи 19,5—20,5 % (гранули) фосфорної кислоти, яка зак­ріплюється у місцях внесення і слабо переміщується у грунті (вглиб на 5—10 см у рік); його ефективність підвищується при вне­сенні у зону основної маси коренів. Фосфор гранульованого супер­фосфату у грунті повільніше переходить у важкорозчинні сполу­ки, ніж порошкоподібного.

Подвійний суперфосфат — висококонцентроване фосфорне добриво з вмістом 40—50 % фосфорної кислоти, добре розчиняється у воді.

Фосфорне борошно — містить 14—30% фосфорної кислоти, можна вносити на кислих грунтах перед закладанням на­саджень і неефективне на карбонатних.

Преципітат — містить 22—37 % фосфорної кислоти; можна використовувати в садах для передсадивного і основного удобрення.

Калійні добрива. X л о р и с ти й калій містить 50—60 % К₂0; калій цього добрива малорухливий на середньо- і важкозв’я- заних грунтах. У зонах недостатнього зволоження хлористий ка­лій може викликати засолення грунту.

Калійна сіль -х «та 5М( вігі, з юж * і хлор. Її рекомендують ззстсозуглгеседхмз-лл/Еп.до- листих грунтах.

Сульфат каліг їлштк.ї :ші)-лт"’: е>- 48 % К₂0, добре розчишлгзуЕ<ід6кі:(ізз»^:і(іЛ/№оз) ефективністю у садах.

Сульфат кал і# - * в пі«[«іхаївезд -кпи !ї- 30 % К₂0 і 8—10 % М^, метаеіїгсзшозржшдж: грунтах Полісся.

Вуглекислий нзг.й >(51 — Х8^.ігр-іе фкІО.ГЮГЛРО лужне, добре розчинне дбдї' ГОЛИ дується застосовувати дауеігдаіЕі$іш,и6зїп®'т

Комплексні добриї,?.сГІііс «іі"рі ;і]К"ш:о - містить 13—14% азотуздзрг#гаяіН5в^<ЕЄ5ші;|.- зіологічно лужне добриЕо дзрзтинізьхуьогі,детек­тивне при підживленні

Амофос — міспш ЮЗ^езх/Ш-іИ фхфо;:/, добре розчинне у воді.

Нітрофос — М «таівЧс£"у і І г 7. Акфї і

нітрофос застосовуютьт.у(ацштї*ед*5!лоуіі|нх(£о- ром, і де немає необхідно: еесшііїлд.

Нітрофоска — мита! Ї-К Ч езх/, И-] 5 ^Г/> {ссо- ру і 12—16 % калію, фіілта:лїіа«с.Х£о:рї:,до):ер- ЧИНЯЄТЬСЯ у ВОДІ, МОЖЕ! ІШЕ ЧІХШІ!!груІГІЕ.

Рідкі комплексі їоїзіві Щі-жіьгісхіб- них солей, які містять 2-3 :сіїгіі‘- цзізи (ї, Р К.Зі, Mg, Б та мікроелементі Д\к,2г, 4>,д,Со:ірзпо^хлі зберігають у закритій га зосхеьвіни зезеєіеі ігхеіі грунтах.

При потребі в садіюі;ахс^ет:^їїїігдш:к- ральних добрив: магнієіняшоезірпк'і нііжгпззясуі- фат магнію), залізні (зад-^/нутга^тихт, оргібрі борат магнію), марганцса[сга[о:іілг/вші*п,«іртлрз7“ шлак), мідні (сірчанокизшд:) итоге.« усяіЦетоже:ш? амоній), цинкові (сірчаіх«Д''а:ш^:г_Іциеотіжі:о®фііІ

З азотних мінера,їг/і дірі рддицб.хіеЕжнпп тонують аміачну селітрДхдфиш-ізіїіЦїі-тЗЕШЗ- вують також аміачну гцудРгІЇ.З-ісЛІіж^хрїЗїДХИ: перевагу хлористому киг,'Ю&ї#сдстайі щзс&оо> мам, а з фосфорних —едзрфозаіуГддмд'їідеію- вують і повільно діючі дот дхріа-слию^ши'д: препарати, оксамид, кгплитні оофп^г;і:-.

Мікроелементи вита у згад д,і|іиізі £Х ор­

ганічних сполук (хелаті.ЕігрютдптаЗИ.ЗЗ(ГаЕГО, Ре ДТПУ, Ре ДДТУ), !і ДО Видів35:0л ^пм спеціально виготовлені ід пгодз/і лшу: еоутж.і щь

ва, які містять макро- і мікроелементи: вуксал, полікрескал, по- ліфертисал, алкрил, алкризал, блютал.