2. Передсадивний обробіток грунту

Передсадивну підготовку грунту починають відразу після збирання культур, що передують чорному пару. Після збирання зернових стерню лущать на глибину 4—б см або 10—12 см, якщо поле засмічене кореневищними бур’янами. На площах, засмічених осотом рожевим, молочаєм, березкою польовою, роблять повтор­не лущення на глибину 8—10 см після появи розеток бур’янів. Грунтообробні знаряддя і спосіб обробітку залежать від водного режиму — у зонах достатнього зволоження роблять пошаровий обробіток лущильниками з полицями та шлейфами, у посушливих районах використовують культиватори і дискові борони.

Під зерняткові, кісточкові і горіхоплідні плодові культури перед оранкою дерново-підзолистих, буроземно-підзолистих, світ­ло-сірих і сірих опідзолених грунтів рівномірно по всій площі вно­сять розкидачами 1 ПТУ-2, РСУ-5 та ін. гній чи торфокомпост, а фосфорні і калійні мінеральні туки та вапняні добрива — тукороз­кидачами НРУ-0,5, 1 РМУ-4. Оранку проводять на глибину 20— 25 см з розпушуванням підорного шару грунтопоглиблювачем до 40—45 см. Під плантажну оранку темно-сірих опідзолених грунтів, чорноземів опідзолених і вилугуваних вносять фосфорні, калійні та вапняні добрива. На темно-сірих грунтах плантаж роблять на глибину 45 см, на чорноземах — 60 см. Органічні добрива вносять по плантажу і заорюють на глибину 25—ЗО см. Грунти з неглибо­ким заляганням карбонатів орють до лінії їх закипання з розпу­шуванням підорного шару грунтопоглиблювачем на глибину 50 см. Плантажйу оранку для садіння навесні проводять восени, а для осіннього — навесні або влітку, але не пізніше як за чотири місяці до садіння дерев, щоб грунт встиг осісти. З метою поліпшення умов для внутріквартальної розбивки площі поверхню оранки дискують і боронують.

На схилах крутизною до 3—4° оранку проводять поперек їх напряму, а при крутизні від 4 до 8° орють упоперек схилу за го­ризонталями його поверхні, щоб послабити ерозійні процеси. На терасованих схилах грунт полотна розпушують до 60—80 см зав­глибшки з одночасним внесенням добрив, використовуючи плуги- розпушувачі та інші спеціальні розпушувачі. На нетерасованих схилах крутизною понад 5—6° в районах з різко вираженими еро­зійними процесами практикують також розпушування грунту смугами, рівними половині ширини міжрядь, а іншу частину їх залишають як буферну.

Під кущові ягідники після внесення органічних і мінеральних добрив дерново-підзолисті і буроземно-підзолисті грунти орють на глибину 20—25 см. чорноземи та сірі опідзолені — на глибину ЗО— 40 см. До часу садіння протягом не менш як 2—3 місяців грунт систематично обробляють культиваторами, боронують.

Під суниці підзолисті грунти орють на глибину орного ша­ру — 20—25 см, чорноземи і темно-сірі грунти — на глибину 27— ЗО см. Для літнього і осіннього садіння, орють не пізніше як за 20— ЗО днів. Безпосередньо перед садінням грунт культивують на гли­бину 8—10 см, боронують. Для весняного садіння восени грунт орють на зяб. Навесні важкі грунти переорюють на глибину 18— 20 см, боронують. Структурні грунти культивують на глибину 12— 14 см і боронують.

Площі, відведені під плодові насадження, обстежують на за­раженість шкідниками. Якщо на 1 м² виявлено більше однієї ли­чинки хруща або чотирьох дротяника, то на глибину 20 см піджив­лювачем ПОУ та ін. вносять 1500—2000 л/га 20%-ної аміачної води.

У ряді країн під час підготовки грунту під насадження пло­дових культур, особливо суниць і кущових ягідників, велику ува­гу приділяють застосуванню гербіцидів. Гербіциди застосовують у парових полях плодо- і сівозмін протягом вегетації. Для знищен­ня однорічних злакових та двосім’ядольних бур’янів вносять ра- ундап. глісол (2—4 л/га), а при наявності і багаторічних бур’янів норму збільшують у 2 рази (до 4—8 л/га). При внесенні гербіцидів гектарну норму розчиняють у 500—-600 л води і рівномірно обприс­кують поверхню грунту.