2. Обробіток грунту в плодоносних садах

У незрошуваних широкорядних садах Степу, південного Лі­состепу, Донбасу та інших зон, де грунт утримують під чорним паром, обробіток його складається з осінньої зяблевої оранки чи дискування та систематичного розпушування протягом вегетації. Обробляють грунт лише в одному напрямку — вздовж рядів де­рев. Міжряддя з важкими грунтами у садах зерняткових порід на насіннєвих підщепах орють на глибину 18—20 см, на напівкарлико- вих і середньорослих вегетативних та в садах кісточкових порід — на глибину 14—16 см. У садах з більш легкими грунтами міжряд­дя дискують важкими дисковими садовими боронами на глибину 12—14 см. На пристовбурних смугах грунт обробляють садовими культиваторами чи легкими дисковими боронами на глибину 10— 12 см. У рядах грунт розпушують фрезами ФА-0,76, ФСН-0,9 Г та ін. на глибину 10—12 см.

У зонах достатнього зволоження (Полісся, західний Лісостеп та ін.), де грунт утримують під паро-сидеральною системою, во­сени після коткування чи подрібнення сидеральних культур між­ряддя дискують важкими дисковими боронами на глибину 14—16 см. Лише на важких грунтах проводять оранку на глибину 20—22 см у садах зерняткових і 16—18 см — у кісточкових. На пристовбур­них смугах і в рядах грунт розпушують на глибину 10—12 см.

У вузькорядних садах з відстанню між рядами 5 м і менше при утриманні грунту під паровою та паро-сидеральною система­ми восени міжряддя дискують на глибину 12—14 см, а на пристов­бурних смугах і в рядах проводять розпушування на глибину 10— 12 см.

При утриманні міжрядь під дерново-перегнійною системою в усіх конструкціях садів восени пристовбурні смуги дискують чи культивують на глибину 10—12 см, а в рядах між деревами про­водять розпушування фрезами з висувними секціями на глибину до 8—12 см або ж фрезами обробляють грунт і на пристовбурних смугах і в рядах. У плодоносних садах зерняткових порід на кло- нових підщепах глибина обробітку грунту має бути на 3—4 см мен­шою, ніж у неплодоносних, оскільки скелетні корені потовщуються і їх верхня частина розміщується ближче до поверхні. Тому гли­бина обробітку в усіх конструкціях садів має бути такою, щоб не пошкоджувались корені понад 8 мм завтовшки. Здебільшого між­ряддя зерняткових садів на клонових карликових підщепах оброб­ляють на глибину 12 см, пристовбурні смуги — 10 см. Але якщо у розсаднику саджанці вирощені шляхом високого окулірування і гли­бокого розпушування грунту, то в саду можливий і більш глибокий обробіток пристовбурних смуг (А. Н. Татаринов, 1988).

В умовах Полісся заміна зяблевої оранки міжрядь на глибину 20—22 см дискуванням до 10—12 см не погіршувала водного і по­живного режимів грунту, не знижувала урожайності саду, а про­дуктивність праці підвищувалась у 2,5 раза, значно зменшувались витрати пального (І. П. Шеремет, 1974). Зяблевий обробіток грун­ту шляхом дискування на глибину 12—14 см протягом 20 років у пальметному саду Агроекологічної академії України забезпечував оптимальний водний і поживний режими, високу урожайність.

Рано навесні, щоб закрити вологу, особливо в зонах недостат­нього зволоження, міжряддя і пристовбурні смуги боронують зу­бовими боронами в один-два сліди. Перше дискування чи культи­вацію міжрядь і пристовбурних смуг навесні проводять на глиби­ну 10—12 см. У рядах грунт розпушують фрезами на глибину 8—10 см. Для першого весняного обробітку ущільнених безструк­турних грунтів у міжряддях використовують важкі дискові садові борони. Протягом вегетації грунт у міжряддях, пристовбурних смугах і в рядах у міру з’явлення бур’янів, ущільнення після дощів чи поливу 5—7 разів розпушують на глибину 8 см. При обробітку міжрядь і пристовбурних смуг за дисковими боронами чи культи­ваторами причіплюють легкі зубові борони для кращого розпушу­вання грунту, вирівнювання поверхні і збереження вологи.