4. Підщепи вишні і черешні

Насіннєві підщепи: сіянці Гріота українського, Гріота остгей- мського, Самсонівки, вишня кисла, черешня дика, антипка, а для черешні, крім того, Дрогана жовта і Денисена жовта.

Сильнорослі насіннєві підщепи — черешня дика і антипка, сорти черешні: Дрогана жовта і Денисена жовта.

Черешня дика (С. avium) має високу сумісність з сортами вишні і черешні, поліпшує якість плодів. Коренева система могут­ня, але розміщена порівняно неглибоко, відносно морозо- і посу­хостійка, добре росте на легко- і середньосуглинкових неперезволо- жених грунтах, також вдається і на карбонатних. Щеплені сорти починають плодоносити з 4—6-го року, урожайність висока, дерева довговічні, великих розмірів — до 8—10 м заввишки у черешні і до

б—7 м у вишні. На цій підщепі доцільно вирощувати до 20% насад­жень вишні і до ЗО—40% черешні у районах Лісостепу і Степу.

Антипка, вишня магалебська (С. mahaleb) характеризуєть­ся високою зимостійкістю і посухостійкістю, нормальною сумісні­стю з сортами вишні і недостатньою з рядом сортів черешні. Ви­моглива до родючості та аерації грунту, не переносить їх перезво­ложений і засолення, не утворює кореневих паростків. Дерева сортів вишні і черешні на цій підщепі сильнорослі, скороплідні і високоурожайні. На цій підщепі в Степу вирощують від 20 до 50, а в окремих районах — 100% насаджень вишні, дуже рідко — че­решню.

Сіянці сортів черешні за біологічно-виробничими ознаками близькі до черешні дикої, але сорти черешні, щеплені на них, ма­ють дещо менші об’єми крон і більш вирівняні за розмірами. В Донбасі і Криму на цих сіянцях вирощують значну частину насад­жень черешні.

Середиьорослі насіннєві підщепи.

Вишня кисла (С. austera), зокрема місцеві її форми, добре пристосована до перенесення несприятливих факторів зовніш­нього середовища, морозостійка (витримує морози до 15—16 °С) і посухостійка, не вибаглива до грунтових умов, але негативно ре­агує на перезволоження; сумісність з районованими сортами ви­сока. Дерева щеплених на ній сортів починають плодоносити на

З—5-й рік після садіння, високоурожайні, менших розмірів, ніж на антипці і черешні (висота до 4—5 м у вишні і до 6—7 м у черешні).

Сіянці сортів вишні мають високу сумісність з районовани­ми сортами та вихід саджанців з розсадника. Коренева система розміщена порівняно неглибоко, досить розгалужена, морозостій­ка, помірно посухостійка. Насадження сортів на цих підщепах вступають у плодоношення на 3—5-й рік після садіння, високо- урожайні. Сорти вишні і черешні здебільшого вирощують на кис­лій вишні та сіянцях вище згаданих сортів.

Карликові насіннєві і клонові підщепи.

Вишня степова (С. fruticosa) — слабкоросла насіннєва під­щепа вишні, високозимо- і посухостійка. Сіянці погано переносять пересадку. Дерева сортів на цій підщепі плодоносять рано, уро­жайні, недовговічні.

Т-25 — спонтанний гібрид мікровишні розлогої — клонова під­щепа вишні, добре розмножується зеленими живцями та вертикаль­ними відсадками, сумісна з сортами вишні. Дерева сортів мають висо­ту до 1,8—2,2 м, починають плодоносити на 2—3-й рік, плодоношен­ня регулярне і рясне. Підщепа перспективна для південних районів.