К

Сланкі крони мають значення для формових садів, а також при вирощуванні плодових дерев в умовах суворого клімату.

5.6.1. Округлі крони

В нашій країні для промислових плодових насаджень реко­мендуються такі типи округлих крон: розріджено-ярусна, ярусна, чашоподібна, струнке веретено.

У яблуні і груші в широкорядних ущільнених садах здебіль­шого формують розріджено-ярусну крону, у черешні і деревопо­дібних сортів вишні — ярусну або розріджено-ярусну, у кущопо­дібних сортів вишні — ярусну, у абрикоса, сливи, аличі — розрід- ено-ярусну, у персика — чашоподібну.

рону формують обрізуванням. Рано навесні в саду, закла­деному дворічками, у яких закладено перший ярус, верхню бічну гілку укорочують до 35—50 см, а інші — на одному рівні з нею. Центральний провідник укорочують на 20—25.см вище рівня зрі­зів бічних гілок.

Якщо сад закладено нерозгалуженими однорічками, то рано навесні відмірюють штамб висотою 60—80 см, а вище нього, зали­шаючи ще 20—25 см, однорічку зрізують на висоті 85—100 см. Укорочують її над останньою брунькою, щоб сприяти вирівнюван­ню стовбура, залишаючи, як правило, цю бруньку на боці зрізу­вання підщепи. На штамбах бруньки видаляють або обшморгують пагони, які почали рости. Коли з бруньок, залишених для крони, утворюються пагони і довжина нижніх досягає ЗО—40 см, залиша­ють верхній вертикальний для центрального провідника і 3 бічних, розміщених на відстані 10—15 см один від одного або й зближено, а інші видаляють. Конкуренти центрального провідника вирізують.

На другий рік рано навесні дворічні дерева, вирощені з од­норічок у саду, обрізують так само, як і дворічні саджанці після висаджування в сад. У насадженні, закладеному дворічками, фор­муюче обрізування зводиться до видалення конкурентів провід­ників основних гілок і лідера, а також вирізування вертикальних

однорічних гілок на верхньому боці основних гілок та тих, що ро­стуть в середину крони, а всі інші, крім слабких, укорочують до 25—ЗО см. Провідники основних гілок першого ярусу укорочують так, щоб зрізи були на одному рівні. Якщо верхівки провідників цих гілок до обрізування розміщуються майже в одній горизон­тальній площині, то укорочування недоцільне. Однорічні прирос­ти подовження центрального провідника укорочують на 10—15 см вище місця закладання гілок другого ярусу тоді, коли він перева­жає основні гілки першого ярусу за товщиною і довжиною. Якщо товщина і довжина його менші, тоді пагін подовження такого ліде­ра укорочують слабко — на 1/3—1/5 довжини, а провідники ос­новних гілок — сильніше. Після укорочування центральний провідник повинен бути на 20—ЗО см довшим за горизонтальний рівень зрізів провідників основних гілок. При укорочуванні цент­рального провідника забезпечують його вертикальне положення, зрізуючи на бруньку з шипом (бруньку-вибирають у напрямі, що сприяє вирівнюванню центрального провідника, а шип залишають з протилежного їй боку). За таким принципом центральний про­відник укорочують до закінчення формування крони. Бічні одно­річні гілки на центральному провіднику, що утворилися вище пер­шого ярусу, укорочують до 25—ЗО см, а слабкі горизонтальні за­лишають рости вільно.

На третій рік провідники основних гілок першого ярусу дов­жиною 60—70 см не укорочують. Щоб забезпечити рівномірний ріст і розвиток усіх основних гілок, укорочують на 1/3—1/4 дов­жини і провідники гілок тих порід і сортів, які ростуть сильно і слабко галузяться, утворюючи мало бічних гілок. Центральний провідник укорочують за таким же принципом, як і в минулому році (рис. 27). Вирізують конкуренти пагонів подовження основних гілок першого ярусу і лідера. Якщо їх провідники росли слабко і відхилилися у небажаному напрямі, їх переводять на більш силь­ний конкурент, що росте в потрібному напрямі (вирізують про­відники біля основи цього конкурента).

У кронах дерев ущільнених садів на основних гілках першо­го ярусу доцільно формувати лише напівскелетні та обростаючі гілки довжиною 1—1,5 м. У садах з більш рідким розміщенням дерев 8x6 м) на основних гілках першого ярусу можна формувати по 1—2 скелетні гілки другого порядку, їх розміщують збоку ос­новних гілок першого порядку на відстані 50—60 см від стовбура і одна від одної. Для цих гілок здебільшого залишають бічні одно­річні прирости з горизонтальним положенням та з тупими кута­ми відходження, не укорочуючи їх. Сильні однорічні гілки з гос­трими кутами відходження для перетворення в обростаючі укоро­чують до 25—ЗО см у сортів і порід, що слабко галузяться, і до 50 см у сортів із сильною пагонопродуктивністю. На укорочених приростах протягом вегетації утворюються бічні пагони, нижні

А

Риє. 27. Формування округлих крон:

з яких мають більш тупі кути відходження і послаблений ріст. На­ступного року такі гілки укорочують на нижнє бічне розгалуження. На останньому протягом вегетації утворюються плодоносні гілоч­ки. За таким принципом обрізування формують плодоносні гілоч­ки в усіх порід. Можна застосувати також згинання однорічних приростів переплетенням чи заведенням під інші гілки.

На центральному провіднику на відстані 60—80 см від осно­ви верхньої гілки першого ярусу вибирають дві сильні однорічні гілки для другого ярусу з кутами відходження 50—70°, яким да­ють вільно рости. Інші однорічні прирости для перетворення в об­ростаючі гілки укорочують до 25—50 см, окремі згинають, а гори­зонтальні і слабкі залишають рости вільно. Проріджують крони, вирізуючи сильні однорічні гілки, що ростуть в середину крони, вертикальні та зайві, які загущують її.

На четвертий рік у зимово-весняний період укорочують про­відники найбільш сильних бічних гілок першого ярусу так, щоб верхівки їх були орієнтовно на одному горизонтальному рівні. Ви­бирають однорічні гілки для другого ярусу (якщо їх не заклали у минулому році). Вирізують конкуренти провідників основних гілок, сильні вертикальні гілки на них, а також ті, що ростуть усереди­ну крони і загущують її. Якщо верхні частини основних гілок пер­шого ярусу ростуть вертикально, їх переводять укорочуванням на нижню однорічну бічну гілку, яка росте в потрібному напрямі. Для того, щоб надати окремим гілкам менший кут нахилу, їх перево­дять на більш вертикальний конкурент. На гілках першого ярусу, центральному провіднику укорочуванням (можна і згинанням ок­ремих однорічних приростів) формують обростаючі і плодоносні гілочки. Крону у місцях загущення проріджують.

На п’ятий рік виконують такі самі операції формування, як і минулого року. Крім того, формують обростаючі гілки на основних гілках другого ярусу. Для обростаючих гілок залишають здебіль­шого однорічні бічні горизонтальні прирости. Якщо їх мало, то за­лишають ще й інші однорічні гілки, укорочуючи їх до 20—50 см. Можна також згинати їх переплетенням або заведенням під інші гілки. Так само продовжують формувати обростаючі і плодоносні гілочки на верхніх частинах гілок першого ярусу.

На шостий рік, а при слабкому прирості пагонів і пізніше, закінчують формування крони укорочуванням центрального про­відника на одну з бічних горизонтальних гілок.

Ярусна крона. В кроні формують 2—3 яруси гілок першого порядку: у першому ярусі — 4 основні гілки, у другому — 2—3 і в третьому — 1—2 гілки. Третій ярус формують лише у сильнорос­лих сортів. Гілки у ярусах закладають розріджено або зближено — з суміжних бруньок. Розріджено (через 15—20 см) доцільно за­кладати, насамперед, гілки у другому і третьому ярусах. Відстань між ярусами становить 50—80 см. Гілки другого і третього ярусів формують у горизонтальних проміжках нижнього ярусу. З кож­ного боку гілок першого ярусу почергово формують напівскелетні гілки другого порядку через ЗО—35 см від стовбура і одна від одної. У порід і сортів з різко вираженою ярусністю ці гілки можна за­кладати ярусами — по 2—3 в кожному на відстані 60—80 см один від одного. Між цими гілками формують обростаючі гілочки — че­рез 10—15 см.

При формуванні ярусної крони черешні і вишні застосовують слабке укорочування однорічних гілок: у перший рік верхню бічну гілку першого ярусу укорочують до 40—45 см, а нижню — до 50— 60 см. Провідники всіх основних гілок при активному їх рості у наступні роки укорочують до 60—70 см, а бічні однорічні гілки для перетворення в обростаючі — до 40—50 см. Приріст подовження центрального провідника укорочують так, щоб до закінчення фор­мування він був на 20—ЗО см довшим за горизонтальний рівень верхівок провідників основних бічних гілок, а також був товщим за останні. Усі інші прийоми виконують так само, як і при форму­ванні розріджено-ярусної крони.

Поліпшена ярусна крона, відома у Болгарії, за конструкцією подібна до розріджено-ярусної. Зокрема, у першому ярусі здебіль­шого формують 3 основні гілки, а через 60—80 см від останньої з них закладають наступний ярус із двох гілок або ж їх розміщу­ють розріджено на відстані 20—40 см одна від одної.

Поліпшену ярусну крону для сливи, вишні, черешні і абрикоса рекомендує Інститут садівництва УААН. У насадженнях, призна­чених для механізованого збирання врожаю, штамби дерев дося­гають 90—100 см заввишки. Перший ярус закладають з трьох-чоти- рьох основних гілок, а вище нього формують ще один-два яруси. Протягом перших двох років формування застосовують літнє об­різування.

Поліпшена ярусна крона середнього об’єму (до 25 м³) розроб­лена нами в Житомирському сільгоспінституті для середньорос- лих сортів яблуні, які вирощують в широкорядних ущільнених садах. У першому ярусі в напрямі міжрядь закладають 4 основ­них гілки з кутами відходження 45—60° (рис. 28). Над кожною з них через 60—80 см формують горизонтальні гілки першого по­рядку, до яких згодом при великому навантаженні дерев урожаєм можна підв’язувати основні гілки (щоб уникнути розламування крон). На 20—ЗО см вище горизонтальних гілок формують 2 гілки другого ярусу з кутами відходження 60—70°, над якими через 50 см закладають ще дві горизонтальні гілки. Вище цих гілок після двох-трьох років промислового плодоношення центральний про­відник укорочують на висоті 2,5—3 м. На основних гілках форму­ють ненормовану кількість обростаючих гілок довжиною 1—1,5 м і товщиною 2—3 см, а на горизонтальних гілках — до 60 см зав­довжки. Протягом періоду формування укорочують провідники

Рис. 28. Формування поліпшеної ярусної крони з тим­часовими горизонтальними гілками:

1. — укорочування основних гілок першого ярусу і центрального провідника в перший рік після садіння дворічок або наступного року при закладанні саду однорічками;

2. — крона в кінці другого року після садіння; 3 — трирічне; 4 — чотирирічне; 5 — п’я- ти-семирічне дерево; б — крона після закінчення формування

основних гілок, окремі сильні бічні однорічні прирости для пере­творення їх в обростаючі гілки, згинають пагони заведенням під інші галуження, проріджують крону. Горизонтальні гілки укоро­чують на нижні бічні розгалуження або вирізують на кільце при загущенні крони в період повного плодоношення.

Чашоподібна (поліпшено-чашоподібна) крона. Формують крону з трьох-чотирьох основних гілок, які розміщують на сто­вбурі лише в одному ярусі на відстані 15—20 см одна від одної. Цей ярус закладають на висоті 40—50 см від поверхні грунту. Кути, відходження гілок ярусу повинні становити 45—60°.

Після садіння дерев вибирають 3—4 бічні однорічні прирос­ти для основних гілок крони, які укорочують до 25—ЗО см. Вище верхньої бічної гілки вирізують центральний провідник. Коли на укорочених гілках утворяться пагони довжиною ЗО—35 см, виби­рають провідники основних гілок, а решту пінцирують. У наступні роки сильні провідники основних гілок укорочують до 60—70 см, а ті, що мають довжину до 50—60 см, залишають рости вільно. Вирізують передчасні прирости на відстані ЗО—40 см від верхівок провідників чи місця їх укорочування. Надмірно довгі провідники можна укорочувати переведенням на добре розвинені передчасні однорічні прирости. З боків гілок першого порядку формують гілки другого порядку через ЗО—35 см одна від одної, які перші 2—З роки укорочують ЗО—40 см. Формують обростаючі гілки, прорід­жують розгалуження на них. Прирости довжиною менше 20 см укорочують на 2—3 нижні бруньки або вирізують при загущенні крони, видаляють надто сильні зайві гілки, що ростуть угору і в середину крони.