Глава 4. Технології вирощування саджанців

У світовій і вітчизняній практиці сучасного розсадництва ві­домі і впроваджуються різні технології і способи вирощування сад­жанців плодових культур:

1. окуліруванням висаджених в перше поле шкілки саджан­ців підщеп;

2. окуліруванням підщеп, одержаних посівом насіння в пер­ше поле шкілки саджанців;

3. зимовим щепленням з висаджуванням щеплень в закри­тий грунт чи в перше поле шкілки саджанців;

4. окуліруванням або зимовим щепленням з використанням вставок (інтеркаляра) і штамбоутворювачів;

5. укоріненням стеблових утворень сорту (ягідні);

6. методом культури ізольованих меристемних тканин.

1. Маточно-сортовий (живцевий) сад

Для вирощування щепленого садивного матеріалу районова­них і перспективних сортів плодових культур потрібна велика кількість вічок і живців, які заготовляють з чистосортних, здоро­вих, не уражених вірусами та іншими хворобами і шкідниками сильних однорічних приростів, що мають добре сформовані веге­тативні бруньки. Забезпечити таку кількість здорових однорічних приростів, а отже, і масове розмноження районованих і перспек­тивних порід та сортів можна лише шляхом закладання маточно- сортових садів елітним, здоровим садивним матеріалом. Оздоров­лення і розмноження безвірусного прищепного (як і підщепного) садивного матеріалу — важлива складова частина технологій ви­рощування саджанців. Сади, закладені оздоровленим садивним матеріалом, підвищують урожайність на ЗО—40% порівняно з нео- здоровленими.

Маточно-сортовий сад закладають суперелітним або елітним садивним матеріалом, що має 100%-ну сортову чистоту, нормаль­ний розвиток, не уражений вірусними, мікоплазмовими, карантин­ними та іншими хворобами та шкідниками. Сад розміщують, до­тримуючись просторової ізоляції від промислових і дикорослих насаджень — зерняткових культур не менш як 0,5 км, кісточко­вих — 1 км. Вибір рельєфу і грунту, його підготовка до садіння приблизно така ж, як і для промислового інтенсивного саду. Квар­тали розбивають на клітини по 1—2 га (100x100, 200x100 м) і сор­ти розміщують по усій довжині кварталу смугами до 50 м завшир­шки. Садять саджанці за схемою 4x1,5—2 м. Формують дерева 2 м заввишки з низькими штамбами (20—25 см), крону проріджу­ють і періодично омолоджують на 3—4-річну деревину. Для поси­лення ростових процесів проводять два-три підживлення азотом

(N30 40 кг/га) навесні та на початку червня, один раз на 3—4 роки

вносять ЗО—40 т/га гною та Р₆о_90^60—90- Інші прийоми з догляду за садом такі самі, як і за промисловими інтенсивними молодими садами. Щороку проводять апробацію за вегетативними ознаками, оскільки сад не плодоносить. Відбирати живці починають після другого року закладання саду. З 1 га експлуатаційного маточника мають близько 50 тис. живців, якими можна заокулювати до 300 тис. підщеп або понад б га першого поля шкілки саджанців. Експлуа­тують маточники до 10 років.

Закладають маточно-сортові сади і за типом лук-садів, ви­саджуючи дерева за схемою 0,9x0,3 м. Живці заготовляють через рік після садіння. Кількість їх з 1 га на 3-й рік досягає 150 тис. Експлуатують маточник до 7 років.