2. Вирощування саджанців малини

Саджанці малини вирощують у маточних насадженнях до трирічного віку. Розміщують їх на відстані не менш як 1,5 км від товарних і дикорослих насаджень. Кращими для маточника є рівні площі або схили крутизною до 3—5°. Під маточник відводять ро­дючі, незабур’янені грунти з рівнем грунтових вод не вище 1 м від поверхні. У маточній сівозміні не можна вирощувати суниці, бак­лажани, томати і картоплю, що мають спільні з малиною хвороби і шкідники.

Перед закладанням маточника в паровому полі грунт протя­гом вегетації систематично обробляють, звільняючи його від бур’я­нів. Вносять добрива, враховуючи родючість грунтів: гною — 40— 80 т/га, Рбо-і2оК₆о_і20- На чорноземних і сірих опідзолених грунтах орють на глибину 35—40 см, на дерново-підзолистих — 20—25 см. Закладають маточники елітними саджанцями 100%-ної сортової чистоти.

Садять рослини в маточник восени — вересень—перша по­ловина жовтня і не пізніше як за 20 днів до замерзання грунту. Ранньовесняний строк садіння є гіршим, бо малина дуже рано по­чинає вегетувати. Висаджують рослини машиною СШН-3 (чи ін­шими) або вручну в борозни рядковим способом за схемою — 1,5— 2x0,3—0,5 м. Застосовують і інші схеми розміщення: рядкову — 2—3x0,5—0,7 м, блокову — 2—2,5+0,7x2—2,5+0,7 м по 4 рослини у блоці (по кутах квадрата 0,7x0,7 м). Після садіння надземну ча­стину зрізують біля поверхні грунту. Можна через 20—ЗО м зали­шати незрізані рослини для зручності виконання весняного обро­бітку грунту, а з появою нових паростків — видаляють.

Протягом вегетації першого року грунт систематично розпу­шують культиваторами та важкими боронами на глибину 6—8 см. У наступні роки грунт здебільшого обробляють зубчастими боро­нами. Навесні щороку вносять азотні добрива (Идо-ш)' Вологість грунту підтримують на рівні 80% НВ, восени — близько 70% НВ, поливаючи 5—8 разів, а в зонах достатнього зволоження — 2—З рази за вегетацію.

Навесні другого року наземну частину зрізують на рівні по­верхні грунту з тим. щоб протягом вегетації вздовж рядів створити смуги до 1,2 м завширшки. Боронують грунт упоперек рядків, вно­сять відповідний гербіцид, розбавлений в 400—500 л води для зни­щення однорічних бур’янів. Наприкінці травня — в липні вирізу­ють прив’ялі і слабкі пагони, видаляють із коренями рослини, за­підозрені в зараженні вірусами, обробляють пестицидами проти хвороб і шкідників. Восени саджанці викопують, грунт у смугах рядків дискують на глибину 6—8 см.

Рано навесні третього року вносять азотні добрива і прово­дять боронування на глибину 7—8 см. Протягом вегетації на місцях минулорічних смуг грунт культивують, а міжряддя не обробляють. У них краще збереглася коренева система і склалися сприятливі умови для створення нових смуг. Навесні, поки висота пагонів у нових смугах до 1—1,2 м завширшки не досягає 15—20 см, можна проводити суцільне боронування, а надалі — лише в міжряддях. Протягом вегетації нові міжряддя утримують в розпушеному ста­ні, при необхідності насадження поливають, підтримуючи воло­гість у 0,5-метровому шарі грунту на рівні 80% НВ. Проводять ап­робацію на чистосортність та ураження рослин хворобами та шкідниками: на початку відростання нових паростків та перед їх викопуванням видаляють підозрілі рослини та домішки інших сортів. Восени саджанці викопують і проводять оранку на глиби­ну 10—20 см.

Саджанці малини можна вирощувати також із кореневих та зелених живців, але поки що ці способи у виробництві не по­ширені.

Кореневими живцями прискорено розмножують супереліту та нові цінні сорти. Живці нарізують 7—10 см завдовжки і не мен­ше 2 мм завтовшки. Для садіння старанно готують грунт. Садять восени або навесні рядковим способом із міжряддями 60—70 см. Для садіння нарізують борозни глибиною 8—10 см, у які суціль­ним способом укладають живці і засипають шаром грунту 4—5 см, а поверхню мульчують торфом. Протягом вегетації грунт розпу­шують, поливають. Викопують паростки восени. Вихід їх досягає 70—80% кількості висаджених живців.

Із зелених живців вирощують здебільшого суперелітні сад­жанці в умовах ізоляції. Живці 3—6 см завдовжки нарізують з молодих паростків, що мають етіольовану основу. Нижні кінці живців обробляють розчином індолілмасляної кислоти, а потім ви­саджують у горщики з поживною сумішшю, які розміщують у пар­никах чи теплицях з туманоустановками для вирощування сад­жанців. Через місяць рослини 20—25 см заввишки вибирають і висаджують у відкритий грунт для дорощування.