5. Прискорені способи вирощування підщеп

Для прискореного розмноження дефіцитних клонових підщеп застосовують окулірування, зимове щеплення, закладання маточ­ників однорічками клонових підщеп на сіянцях, зимовим щеплен­ням з подовженим живцем, щепленням у крони молодих дерев.

Окулірування двома вічками сіянця забезпечує одержання наступного року двох пагонів клонової підщепи, з яких нижній згинають дугоподібно, підгортають, вирощують і відокремлюють відсадок, а верхній росте вертикально; на 3-й рік його згинають до горизонтального положення, підгортають і до осені одержують 6— 8 відсадків. Якщо для окулірування нижнє вічко беруть з клонової підщепи, а верхнє з сорту, то одержують дугоподібний відсадок і саджанець. При комбінованому способі вирощування клонових під­щеп у першому полі шкілки саджанців на сіянець одночасно оку­лірують вічка сорту (верхнє) і клонової підщепи — нижнє, яке роб­лять перевернутим щитком, тобто верхівкою бруньки вниз, щоб полегшити згинання. Коли з бруньки підщепи утвориться пагін 25—35 см завдовжки, його прищипують, згинають і вкладають у рівчачок і в міру росту на ньому новоутворених пагонів підгорта­ють до 15 см. До осені горизонтальна частина та пагони на ній біля основи вкорінюються і їх відділяють від однорічки біля місця оку­лірування.

Окулірування кількох вічок на сіянець в тимчасових маточ­никах дає можливість наступного року одержати вертикальні від­садки. Для цього пагони, що утворюються з заокульованих бруньок в міру їх росту підгортають на висоту 15 см, восени відгортають, окулянти відділяють, залишаючи шипики завдовжки 1—2 см. На­ступного року на них утворюються пагони, з яких знову вирощу­ють відсадки. Маточник експлуатують 3—б років.

Зимовими щепленнями з довгими живцями закладають тим­часові маточники. Довжина живця клонової підщепи, щепленої на сіянець, становить 40 см, сіянця — 10—12 см. Щепи висаджують у грунт під гідробур на глибину 48—50 см так, щоб верхній зріз живця розміщувався на рівні поверхні грунту. З бруньок живця утворюються пагони, з яких методом вертикальних відсадків ви­рощують підщепи.

Живці клонових підщеп можна вирощувати шляхом щеплен­ня у крони молодих плодових дерев. З пагонів, які з них вироста­ють, заготовляють живці і використовують їх для розмноження.

6. Сортування підщеп

Незалежно від способів вегетативного-розмноження і відпо­відно до біологічних особливостей та фітосанітарного стану клонові підщепи поділяють на 2 класи: А і Б. Підщепи класу А повинні бути чистими від вірусних та інших небезпечних хвороб, шкідни­ків та карантинних об’єктів. Підщепи класу Б мають бути вільни­ми від небезпечних шкідників, хвороб, карантинних об’єктів, без видимих ознак ураженості вірусами.

Рис. 14. Вегетативні (клонові) підщепи плодових культур: 1 — перший, 2 — другий сорти; 3 — брак

Підщепи класу А поділяють на супереліту, еліту і першу ре­продукцію.

Підщепи класу Б поділяють на еліту і першу репродукцію. У супереліти і еліти класу А та еліти класу Б виділяють лише пер­ший товарний сорт, а підщепи першої репродукції сортують на перший і другий товарні сорти (рис. 14). У відсадків першого сор­ту діаметр умовної кореневої шийки має становити 6—10 мм, дру­гого — 4—7 мм при довжині добре розвинених мичкуватих коренів не меншій за 6 см. Підщепи, що не відповідають вимогам стандар­ту, бракують, а слабкі дорощують.