5. Цикл органогенезу

Цикл органогенезу — це єдиний морфогенетичний процес, що включає розвиток бруньки, листків, пагонів, квіток, плодів і на­сіння, тобто сукупність органоутворювальних процесів, починаю­чи від формування вегетативної бруньки і закінчуючи достиглим насінням. Отже, суть циклу органогенезу полягає в утворенні но­вих органів, тобто в докорінній зміні форми, у морфофізіологічних змінах. Він може бути повним або неповним.

Неповний цикл органогенезу (брунька—пагін—брунька) відбувається у неплодоносних дерев будь-якого віку протягом 1—2 років. У яблуні, наприклад, в перший рік виникає і формуєть­ся вегетативна брунька, на другий — формується пагін, на конусі наростання якого утворилася нова брунька, що є початком нового циклу. У абрикоса і персика неповний цикл може бути однорічним або й коротшим, якщо протягом вегетації формуються бруньки, а з них — пагони із сформованими бруньками.

Повний цикл органогенезу (від меристеми ростової брунь­ки до достиглого насіння) відбувається за 2—3 роки (1-й рік — формування ростової бруньки на прирості поточного року або на плодоносній гілочці з урожаєм; 2-й рік -— утворення розетки лист­ків і формування квіткової бруньки; 3-й рік — цвітіння, форму­вання плодів і насіння). У яблуні виділені такі етапи повного цик­лу органогенезу:

І. Формування ростової бруньки (первинної меристеми, лусок, зачатків розеткових листків).

II. Формування тканин і органів вегетативного пагона (зачатків стеблових листків, формування прокамбієм стебла первин­ної будови і камбієм — стебла вторинної будови).

3. Формування осей суцвіття (зачатків осей суцвіть першого порядку і горбиків осей суцвіть другого порядку).

4. Формування квітки (квітколожа і чашолистків, пелюсткових і пилякових зачатків, плодолистків).

5. Формування археспорію (первинного і вторинного, відособ­лення материнських клітин спор).

6. Формування мікро- і макроспор (мейос, тетради, вільні спори).

7. Формування редукованого гаметофіту (одноядерний і бага­тоядерний гаметофіт).

8. Формування гамет і цвітіння (достигання пилку і зародкових міхурів, вільний стан пилку, проростання пилку).

9. Запліднення, зіготогенез (подвійне запліднення, формуван­ня зиготи).

10. Формування проембріо, ріст материнських тканин насіння і плода (ріст інтегументів і утворення нуклеарного ендоспер- ма, ріст нуцелуса і утворення передзародка).

11. Формування ендосперма і зародка — ембріогенез (ріст ендо­сперме, диференціація зародка, закінчення росту зародка).

12. Достигання насіння (достигання зародка, перехід його у пе­ріод спокою).

Між певними періодами річного циклу росту і розвитку та етапами органогенезу спільного для усіх рослин зв’язку не існує. Так, у період глибокого спокою слива знаходиться на III—IV, яб­луня — на IV—V, а абрикос на V—VI етапах органогенезу.

Знання особливостей органогенезу плодових культур дає можливість здійснювати біологічний контроль за формуванням вегетативних і генеративних органів, стосовно до етапів конкре­тизувати технологічні прийоми з метою підвищення їх ефектив­ності.