- •«Аграрна наука» 1998
- •Біологічні
- •Плодових рослин
- •Глава 1. Біологічна
- •Ботанічна класифікація
- •Групування плодових культур
- •Біологічно-виробнича характеристика плодових культур
- •Глава 2. Морфологія
- •Органографія основних біологічних форм
- •Морфологія бруньок, листків, стебла
- •Морфологія квіток, плодів і насіння
- •Коренева система
- •Типи кореневих систем
- •Типи коренів
- •Глава 3. Закономірності росту
- •Ріст надземної системи
- •Ріст пагонів
- •Ріст стовбура і гілок
- •Наростання листкової поверхні і об’ємів крон
- •Закономірності росту кореневої системи
- •Закономірності формування надземної системи
- •Глава 4. Річний цикл росту і розвитку плодових культур
- •Сезонні явища у плодових культур
- •Період вегетації надземної системи
- •Плодоношення
- •П еріод спокою
- •Цикл органогенезу
- •Формування квітки (квітколожа і чашолистків, пелюсткових і пилякових зачатків, плодолистків).
- •Ріст кореневої системи у річному циклі
- •Глава 5. Екологічні фактори
- •Світловий режим і його регулювання
- •Температурний режим у садах
- •Водний режим
- •Грунтові умови і поживний режим
- •Повітряний режим
- •Глава 1. Біологічні основи розмноження
- •Особливості статевого розмноження
- •Біологічні основи вегетативного розмноження
- •Способи вегетативного розмноження
- •Взаємовплив прищепи і підщепи
- •Біологічна сумісність підщепи і прищепи
- •Глава 2. Організація плодових розсадників
- •Завдання і значення розсадників
- •Структура (складові частини) розсадника
- •Вибір місця і організація території розсадника
- •Сівозміни і садозміїш
- •Підщепи основних плодових культур
- •Підщепи яблуні
- •Підщепи груші
- •Підщепи сливи
- •Підщепи вишні і черешні
- •Підщепи абрикоса
- •Підщепи персика
- •Вирощування насіннєвих підщеп
- •Маточно-насіннєвий сад
- •Заготівля насіння
- •Зберігання насіння
- •Стратифікація (підготовка насіння до сівби)
- •Закладання маточників і догляд за ними
- •Вертикальні відсадки
- •Горизонтальні відсадки
- •Розмноження живцями
- •Прискорені способи вирощування підщеп
- •Сортування підщеп
- •Глава 4. Технології вирощування саджанців
- •Маточно-сортовий (живцевий) сад
- •Вирощування саджанців окуліруванням
- •Шкілка саджанців
- •Перше поле шкілки саджанців — поле окулянтів
- •Друге поле шкілки саджанців — поле однорічок
- •Третє поле шкілки саджанців — поле дворічок
- •Прискорені способи вирощування саджанців окуліруванням
- •Вирощування саджанців окуліруванням з інтеркаляром та штамбоутворювачем
- •В г ирощування саджанців яблуні з проміжною вставкою
- •Вирощування саджанців на штамбо- і скелетоутворювачах
- •Вирощування саджанців зимовим щепленням
- •Технологія і строки щеплення
- •Вирощування саджанців у відкритому грунті
- •Вирощування саджанців у закритому грунті
- •Вирощування саджанців ягідних культур
- •Вирощування розсади суниць
- •Вирощування саджанців малини
- •Вирощування саджанців смородини
- •Вирощування саджанців агрусу
- •Вирощування безвірусних саджанців
- •Вірусні і мікоплазмові хвороби
- •Вирощування безвірусного початкового садивного матеріалу
- •Розмноження безвірусного маточного матеріалу
- •Премунізація
- •Відбір і селекція стійких або толерантних сортів і підщеп
- •4.7. Викопування, сортування, реалізація і зберігання саджанців
- •Викопування саджанців
- •Сортування саджанців
- •Зберігання і реалізація садивного матеріалу
- •Глава 1. Закладання плодових насаджень
- •Вибір місця і грунту під сад
- •Проектування саду
- •Вибір грунту під сад
- •Організація території саду
- •Розміщення і розміри кварталів
- •Садозахисні насадження
- •Дорожча мережа
- •1.3. Передсадивна підготовка грунту
- •1.3.1. Садозміни і сівозміни
- •Передсадивна підготовка площі на рівнинах і схилах
- •Передсадивне удобрення
- •Передсадивний обробіток грунту
- •Конструкції інтенсивних садів
- •Широкорядні ущільнені сади
- •Пальметні сади
- •Пальметнг шпалерно-карликові сади
- •Шпалерно-карликові ущільнені сади з веретеноподібними кронами
- •Сади з вільноростучими кронами
- •Конструкції насаджень ягідних культур
- •1.5. Системи розміщення і площі живлення плодових рослин
- •Системи розміщення і площі живлення плодових дерев
- •Районування і співвідношення порід
- •Промисловий сортимент зерняткових і кісточкових плодових культур
- •Промисловий сортимент ягідних культур
- •Підбір і розміщення
- •Строки садіння
- •Внутріквартальпа розмітка площі
- •Підготовка саджанців до садіння
- •Способи і технологія садіння
- •Післясадивний догляд за насадженнями
- •Післясадивний догляд за плодовими деревами
- •Післясадивний догляд за ягідними культурами
- •Глава 2. Утримання грунту в садах
- •Утримання грунту в молодих садах
- •Утримання грунту в садах зерняткових і кісточкових порід
- •Утримання грунту
- •Утримання грунту
- •Системи утримання грунту нідкжшгцк
- •Технологія і біоекологічнс яіт» систем утримання грунту
- •Ефективність систем утримання грунту в садах
- •Особливості утримання грунту
- •Обробіток грунту
- •Обробіток грунту в молодих садах
- •Обробіток грунту в плодоносних садах
- •Обробіток грунту в насадженнях ягідних культур
- •Застосування гербіцидів
- •Застосування гербіцидів у садах зерняткових порід
- •Застосування гербіцидів
- •Застосування гербіцидів
- •Боротьба з ерозією грунту
- •Глава 3. Удобрення інтенсивних садів
- •Види і форми добрив
- •Органічні добрива
- •Мінеральні добрива
- •Системи удобрення
- •Органічна система удобрення
- •Мінеральна система удобрення
- •Органо-мінеральна система удобрення
- •Визначення потреб плодових культур у добривах
- •Листкова діагностика
- •Грунтова діагностика
- •Нормування добрив
- •3.3А. Співвідношення елементів живлення
- •Способи і строки внесения добрив
- •Основне удобрення
- •Підживлення
- •Удобрення молодих неплодоносних садів
- •Удобрення плодоносних садів
- •Удобрення ягідних культур
- •Удобрення суниць
- •Удобрення малини
- •Удобрення кущових ягідників
- •Ефективність удобрення
- •Глава 4. Зрошення садів
- •Водоспоживання і режим зрошення
- •Методи установлення режиму зрошення
- •Способи і техніка поливу
- •Поверхневий спосіб поливу
- •Дощування
- •Краплинне зрошення
- •Підгрунтове зрошення
- •Строки і норми поливів
- •Строки і норми поливу зерняткових порід
- •5.6.3. Плоскі крони
- •Строки і норми поливів
- •Строки і норми поливу зерняткових порід
- •Строки і норми поливу кісточкових порід
- •Строки і норми поливу ягідних культур
- •Строки і норми поливу плодових розсадників
- •Вологозарядкові поливи
- •Ефективність зрошення
- •Боротьба з повторним засоленням, заболочуванням і ерозією грунту в зрошуваних садах
- •Осушення в садах
- •Глава 5, формування крон плодових дерев
- •Завдання і значення формування
- •Біологічні основи формування крон
- •Теоретичні і практичні основи оптимізації обсягів і форм крон
- •Світловий режим різних форм, обсягів, конструкцій крон і садів
- •Фотосинтез і дихання
- •Морфологічні особливості крон різних обсягів і форм
- •Виробничі основи оптимізації форм, обсягів, конструкцій крон і садів
- •Технічні основи формування крон
- •Способи і строки формування крон
- •Основні типи крон, принципи і техніка їх формування
- •5.6.1. Округлі крони
- •Округлі малооб’ємні крони
- •5.6.3. Плоскі крони
- •Напівплоскі крони
- •Глава 6. Обрізування плодоносних садів
- •Завдання і значення обрізування у плодоносних садах
- •Біологічні основи обрізування плодоносних насаджень
- •Види, способи і строки обрізування
- •Прийоми обрізування крон
- •Застосування фізіологічно активних
- •Види обрізування
- •Способи обрізування
- •Строки обрізування
- •Обрізування крон зерняткових порід
- •Обрізування округлих крон у широкорядних ущільнених садах
- •Обрізування напівплоских крон
- •Особливості обрізування окремих порід
- •Обрізування крон кісточкових порід
- •Обрізування округлих крон
- •Обрізування напівплоских і плоских крон
- •Особливості обрізування крон окремих порід
- •6.6. Обрізування горіхоплідних порід
- •Обрізування горіха грецького
- •Обрізування ліщини
- •Обрізування кущів ягідних культур
- •Смородина і агрус
- •Ефективність формування і обрізування різних конструкцій плодових насаджень
- •Глава 7. Догляд за стовбуром і гілками плодового дерева
- •Захист штамбів і гілок
- •Причини, ознаки і наслідки пошкоджень дерев опіками
- •Захист стовбурів і гілок від сонячних опіків
- •Захист дерев від гризунів і шкідників
- •Боротьба з хворобами, лікування ран
- •Пошкодження стовбура і гілок хворобами, боротьба з ними
- •7.3.2. Лікування ран
- •Пошкодження морозами кореневої системи
- •Відновлення дерев, пошкоджених морозами
- •Глава 8. Ремонт і реконструкція садів
- •Інвентаризація саду
- •Ремонт плодового насадження
- •Реконструкція садів
- •Ремонт і захист безвірусного промислового саду від повторного ураження дерев
- •Глава 9. Догляд за врожаєм
- •Боротьба з приморозками
- •Пошкодження плодових культур приморозками
- •Заходи боротьби з приморозками
- •Регулювання плодоношення
- •Регулювання запилення
- •Нормування квіток і зав’язі
- •Передзбиральне опадання плодів і його регулювання
- •Глава 10. Збирання
- •Достигання плодів та строки їх збирання
- •Достигання плодів
- •Фази стиглості плодів
- •Строки збирання плодів
- •Технології збирання врожаю
- •Збиральний інвентар, тара і пакувальні матеріали
- •Способи збирання врожаю
- •Організація ручного збирання врожаю
- •Техніка ручного збирання плодів
- •Механізоване збирання врожаю
- •Навантаження і транспортування плодів
- •Товарна обробка врожаю
- •10.4.1. Сортування плодів
- •Калібрування плодів
- •Пакування плодів
- •Способи товарної обробки плодів
- •Зберігання плодів
- •Науково-
- •Організація науково-дослідної роботи
- •Методика проведення досліджень
Вирощування саджанців малини
Саджанці малини вирощують у маточних насадженнях до трирічного віку. Розміщують їх на відстані не менш як 1,5 км від товарних і дикорослих насаджень. Кращими для маточника є рівні площі або схили крутизною до 3—5°. Під маточник відводять родючі, незабур’янені грунти з рівнем грунтових вод не вище 1 м від поверхні. У маточній сівозміні не можна вирощувати суниці, баклажани, томати і картоплю, що мають спільні з малиною хвороби і шкідники.
Перед закладанням маточника в паровому полі грунт протягом вегетації систематично обробляють, звільняючи його від бур’янів. Вносять добрива, враховуючи родючість грунтів: гною — 40— 80 т/га, Рбо-і2оК6о_і20- На чорноземних і сірих опідзолених грунтах орють на глибину 35—40 см, на дерново-підзолистих — 20—25 см. Закладають маточники елітними саджанцями 100%-ної сортової чистоти.
Садять рослини в маточник восени — вересень—перша половина жовтня і не пізніше як за 20 днів до замерзання грунту. Ранньовесняний строк садіння є гіршим, бо малина дуже рано починає вегетувати. Висаджують рослини машиною СШН-3 (чи іншими) або вручну в борозни рядковим способом за схемою — 1,5— 2x0,3—0,5 м. Застосовують і інші схеми розміщення: рядкову — 2—3x0,5—0,7 м, блокову — 2—2,5+0,7x2—2,5+0,7 м по 4 рослини у блоці (по кутах квадрата 0,7x0,7 м). Після садіння надземну частину зрізують біля поверхні грунту. Можна через 20—ЗО м залишати незрізані рослини для зручності виконання весняного обробітку грунту, а з появою нових паростків — видаляють.
Протягом вегетації першого року грунт систематично розпушують культиваторами та важкими боронами на глибину 6—8 см. У наступні роки грунт здебільшого обробляють зубчастими боронами. Навесні щороку вносять азотні добрива (Идо-ш)' Вологість грунту підтримують на рівні 80% НВ, восени — близько 70% НВ, поливаючи 5—8 разів, а в зонах достатнього зволоження — 2—З рази за вегетацію.
Навесні другого року наземну частину зрізують на рівні поверхні грунту з тим. щоб протягом вегетації вздовж рядів створити смуги до 1,2 м завширшки. Боронують грунт упоперек рядків, вносять відповідний гербіцид, розбавлений в 400—500 л води для знищення однорічних бур’янів. Наприкінці травня — в липні вирізують прив’ялі і слабкі пагони, видаляють із коренями рослини, запідозрені в зараженні вірусами, обробляють пестицидами проти хвороб і шкідників. Восени саджанці викопують, грунт у смугах рядків дискують на глибину 6—8 см.
Рано навесні третього року вносять азотні добрива і проводять боронування на глибину 7—8 см. Протягом вегетації на місцях минулорічних смуг грунт культивують, а міжряддя не обробляють. У них краще збереглася коренева система і склалися сприятливі умови для створення нових смуг. Навесні, поки висота пагонів у нових смугах до 1—1,2 м завширшки не досягає 15—20 см, можна проводити суцільне боронування, а надалі — лише в міжряддях. Протягом вегетації нові міжряддя утримують в розпушеному стані, при необхідності насадження поливають, підтримуючи вологість у 0,5-метровому шарі грунту на рівні 80% НВ. Проводять апробацію на чистосортність та ураження рослин хворобами та шкідниками: на початку відростання нових паростків та перед їх викопуванням видаляють підозрілі рослини та домішки інших сортів. Восени саджанці викопують і проводять оранку на глибину 10—20 см.
Саджанці малини можна вирощувати також із кореневих та зелених живців, але поки що ці способи у виробництві не поширені.
Кореневими живцями прискорено розмножують супереліту та нові цінні сорти. Живці нарізують 7—10 см завдовжки і не менше 2 мм завтовшки. Для садіння старанно готують грунт. Садять восени або навесні рядковим способом із міжряддями 60—70 см. Для садіння нарізують борозни глибиною 8—10 см, у які суцільним способом укладають живці і засипають шаром грунту 4—5 см, а поверхню мульчують торфом. Протягом вегетації грунт розпушують, поливають. Викопують паростки восени. Вихід їх досягає 70—80% кількості висаджених живців.
Із зелених живців вирощують здебільшого суперелітні саджанці в умовах ізоляції. Живці 3—6 см завдовжки нарізують з молодих паростків, що мають етіольовану основу. Нижні кінці живців обробляють розчином індолілмасляної кислоти, а потім висаджують у горщики з поживною сумішшю, які розміщують у парниках чи теплицях з туманоустановками для вирощування саджанців. Через місяць рослини 20—25 см заввишки вибирають і висаджують у відкритий грунт для дорощування.
