3. Промисловий сортимент ягідних культур

СУНИЦІ. Досягнення вітчизняної і зарубіжної селекції за­безпечують систематичну зміну сортименту і впровадження сортів з більш цінними біологічно-господарськими ознаками. За останні 5—10 років значно збільшилась кількість сортів ранніх строків до­стигання, сортимент в цілому оновлено майже на 50 %. Районова­но понад 20 сортів, з яких Десна, Львівська рання, Мачужинка, Ро­машка, Русанівка та інші — ранньостиглі; Веденсвіл 7, Істочнік, Коралова 100, Пасічна, Фестивальна, Ясна, Тавричанка, Фести­вальна ромашка — середньостиглі; Зенга Зенгана, Присвята, Ред Гонтлет, Теніра — середньопізньостиглі; Талісман — пізньостиг­лий. Районовані сорти відносно зимостійкі, урожайні (120—250 ц/га), здебільшого стійкі проти грибних хвороб (Істочнік, Львівська ран­ня, Ред Гонтлет та ін.).

МАЛИНА. Районований сортимент налічує понад 20 сортів, у тому числі ранньостиглі — Новокитаївська, Новость Кузьміна, Одарка, Спутниця. Журавлик та інші: середньостиглі — Новость Миколайчука, Нюбург, Пригородна, Скромниця, Бальзам, Кюстин- бродська, Мар’янушка; пізньостиглі — Аленька; ремонтантні — Ба­бине літо, Зєва. Районовані сорти здебільшого досить зимостійкі, урожайні (ЗО—150 ц/га), мають високу якість плодів, але поряд з цим і ряд недоліків: недостатню стійкість проти хвороб чи над­мірну пагоноутворювальну здатність, надто активний ріст і виля­гання стебел тощо.

СМОРОДИНА ЧОРНА. Районовано понад 20 сортів, з них 5 ранньостиглих (Білоруська солодка, Голубка, Славута та ін.),

2. середньоранньостиглих (Катюша, Сюїта київська), 10 середньо­стиглих (Алтайська десертна, Гуцулка, Жовтнева, Загадка, Зеле­на димка, Золушка, Полтава 300, Сіянець Голубки), 3 середньопі- зньостиглих (Багіра, Новость Прикарпаття, Санюта), 2 пізньостиг­лих (Билінна, Голіаф). Сорти різняться між собою активністю ро­сту і формою кущів, урожайністю (ЗО—190 ц/га), вмістом вітаміну С (120—250 мг%), стійкістю проти хвороб і шкідників. Так, Сіянець Голубки, Голубка, Білоруська солодка досить зимостійкі, імунні до хвороб, тоді як Алтайська десертна має посередню зимостійкість і уражується борошнистою росою.

ПОРІЧКИ. В різних зонах районовані такі сорти: ранньо­стиглі — Йонкер ван Тетс; середньостиглі —- Версальські червоні, Голландські білі, Мечта, Фая родюча; пізньостиглі — Фертоді 56 пірош, Голландські червоні, Рондом. Ці сорти добре пристосовані до природних умов зон районування, високоурожайні (до 200— 240 ц/га), різною мірою пошкоджуються хворобами.

АГРУС. Ранньостиглі сорти: Донецький первенець, Мліїв- ський жовтий; середньостиглі: Бахмутський, Високий замок, До­нецький крупноплідний, Каменяр, Карпати, Красень, Неслухів- ський, Руський жовтий, Рясний; пізньостиглі — Фінік. Сорти доб­ре пристосовані до зональних природних умов, мають різну врожайність — від 80—100 ц/га (Донецький первенець) до 220— 240 ц/га (Рясний) і більше, але здебільшого різною мірою уражу­ються борошнистою росою.

3. Підбір і розміщення

сортів-взаємозапилювачів

Переважна більшість сортів яблуні, груші, айви і черешні, багато сортів вишні і сливи, ряд сортів абрикоса, персика і суниць є практично самобезплідними і при самозапиленні в односортних насадженнях не зав’язують плодів або ж їх утворюється дуже ма­ло. Сорти абрикоса і персика (крім деяких), малини, смородини і агрусу, ряд сортів вишні, сливи і суниць є самоплідними, але й вони забезпечують вищу урожайність при перехресному запи­ленні. Сорти плодових культур здебільшого ентомофільні (запи­люються за допомогою комах) і лише окремі (горіх грецький, об­ліпиха та ін.) є анемофільними.

Для забезпечення перехресного запилення і запліднення кві­ток в кварталах (ділянках) висаджують 2—3 районованих цінних сорти однієї породи, які добре взаємозапилюються. Сорти-взаємо- запилювачі повинні відповідати таким вимогам: 1) мати щорічне одночасне цвітіння та однаковий строк достигання плодів; 2) утво­рювати багато пилку, здатного до проростання; 3) одночасно всту­пати у плодоношення при однаковій тривалості експлуатації на­садження; 4) мати приблизно однакову імунність до хвороб і шкід­ників та подібну реакцію на заходи захисту, удобрення, зрошення

тощо. Враховуючи ці вимоги, у кварталі розміщують сорти одно­го строку достигання однієї породи, чергуючи їх смугами до 50 м, що залежно від відстані між рядами складаються з 6— 10 рядів кожного сорту зерняткових і кісточкових порід (при ши­рині міжрядь 5 м — 10 рядів, 6 м — 8 рядів, 8 м — 6 рядів). Три- плоїдні та диплоїдні інтерстерильні сорти яблуні висаджують сму­гами до ЗО м завширшки (4—6 рядів). Деякі диплоїдні сорти яблуні з високим коефіцієнтом зав’язування плодів при самозапиленні (Джонатан, Рубінове Дуки, Ренет Симиренка, Бойкен, Айдаред) можна висаджувати сортосмугами до 80 м завширшки кожного (10—16 рядів), а кількість сортів на ділянці можна зменшити до двох.

Для промислових насаджень суниць підбирають по 1—3 сор­ти різних строків достигання, що забезпечує більш рівномірне ви­користання робочої сили в період збирання, подовжує період спо­живання свіжих ягід. Кожний сорт розміщують в окремому квар­талі, чим створюються умови для перехресного запилення та поліпшення організації праці на збиранні врожаю.

Самоплідні сорти малини, смородини, агрусу розміщують в окремих кварталах, а всі інші — по 2—3 сорти у кварталі, чергу­ючи їх смугами з 10—12 рядів.

За кордоном відомі й інші способи розміщення сортів-взає- мозапилювачів. Так, у садах квартали поділяють на клітини пло­щею 3—6 га, влаштовуючи поперечні дороги 3—4 м завширшки через кожні 100—150 м довжини рядів. У кварталі висаджують З сорти-взаємозапилювачі: 80—90% основного і 5—10% — двох ін­ших. Дерева двох сортів-запилювачів розміщують одним-двома рядами по периметру кварталу та по два дерева з обох сторін внутріквартальних доріг (Куренной та ін., 1985). У малосприятли­вих під час цвітіння кліматичних умовах поперечні дороги роблять через кожні 50—60 м довжини кварталу. Дерева сортів-запилю­вачів розміщують по одній чи обох сторонах поперечних внутрі­квартальних доріг, по торцевих сторонах кварталу та по поздовж­ніх рядах: у зерняткових порід — через кожні 4 ряди, у кісточко­вих — через 6 рядів (Дев’ятов, 1983).

7. Садіння саду