1. Строки садіння

Оптимальні строки садіння в кожній зоні плодівництва уста­новлюють, враховуючи біологічні особливості районованих порід, сортів і підщеп, грунтово-кліматичні та організаційно-економічні умови. Від строків садіння значною мірою залежить приживання саджанців і активність їх росту в першу вегетацію. Це пояснюєть­ся тим, що при садінні в оптимальні строки забезпечуються спри­ятливі водний і температурний режими для регенерації корене­во'і системи, якої після викопування саджанців з розсадника за­лишилось не більш як 8—10 %.

Саджанці зерняткових порід садять восени і навесні. У цент­ральних і північних районах восени садять протягом жовтня, у південних — до середини листопада, але не пізніше як за місяць до замерзання грунту. При оптимальних осінніх строках садіння до часу замерзання грунту відбувається регенерація кореневої системи, що сприяє активному росту пагонів рано навесні та про­тягом вегетації, своєчасному формуванню крони. Тривалість осін­нього садіння — 25—ЗО днів і більше, а тому можна виконати знач­ний обсяг робіт. Недоліком осінніх строків є можливість підмер­зання коренів і надземної частини, висушування. Тому осіннє садіння рекомендується у південному Степу, Криму, Закарпатті, Придністров’ї, Прикарпатті. У центральних районах осіннє саді­ння може дати позитивні наслідки лише при належному мульчу­ванні пристовбурних кругів торфом або перегноєм шаром 15— 20 см. У північних районах доцільніше садити навесні — у перші 10—15 днів польових робіт.

Саджанці кісточкових порід садять рано навесні, оскільки вони менш зимостійкі.

Суниці садять рано навесні, у пізньолітній та осінній періо­ди. Навесні садять у перші 10—20 днів польових робіт, влітку — в серпні (цей строк один з кращих), восени — у вересні і не пізніше середини жовтня. Якщо є розсада, що зберігалась у холодильни­ках, і влітку випадає достатня кількість опадів або суниці виро­щуватимуть на зрошуваних ділянках, доцільно висаджувати роз­саду влітку (червень). Цей строк садіння застосовується у ряді країн Європи. З таких насаджень уже наступного року збирають до ЗО— 40 ц/га ягід і більше. Весняний строк садіння також ефективний, але у південних районах за умови обов’язкового зрошення.

Малину, смородину і агрус садять восени. Кращий строк са­діння — вересень, жовтень і не пізніше як за 20—ЗО діб до замер­зання грунту. Як виняток, іноді практикується і весняне садіння. Рослини висаджують рано навесні на початку польових робіт, але результати одержують гірші, ніж при осінньому садінні, у зв’яз­ку з дуже раннім розпусканням бруньок саджанців під час збері­гання.

2. Внутріквартальпа розмітка площі

Площу на квартали розбивають до окультурення грунту, а місця садіння саджанців у межах кварталу намічають після перед­садивної підготовки грунту. На рівних місцях і схилах крутизною до 5° внутріквартальну розмітку площі з позначенням місць садін­ня роблять вручну мірними дротами з мітками, візуванням або механізовано — маркіруванням, а на крутіших схилах вручну — за допомогою терасувальника чи спеціального шаблона.

Розмітка площі мірним дротом — досить продуктивний спо­сіб. Дріт, намотаний на дві котушки з лебідками, має мітки — шай­би, якими установлюють відстань між деревами в ряду. Для роз­мітки площі цим дротом спочатку визначають базисну лінію пер­шого ряду вздовж довшої сторони кварталу з відстанями між деревами. Потім за допомогою екера провішують дві крайні попе­речні базисні лінії вздовж коротшої сторони кварталу і перпенди­кулярно до лінії ряду, а третю — в центрі. На цих лініях кілочка­ми позначають відстані між рядами. В місцях кілочків крайніх ліній ставлять лебідки для натягування дроту, а на центральній — анкер-фіксатор дроту. Вирівнявши і натягнувши дріт, біля його міток забивають кілочки — місця садіння дерев. Таким способом позначають відстані між деревами на усіх рядах. При великій дов­жині ділянки, коли дроту не вистачає, площу за довжиною по­діляють на частини і розмітку роблять окремо кожної, прив’язу­ючи між собою тільки ряди. Мірні дроти можна використовувати для розмітки площі при садінні усіх плодових культур.

Візування — малопродуктивний, але досить точний спосіб, особливо на нерівній площі. Розмітку площі цим способом роблять за допомогою віх, рейок, мірної стрічки. Спочатку провішують ба­зисні лінії з усіх чотирьох сторін кварталу (ділянки), позначивши вішками відстані між рядами (коротші сторони) та відстані між деревами в ряду. Потім посередині кварталу навхрест провішують ще дві лінії — одну паралельно довшій, іншу — коротшій базисній лініям. При цьому віхи внутрішніх ліній повинні бути на одній пря­мій з віхами зовнішніх базисних ліній. Візування проводять спо­собом «на себе» (від дальніх віх до ближніх) у двох напрямах — поздовжньому і поперечному і на їх перетині — місцях садіння саджанців — ставлять віху. Спочатку установлюють усі віхи пер­шого ряду, а потім наступних.

Механізована розмітка — маркірування проводиться за допо­могою трактора і культиватора, робочими органами якого замість лап є два підгортальники та маркери.'/Розмітку починають із провішуван­ня зовнішніх базисних ліній по межах кварталу, на яких позначають відстані між рядами та між деревами в ряду. Підгортальники спочат­ку установлюють на відстані, яка прийнята для дерев у ряду, і трак- _ тор, орієнтуючись на базисні лінії та рухаючись поперек кварталу, помічає ці відстані двома борозенками. Потім лапи підгортальника установлюють на ширину міжрядь і агрегат, орієнтуючись на попе­речні базисні лінії, нарізує борозенки по лінії ряду. Місця пересічення поздовжніх і поперечних борозенок є місцями садіння дерев^ Лінії рядів нарізувати краще маркером, причому перший проїзд роблять по вішках першого ряду. У місцях пересічення борозенок, де будуть садитись саджанці, можна ставити кілочки.

При садінні у борозни по двох коротших протилежних межах кварталу провішують базисні лінії з відстанями між рядами, по яких

нарізують борозни, а потім по їх середині натягують шнури з відста­нями між деревами в ряду. Місця садіння дерен можна позначати й культиваторами. При цьому лінії рядів зміщуються на 1—1,5 м, після нарізування борозни місце садіння дерева визначають шаблоном.

Культиватором маркірують площу і при садінні кущових ягідників. Можна нарізувати борозенки лише по лінії рядів, а від­стані між рослинами під час ручного садіння в ряду установлюють візуально чи шаблонами. На невеликих площах при ручному Па­дінні розмітку роблять за допомогою мірних стрічок та шнурів. Розмітку рядків суниць можна робити культиваторами, на неве­ликих площах використовують мірні стрічки і шнури.

Контурну розмітку застосовують на пологих схилах крутіс­тю 5—10°. Спочатку вздовж схилу, у найбільш крутій його частині, провішують контрольну лінію, на якій кілками позначають від­стані між рядами. З відмічених точок — меж рядів — за допомо­гою нівеліра, теодоліта або простого приладу — терасувальника розмічають лінії рядів дерев. У практиці існують три найбільш поширених способи контурного розміщення дерев на схилах без виготовлення терас (Попович, Тарасенко, 1969):/і))ряди розміщу­ють по горизонталях схилу або під незначним і рівномірним кутом до них, ширина міжрядь менша на крутих і більша на похилих ділянках, тому окремі ряди внаслідок надмірного зближення мо­жуть перериватись, а в місцях з надто широкими міжряддями роз­міщують додаткові ряди — вставки, що ускладнює обробіток грун­ту; 2) розміщення дерев відрізняється від першого тим, що тут витримується прямолінійність садіння саджанців у рядах вздовж схилу; 3) забезпечується однакова відстань між контурними ря­дами з одночасною прямолінійністю розміщення дерев у рядах вздовж схилу. Для розміщення дерев третім способом спочатку інструментально розбивають один контурний ряд, що знаходить­ся ближче до середини ділянки, а потім верхній і нижній. Вниз і вгору від середнього ряду відкладають за допомогою розміченого шнура встановлену ширину міжрядь, позначаючи кілочками місця садіння дерев. При цьому способі розмітки ряди дещо відхиляються від горизонталей місцевості і він не може бути використаний на ді­лянках, де планується зрошення по борознах, але умови для обробі­тку грунту та інших прийомів догляду за садом тут значно кращі.

Розмітку площі на схилах для шахового розміщення дерев проводять за допомогою спеціального шаблона у вигляді рівнобі­чного трикутника.