3. Особливості утримання грунту

в плодоносних насадженнях ягідних культур

У плодоносних насадженнях суниць грунт міжрядь ЗО—40 см завширшки утримують під чорним паром шляхом систематично­го його розпушування.

Насадження суниць, особливо після скошування листя і поз­бавлення ріжків їх захисної дії, захищають від підмерзання. У центральних і північно-східних районах грунт Міжрядь та смуги суниць у безсніжні зими мульчують торфом, перегноєм або соло­мою шаром 6—8 см. Щоб затримати сніг і запобігти пошкоджен­ню рослин морозами, у Степу можна створювати куліси з кукуруд­зи, сорго, висіваючи ряд цих культур через 8—10 рядів суниці. У Лісостепу, Поліссі, Прикарпатті на ділянках, де сніг здувається вітром, для його затримання можна розкладати хмиз.

Для запобігання забрудненню ягід грунт біля смуг суниць, після цвітіння мульчують соломою або її січкою. Після збирання врожаю солому з плантації видаляють, а січку заробляють у грунт при розпушуванні, посилюють удобрення азотом.

Заслуговують на увагу результати досліджень і передової практики з інтенсивних технологій одно- і дворічної культури су­ниць, застосування синтетичної плівки для мульчування, фумі­гації грунту під насадження, закладання насаджень оздоровленою і охолодженою розсадою тощо.

Одно- і дворічна культура суниць, при якій насадження зак­ладають безвірусною розсадою, дає можливість уникнути засто­сування пестицидів, підвищує продуктивність праці.

Застосування синтетичної плівки для мульчування грунту виключає витрати на його розпушування, боротьбу з бур’янами, значно знижує пошкодження ягід сірою гниллю. У таких насад­женнях ягоди не забруднюються грунтом, на 10—14 діб приско­рюється їх достигання. Перед садінням суниць площу старанно вирівнюють і ущільнюють котками. Потім спеціальними машина­ми розстелюють плівку з отворами відповідно до схеми стрічко­вого розміщення рослин (80+30x15 см, 45+15x8 см та ін.) У ці от­вори висаджують розсаду. У міру з’явлення вусиків їх 1—2 рази видаляють. Під плівкою зменшуються витрати води на випарову­вання, може посилюватись транспірація листкової поверхні, підви­щується фотосинтетичний потенціал і вміст пластидних пігментів. Але опади можуть проникати у грунт лише через отвори в плівці, тому без спеціального підплівк'ового зрошення у посушливі роки урожайність може навіть дещо знижуватись. Досить ефективне вирощування суниць під чорною поліетиленовою плівкою із зас­тосуванням краплинного зрошення. Насадження закладають без­вірусною розсадою після холодного зберігання. Вздовж рядків су­ниць укладають пластмасові труби з крапельницями так, щоб за­безпечити рівномірне зрошення. В разі необхідності у воду додають мінеральні добрива. Урожайність таких насаджень ста­новить понад 200 ц/га. Промислові плантації суниць з мульчуван­ням грунту чорною плівкою закладають також на фумігованих ділянках з внесенням високих норм добрив. Рослини розміщують досить густо стрічковим способом. Використовують насадження протягом року, урожайність досягає 300—400 ц/га.

Застосування чорної поліетиленової плівки для мульчуван­ня грунту потребує значних затрат, зокрема на її утилізацію, ос­кільки подрібнення її лущильниками і загортання у грунт усклад­нює вирощування наступних культур, тому що вона не розкла­дається після приорювання. Використання для мульчування термогідрофобного паперу у 2 рази дешевше, після експлуатації він розкладається в грунті, підвищується врожайність. Високо­ефективним є щорічне мульчування грунту фоторуйнівною плів­кою. Під впливом сонячних променів вона протягом 45—70 діб руй­нується, достигання ягід при цьому прискорюється на 10 діб, уро­жайність підвищується у 1,5—2 рази.

Суниці вирощують також у закритому грунті: у стаціонар­них і пересувних теплицях, парниках і тимчасових тунелях з по­ліетиленової прозорої плівки. Для закритого грунту підбирають відповідні сорти, використовують високоякісну оздоровлену розсаду. Розсаду заготовляють у період спокою і зберігають охо­лодженою.

Щоб мати врожай у квітні—травні, розсаду висаджують у грудні—січні, а для одержання ягід у більш пізні строки — в лю­тому. Якщо розсаду висаджують у серпні—вересні, врожай зби­рають у жовтні—грудні.

Ранні врожаї суниць можна вирощувати лише при додатко­вому освітленні вночі протягом 8 годин 1,5 місяця. За рахунок обі­гріву теплиць удень температуру підтримують на рівні 15 °С, у сонячну погоду — 20—22 °С, вночі — 10 °С. При температурі ЗО °С теплиці провітрюють. Від садіння розсади до викидання квітко­носів температуру повітря підтримують на рівні 14—15°С, потім до початку цвітіння — 19—20 °С, у період плодоношення — 19— 22 °С; відносна вологість повітря до цвітіння повинна становити 65—70%, у період цвітіння — 60—65%. Для підвищення вмісту в повітрі вуглекислого газу у спорудах спалюють гас. Для запилен­ня встановлюють вулики — одна бджолосім’я на 1000 м³ обсягу теплиць. До цвітіння грунт зрошують за допомогою дощувальних установок, а потім використовують перфоровані пластмасові шланги, які розміщують уздовж рядків. Грунт мульчують чорною плівкою. Для боротьби з гниллю використовують еупарен. У теп­лицях установлюють відповідний культурооборот з використан­ням овочевих культур. Підвищенню врожайності суниць сприяє позакореневе підживлення комплексними добривами, які містять

N. р₂0₅, К₂0, Ге, Си, 7лі, Мо, 3.

Суницю можна вирощувати в одно- і двосхилих парниках. У парники розсаду висаджують у серпні, а в лютому їх накривають рамами. До цвітіння суниць парники не провітрюють. Після почат­ку цвітіння рами дещо піднімають, а в теплі сонячні дні знімають. Урожай, що досягає 2,7—5 кг/м², збирають наприкінці травня. Після збирання врожаю парники звільняють від суниць і готують до наступного садіння інших культур.

Достигання ягід суниць прискорюють також вирощуванням їх у тунелях з синтетичної прозорої плівки. Каркас для тунелю можна виготовляти з дроту діаметром 4—5 мм. Висота і ширина тунелю становлять 50—80 см, довжина — довільна. При накри­ванні рядків одно-і дворічних насаджень суниць тунелями темпе­ратура повітря підвищується на 5—10 °С, верхнього шару грун­ту — на 5 °С, відносна вологість досягає 90—100%. Достигання ягід прискорюється на 10—15 днів, а при одночасному мульчуванні грунту чорною плівкою — навіть на місяць. У період цвітіння плів­ку на тунелях піднімають для провітрювання та доступу бджіл. Для виготовлення тунелів можна застосовувати і перфоровану плівку. Такі тунелі встановлюють у квітні, а знімають перед пер­шим збиранням ягід (плівку на них під час цвітіння не піднімають).

У насадженнях кущових ягідників, розміщених на рівнинах і пологих схилах, грунт міжрядь утримують під чорним паром. На схилах у гірських умовах міжряддя утримують під чорним паром з нетривалим задернінням через міжряддя. Протягом літа траву доцільно скошувати кілька разів, залишаючи її як мульчу. Таке ут­римання запобігає ерозії грунту. Можна утримувати міжряддя під задернінням і на рівнинах, як це практикується в деяких країнах.

Дернова система утримання міжрядь є оптимальною в райо­нах з незначним забрудненням грунту радіонуклідами, де допустиме вирощування кущових ягідників. При цьому трави скошують, вивозять з насадження і закопують у спеціально відведених місцях.

При вирощуванні малини за індустріальною технологією з переривчастим циклом плодоношення насадження грунт утриму­ють під чорним паром.