5. Способи і строки формування крон

Розрізняють такі способи формування крон плодових дерев:

1. формуюче обрізування — укорочування і проріджування;

2. формуюче обрізування, відхилення гілок і згинання пагонів;

3. проріджування, відхилення і згинання гілок і пагонів;

4. проріджування.

Формуюче обрізування крон молодих плодових дерев, як і інші способи формування, застосовують з метою створення певної конструкції, форми і об’єму крони та закладання обростаючих і генеративних гілок. При цьому укорочують пагони та гілки і про­ріджують крону. Укорочування може бути сильним, коли відрізу­ють верхню половину і більше пагона чи гілки, помірним-— вида­ляють 1/3 частину і слабким —- укорочують на 1/4—1/5 довжи­ни. Сильне вкорочування активізує ріст, загущує крону, подовжує строки вступу дерев у плодоношення. При помірному укорочу­ванні ці негативні наслідки помітно послаблюються, а слабке вко­рочування чи його поєднання з помірним є найбільш раціональним при формуванні крон укорочуванням і проріджуванням. Таке уко­рочування сприяє регулюванню інтенсивності фотосинтезу, актив­ності ростових і формоутворювальних процесів, зміни напряму росту пагонів і гілок. При проріджуванні деревам наносять менш відчутні подразнення, ніж під час укорочування. Тому рослини менше реагують на проріджування (видалення гілок на кільце) — лише біля ран можуть утворюватись жирові пагони. Проріджуван­ням поліпшують освітлення і повітряний режим крон, запобігають пошкодженню дерев хворобами та шкідниками.

Формуюче обрізування, відхилення гілок і згинання пагонів застосовують у садах з плоскими кронами (зрідка з округлими). Укорочують слабко чи помірно провідники основних гілок з метою регулювання активності їх росту, а також бічні сильні однорічні прирости для перетворення в обростаючі гілки, якщо їх неможли­во зігнути заведенням під інші галуження. Відхиляють лише ті основні гілки, які мають гострі кути відходження — менші за пе- “редбачені для даного типу крони. Частину пагонів згинають до го­ризонтального положення, меншою мірою — до дугоподібного і дугоподібно-пониклого заведенням під інші гілки. При проріджу­ванні видаляють зайві гілки в місцях згущення, конкуренти. Уко­рочування, проріджування і згинання пагонів — основні прийоми формування деяких типів веретеноподібних крон. У таких насад­женнях ці прийоми найбільш ефективні для регулювання росту і плодоношення.

Формування крон проріджуванням, відхиленням гілок, зги­нанням пагонів застосовують у формових садах. Пагони згинають до горизонтального і дугоподібного положення. Основні гілки від­хиляють до різних кутів — 45—90°, а також згинають дугоподіб­но. Проріджування застосовують як додатковий прийом для вида­лення гілок у місцях згущення, конкурентів здебільшого шляхом виконання літніх зелених операцій. Цей спосіб впроваджують і в промислових інтенсивних садах, де основна робота по формуван­ню зводиться до літнього підв’язування пагонів у горизонтальне положення (Р. Шурихт, 1984). Крони також проріджують, видаля­ючи зайві нездерев’янілі зелені пагони.

Формування крон проріджуванням сприяє одержанню ран­ніх, високих урожаїв, але повністю сформувати крону лише цим способом, особливо при зимово-весняному вирізуванні зайвих гі­лок на кільце, не завжди вдається. Цей прийом може бути основ­ним при літньому формуванні деяких типів крон окремих порід і сортів, зокрема сортів яблуні з природними тупими кутами відход­ження гілок. При цьому крони проріджують шляхом видалення зелених нездерев’янілих пагонів (конкурентів, зайвих пагонів у місцях загущення), а ріст провідників в окремих випадках регу­люють пінцируванням. Як допоміжним прийомом може бути також і згинання окремих пагонів чи відхилення гілок.

При формуванні крон молодих плодових дерев застосовують такі допоміжні прийоми, як зелене обрізування, філізене, пінци­рування, кербовку, кільцювання, перетяжки, борознування.

Зелене (літнє) обрізування — це укорочування в липні— серпні сильних пагонів на 1/4—1/2 довжини, вирізування конку­рентів, жирових пагонів, а також тих, що надмірно загущують кро­ну. В багатьох країнах є одним з основних прийомів формування крон у сучасних інтенсивних садах. Забезпечує належне регулю­вання росту, поліпшує освітлення крони, сприяє закладанню ге­неративних бруньок.

Пінцирування (прищипування верхівок сильних пагонів у фазі активного росту — травень—червень) на 2—3 тижні затри­мує апікальний ріст пагонів, у яких видалені верхівки. Цей прийом застосовують на пагонах, з яких формують обростаючі гілочки, а також з метою регулювання росту провідників основних гілок, під­порядкування гілок вищих порядків нижчим.

Філізене — видалення зелених трав’янистих пагонів — філі- зів на початку їх росту (конкурентів, вертикальних, у місцях за­гущення крони, на штамбах, біля основ скелетних гілок). Внаслідок такої операції поживні речовини, які були б витрачені на ріст ви­далених пагонів, надходять до залишених, поліпшується світло­вий і повітряний режими крони, активізуються ростові і формо­утворювальні процеси. В першу чергу філізене роблять на ослаб­лених деревах, а потім на сильніших.

Зелене обрізування, філізене і пінцирування називають зе­леними операціями.

Кербовка — вирізування над брунькою або кільчаткою чи гілкою смужки кори з деревиною шириною близько 5 мм у вигляді півмісяця для того, щоб спричинити проростання бруньки, активі­зувати ріст стеблового утворення. Поперечні надрізи певного мірою -епрйяють посиленню надходження поживних речовин до органа і активізують ростові процеси. Кербовку роблять і під брунькою (рис. 25) чи гілкою. Тоді протягом певного часу (до заростання ра­ни) частина поживних речовин не надходить до бруньки і її про­ростання затримується, а ріст гілок послаблюється. Кращими строками виконання кербовки є березень-~квітень.

Кільцювання — видалення смужки кори разам з камбієм шириною до 1 см на. основних гілках молодих дерев з тим, щоб активізувати закладання квіткових бруньок і прискорити вступ у "плодоношення. Застосовують його у молодих насадженнях яблуні з інтенсивним ростом і послабленим закладанням генеративних бруньок. Рану обв’язують полімерною плівкою, яку знімають че­рез 1—1,5 тижня. Кільцювання проводять у травні з таким розра­хунком, щоб до початку закладання генеративних бруньок рани не заросли. Кільцювання сприяє нагромадженню асимілятів у вище- розташованій частині гілки, внаслідок чого активізується закла­дання генеративних бруньок. Застосовувати цей прийом до ослаб­лених дерев недоцільно. У промислових садах кільцювання не по­ширено.

Перетяжки, або плодовий пояс — це перев’язування гілок шпагатом або дротом товщиною 3—4 мм. Під шпагат чи дріт підкладають смужку полімерної плівки. Перетяжки затримують відтік асимілятів і сприяють закладанню квіткових бруньок.

/

Рис. 25. Допоміжні прийоми формування крон:

— літне обрізування; 2 — пінцирування пагонів; 3 — обшморгування пагонів на штам ьах, 4 кербовка над брунькою і 5 — під брунькою; б — кільцювання: 7, <9, Р — пере тяжки ’ ’ ’ ^и

Накладають їх рано навесні, а знімають у липні—серпні чи в жовтні (щоб дріт не заростав).

Борознування — поздовжнє, суцільне або переривчасте над­різування кори на гілках-, іцо сприяє їх потовщенню, заживанню ■ран. Роблять його навесні раз у 2—3 роки. У практиці плодівниц­тва цей прийом застосовують дуже рідко.

Строк и формування залежать від його способу, біоло­гічних особливостей порід і сортів та кліматичних умов.

Формуюче обрізування крон яблуні до 3-річного віку дерев до­цільно робити у березні—квітні. В усіх зонах плодівництва країни крони літніх і осінніх сортів віком понад 3 роки можна формувати обрізуванням протягом листопада — лютого. У південних районах протягом листопада—лютого можна формувати обрізуванням кро­ни сливи. В усіх зонах плодівництва недостатньо зимостійкі сорти яблуні, груші і кісточкові породи обрізують у березні—квітні.

Згинання пагонів при формуванні крон проводять у червні— серпні, рідше — у зимово-весняний період.