- •«Аграрна наука» 1998
- •Біологічні
- •Плодових рослин
- •Глава 1. Біологічна
- •Ботанічна класифікація
- •Групування плодових культур
- •Біологічно-виробнича характеристика плодових культур
- •Глава 2. Морфологія
- •Органографія основних біологічних форм
- •Морфологія бруньок, листків, стебла
- •Морфологія квіток, плодів і насіння
- •Коренева система
- •Типи кореневих систем
- •Типи коренів
- •Глава 3. Закономірності росту
- •Ріст надземної системи
- •Ріст пагонів
- •Ріст стовбура і гілок
- •Наростання листкової поверхні і об’ємів крон
- •Закономірності росту кореневої системи
- •Закономірності формування надземної системи
- •Глава 4. Річний цикл росту і розвитку плодових культур
- •Сезонні явища у плодових культур
- •Період вегетації надземної системи
- •Плодоношення
- •П еріод спокою
- •Цикл органогенезу
- •Формування квітки (квітколожа і чашолистків, пелюсткових і пилякових зачатків, плодолистків).
- •Ріст кореневої системи у річному циклі
- •Глава 5. Екологічні фактори
- •Світловий режим і його регулювання
- •Температурний режим у садах
- •Водний режим
- •Грунтові умови і поживний режим
- •Повітряний режим
- •Глава 1. Біологічні основи розмноження
- •Особливості статевого розмноження
- •Біологічні основи вегетативного розмноження
- •Способи вегетативного розмноження
- •Взаємовплив прищепи і підщепи
- •Біологічна сумісність підщепи і прищепи
- •Глава 2. Організація плодових розсадників
- •Завдання і значення розсадників
- •Структура (складові частини) розсадника
- •Вибір місця і організація території розсадника
- •Сівозміни і садозміїш
- •Підщепи основних плодових культур
- •Підщепи яблуні
- •Підщепи груші
- •Підщепи сливи
- •Підщепи вишні і черешні
- •Підщепи абрикоса
- •Підщепи персика
- •Вирощування насіннєвих підщеп
- •Маточно-насіннєвий сад
- •Заготівля насіння
- •Зберігання насіння
- •Стратифікація (підготовка насіння до сівби)
- •Закладання маточників і догляд за ними
- •Вертикальні відсадки
- •Горизонтальні відсадки
- •Розмноження живцями
- •Прискорені способи вирощування підщеп
- •Сортування підщеп
- •Глава 4. Технології вирощування саджанців
- •Маточно-сортовий (живцевий) сад
- •Вирощування саджанців окуліруванням
- •Шкілка саджанців
- •Перше поле шкілки саджанців — поле окулянтів
- •Друге поле шкілки саджанців — поле однорічок
- •Третє поле шкілки саджанців — поле дворічок
- •Прискорені способи вирощування саджанців окуліруванням
- •Вирощування саджанців окуліруванням з інтеркаляром та штамбоутворювачем
- •В г ирощування саджанців яблуні з проміжною вставкою
- •Вирощування саджанців на штамбо- і скелетоутворювачах
- •Вирощування саджанців зимовим щепленням
- •Технологія і строки щеплення
- •Вирощування саджанців у відкритому грунті
- •Вирощування саджанців у закритому грунті
- •Вирощування саджанців ягідних культур
- •Вирощування розсади суниць
- •Вирощування саджанців малини
- •Вирощування саджанців смородини
- •Вирощування саджанців агрусу
- •Вирощування безвірусних саджанців
- •Вірусні і мікоплазмові хвороби
- •Вирощування безвірусного початкового садивного матеріалу
- •Розмноження безвірусного маточного матеріалу
- •Премунізація
- •Відбір і селекція стійких або толерантних сортів і підщеп
- •4.7. Викопування, сортування, реалізація і зберігання саджанців
- •Викопування саджанців
- •Сортування саджанців
- •Зберігання і реалізація садивного матеріалу
- •Глава 1. Закладання плодових насаджень
- •Вибір місця і грунту під сад
- •Проектування саду
- •Вибір грунту під сад
- •Організація території саду
- •Розміщення і розміри кварталів
- •Садозахисні насадження
- •Дорожча мережа
- •1.3. Передсадивна підготовка грунту
- •1.3.1. Садозміни і сівозміни
- •Передсадивна підготовка площі на рівнинах і схилах
- •Передсадивне удобрення
- •Передсадивний обробіток грунту
- •Конструкції інтенсивних садів
- •Широкорядні ущільнені сади
- •Пальметні сади
- •Пальметнг шпалерно-карликові сади
- •Шпалерно-карликові ущільнені сади з веретеноподібними кронами
- •Сади з вільноростучими кронами
- •Конструкції насаджень ягідних культур
- •1.5. Системи розміщення і площі живлення плодових рослин
- •Системи розміщення і площі живлення плодових дерев
- •Районування і співвідношення порід
- •Промисловий сортимент зерняткових і кісточкових плодових культур
- •Промисловий сортимент ягідних культур
- •Підбір і розміщення
- •Строки садіння
- •Внутріквартальпа розмітка площі
- •Підготовка саджанців до садіння
- •Способи і технологія садіння
- •Післясадивний догляд за насадженнями
- •Післясадивний догляд за плодовими деревами
- •Післясадивний догляд за ягідними культурами
- •Глава 2. Утримання грунту в садах
- •Утримання грунту в молодих садах
- •Утримання грунту в садах зерняткових і кісточкових порід
- •Утримання грунту
- •Утримання грунту
- •Системи утримання грунту нідкжшгцк
- •Технологія і біоекологічнс яіт» систем утримання грунту
- •Ефективність систем утримання грунту в садах
- •Особливості утримання грунту
- •Обробіток грунту
- •Обробіток грунту в молодих садах
- •Обробіток грунту в плодоносних садах
- •Обробіток грунту в насадженнях ягідних культур
- •Застосування гербіцидів
- •Застосування гербіцидів у садах зерняткових порід
- •Застосування гербіцидів
- •Застосування гербіцидів
- •Боротьба з ерозією грунту
- •Глава 3. Удобрення інтенсивних садів
- •Види і форми добрив
- •Органічні добрива
- •Мінеральні добрива
- •Системи удобрення
- •Органічна система удобрення
- •Мінеральна система удобрення
- •Органо-мінеральна система удобрення
- •Визначення потреб плодових культур у добривах
- •Листкова діагностика
- •Грунтова діагностика
- •Нормування добрив
- •3.3А. Співвідношення елементів живлення
- •Способи і строки внесения добрив
- •Основне удобрення
- •Підживлення
- •Удобрення молодих неплодоносних садів
- •Удобрення плодоносних садів
- •Удобрення ягідних культур
- •Удобрення суниць
- •Удобрення малини
- •Удобрення кущових ягідників
- •Ефективність удобрення
- •Глава 4. Зрошення садів
- •Водоспоживання і режим зрошення
- •Методи установлення режиму зрошення
- •Способи і техніка поливу
- •Поверхневий спосіб поливу
- •Дощування
- •Краплинне зрошення
- •Підгрунтове зрошення
- •Строки і норми поливів
- •Строки і норми поливу зерняткових порід
- •5.6.3. Плоскі крони
- •Строки і норми поливів
- •Строки і норми поливу зерняткових порід
- •Строки і норми поливу кісточкових порід
- •Строки і норми поливу ягідних культур
- •Строки і норми поливу плодових розсадників
- •Вологозарядкові поливи
- •Ефективність зрошення
- •Боротьба з повторним засоленням, заболочуванням і ерозією грунту в зрошуваних садах
- •Осушення в садах
- •Глава 5, формування крон плодових дерев
- •Завдання і значення формування
- •Біологічні основи формування крон
- •Теоретичні і практичні основи оптимізації обсягів і форм крон
- •Світловий режим різних форм, обсягів, конструкцій крон і садів
- •Фотосинтез і дихання
- •Морфологічні особливості крон різних обсягів і форм
- •Виробничі основи оптимізації форм, обсягів, конструкцій крон і садів
- •Технічні основи формування крон
- •Способи і строки формування крон
- •Основні типи крон, принципи і техніка їх формування
- •5.6.1. Округлі крони
- •Округлі малооб’ємні крони
- •5.6.3. Плоскі крони
- •Напівплоскі крони
- •Глава 6. Обрізування плодоносних садів
- •Завдання і значення обрізування у плодоносних садах
- •Біологічні основи обрізування плодоносних насаджень
- •Види, способи і строки обрізування
- •Прийоми обрізування крон
- •Застосування фізіологічно активних
- •Види обрізування
- •Способи обрізування
- •Строки обрізування
- •Обрізування крон зерняткових порід
- •Обрізування округлих крон у широкорядних ущільнених садах
- •Обрізування напівплоских крон
- •Особливості обрізування окремих порід
- •Обрізування крон кісточкових порід
- •Обрізування округлих крон
- •Обрізування напівплоских і плоских крон
- •Особливості обрізування крон окремих порід
- •6.6. Обрізування горіхоплідних порід
- •Обрізування горіха грецького
- •Обрізування ліщини
- •Обрізування кущів ягідних культур
- •Смородина і агрус
- •Ефективність формування і обрізування різних конструкцій плодових насаджень
- •Глава 7. Догляд за стовбуром і гілками плодового дерева
- •Захист штамбів і гілок
- •Причини, ознаки і наслідки пошкоджень дерев опіками
- •Захист стовбурів і гілок від сонячних опіків
- •Захист дерев від гризунів і шкідників
- •Боротьба з хворобами, лікування ран
- •Пошкодження стовбура і гілок хворобами, боротьба з ними
- •7.3.2. Лікування ран
- •Пошкодження морозами кореневої системи
- •Відновлення дерев, пошкоджених морозами
- •Глава 8. Ремонт і реконструкція садів
- •Інвентаризація саду
- •Ремонт плодового насадження
- •Реконструкція садів
- •Ремонт і захист безвірусного промислового саду від повторного ураження дерев
- •Глава 9. Догляд за врожаєм
- •Боротьба з приморозками
- •Пошкодження плодових культур приморозками
- •Заходи боротьби з приморозками
- •Регулювання плодоношення
- •Регулювання запилення
- •Нормування квіток і зав’язі
- •Передзбиральне опадання плодів і його регулювання
- •Глава 10. Збирання
- •Достигання плодів та строки їх збирання
- •Достигання плодів
- •Фази стиглості плодів
- •Строки збирання плодів
- •Технології збирання врожаю
- •Збиральний інвентар, тара і пакувальні матеріали
- •Способи збирання врожаю
- •Організація ручного збирання врожаю
- •Техніка ручного збирання плодів
- •Механізоване збирання врожаю
- •Навантаження і транспортування плодів
- •Товарна обробка врожаю
- •10.4.1. Сортування плодів
- •Калібрування плодів
- •Пакування плодів
- •Способи товарної обробки плодів
- •Зберігання плодів
- •Науково-
- •Організація науково-дослідної роботи
- •Методика проведення досліджень
Вирощування саджанців смородини
Смородину чорну і порічки розмножують здерев’янілими і зеленими живцями та горизонтальними відсадками.
Вирощування саджанців із здерев’янілих живців — основний спосіб розмноження сортів у виробництві. Живці заготовляють у маточних насадженнях, а саджанці з них вирощують у шкілці.
Маточники розміщують на ділянках із родючими окультуреними грунтами на відстані 1,5—2 км від промислових насаджень. Рівень грунтових вод має бути не ближче 1 м від поверхні. Під маточні насадження придатні різні відміни грунтів із пухким і вологоємким підгрунтям, крім заболочених, карбонатних, солончакових, сухих піщаних, надто опідзолених і важкосуглини- стих.
Готують грунт у паровому полі: вносять 40—50 т/га гною і фосфорні та калійні добрива, норми яких установлюють залежно від рівня забезпечення грунту фосфором і калієм (в межах — Р60_120^60—12о)- Сірі опідзолені грунти і чорноземи орють на глибину 40 см, дерново-підзолисті — 20—22 см. Перед садінням роблять культивацію на глибину 16—18 см і боронування, а до цього в паровому полі культивують 5—6 разів. Садять восени, не пізніше як за місяць до замерзання грунту, суперелітними чи елітними чистосортними саджанцями. Схеми розміщення рослин залежать від призначення маточника: для заготівлі живців садять рядковим способом — 1,5—2x0,3—0,5 м, 2,5—3x0,8—1 м. Саджанці садять садильними машинами або вручну в борозни на 5—6 см глибше, ніж вони росли в розсаднику. Після садіння поливають.
Рано навесні надземну частину зрізують на пеньки з двома- трьома бруньками. Перед міжрядним обробітком грунту щорічно вносять азотні добрива (К90_12о). Протягом вегетації систематично розпушують грунт у міжряддях, прополюють в рядках, вологість грунту підтримують поливами на рівні 70—80% НВ. Восени один раз протягом трьох років вносять ЗО—40 т/га гною і щороку Рй0_120^-60—іго)- Для знищення бур’янів можна внести грунтовий гербіцид — гектарну норму розбавляють в 500—600 л води і пізно восени обприскують грунт у рядках. Оскільки призначенням маточника є одержання сильних однорічних приростів, у кущах немає плодоносних гілок. Експлуатувати маточник починають на 2—
й рік після садіння. У вересні усі пагони зрізують біля поверхні грунту вручну або косарками. Експлуатують маточник 3—4 роки до 5—6-річного віку.
Здерев’янілі живці 18—20 см завдовжки нарізують із пагонів
10 мм завтовшки, а слабкі і пошкоджені видаляють. Щоб посилити укорінення, живці можна зв'язувати у пучки і нижніми кінцями ставити на 14—16 діб у воду, налиту шаром 5—8 см в парники чи траншеї 25 см завглибшки, дно і стінки яких вистелені поліхлорвініловою плівкою. Живці заготовляють і висаджують протягом вересня—першої половини жовтня; при весняному, садінні їх заготовляють узимку і зберігають у вологому піску в підвалах або прикопують у канавки 40—50 см завглибшки.
Шкілку під садіння живців старанно готують у паровому полі: систематично розпушують грунт, знищуючи бур'яни, вносять 40—60 т/га гною та Рсо_120^00—150 залежно від вмісту Р205у грунті. Орють на глибину до 40 см, дерново-підзолисті грунти — до 25 см. Садять живці рядковим способом — 45—60x5—8 см або стрічковим — 80+20x5—8 см (відстань між стрічками 80 см, між рядками в стрічці — 20 см і між рослинами в рядку — 5—8 см). Садять у борозенки, нарізані щілинорізом або фрезою так. щоб верхній зріз розміщувався на рівні поверхні грунту, поливають. Протягом вегетації грунт систематично розпушують і поливають, якщо вологість нижча за 70—80% НВ. Викопують саджанці восени.
Зелені живці довжиною 5—6 см нарізують з пагонів у травні (порічки)—червні (смородина чорна), ставлять на 12—24 год у розчин ІМК (0,0025—0,05%), а потім висаджують у парники чи теплиці, де створюють атмосферу штучного туману. У поживну суміш (чорноземно-супіщана земля, вкрита шаром піску 7—8 см, або суміш торфу і піску) живці висаджують на 1/3—1/4 їх довжини за схемою 10x5, 6—8x7 см. Температуру підтримують у межах 23— 25 °С. Коли утворяться корені (у необроблених ІМК живців через ЗО—35, у оброблених — через 15—20 діб), живці висаджують у шкілку для дорощування або вирощують до осені і на дорощування відбирають нестандартні.
Здерев’янілі однобрунькові живці можна вкорінювати у теплицях і парниках із біопаливом в атмосфері штучного туману. Живці висаджують наприкінці березня або на початку квітня. При температурі близько 25—27 °С і високій вологості на нижніх частинах живців уже на 7—10-й день утворюються корінці, а через ЗО—35 днів з бруньки виростає пагінець 6—8 см заввишки. Рослини вибирають, сортують і висаджують у шкілку, де ще протягом року їх дорощують.
Горизонтальними відсадками можна вирощувати саджанці в посушливих районах, де в богарних умовах укорінення здерев’янілих живців не дає позитивних результатів. У маточниках, закладених восени за схемою 90x50 см, навесні надземну частину зрізують на пеньки з 2—3 бруньками, з яких до осені виростають пагони, Наступного року навесні їх пригинають до поверхні грунту у напрямі рядків і в міру росту на них новоутворених вертикальних пагонів двічі підгортають тракторними підгортачами на висоту до 15—16 см. Протягом вегетації вони укорінюються і восени маточні рослини з укоріненими відсадками викопують.
Маточники з широкими міжряддями (2,5x1 м, 4x0,5—1 м) експлуатують 5 років. Закладають їх дворічними саджанцями, гілки яких після садіння пригинають з одного (2,0x1 м) або з двох (4x1 м) боків ряду. Перед укладанням гілок міжряддя розпушують, вздовж ряду роблять канавки, у які вкладають однорічні гілки на відстані 8—10 см одна від одної. Коли на них утворяться пагони висотою 12—15 см, їх підгортають, а через 15—20 днів підгортання повторюють. Восени перед викопуванням пагони скошують на висоті ЗО см. Викопують відсадки культиватором — плоскорізом з дисковими ножами, що підкопує і відрізує відсадки від материнського куща. У наступні роки відсадки вирощують таким же способом.
