4. Ефективність зрошення

Видатний український вчений — садівник Л. П. Симиренко неодноразово підкреслював, що рентабельне плодівництво на пів­дні України можливе лише при зрошенні. Вирощування сучасних високоінтенсивних плодових насаджень без зрошення неможли­ве у переважній більшості зон нашої країни.

Зрошення позитивно впливає на мікроклімат саду — темпе­ратура приповерхневого шару повітря знижується на 5—7 °С, верхнього горизонту грунту — на 3,5—7,6 °С, тканин кори, листків і плодів — на 6,2—6,8 °С, підвищується відносна вологість повітря. Дослідженнями, проведеними в різних зонах, регіонах і країнах, установлено, що зрошення сприяє активізації фотосинтезу, апі­кального та латерального росту надземної і кореневої систем, значно послаблює періодичність плодоношення, підвищує ефек­тивність удобрення, урожайність, якість плодів, посилює моро­зостійкість. Під впливом зрошення збільшення довжини пагонів за вегетацію може досягати 33—52 % і більше, кореневої системи —

понад 200 %, розміру плода — ЗО—40 і урожайності — 150—220 %. При проведенні вологозарядкового поливу та лише одного вегета­ційного в умовах Запорізької області урожайність яблуні сорту Ренет Симиренка підвищувалась у 2,16 раза, Пепинки литовської — у 2,4 раза порівняно з незрошуваними ділянками (Сьомаш, 1975). Обстеження, проведені Українським науково-дослідним інститу­том садівництва (Соловйова, 1967), показали, що у Степу, Донбасі і Криму після суворих зим в зрошуваних садах було значно мен­ше дерев, пошкоджених морозами, ніж у незрошуваних. Так, у Дніпропетровській області у зрошуваних садах лише ЗО % дерев зимових сортів яблуні були слабко пошкоджені морозами, тоді як у незрошуваних 70 % сильно підмерзли, а 10 % загинуло; у За­порізькій області на ділянках, забезпечених вологою, загинуло 4 % дерев, а в садах з недостатнім водозабезпеченням — у 9—10 разів більше, у поливних насадженнях черешні і абрикоса сильно по­шкоджених морозом дерев налічувалось 16—20 %, загинуло — 0— 10 %, у незрошуваних — 58 і 42 %.

Ефективність зрошення значною мірою залежить від спо­собів поливу. Останні мають різну економічну ефективність, яка, крім урожайності, значною мірою залежить від розміру капітало­вкладень і витрат води на зрошення. За даними Інституту зрошу­ваного садівництва рівень рентабельності виробництва плодів при краплинному зрошенні становив 420 %, надкронному дощуванні — 372, підкронному — 361 і поливах по борознах — 312 %. У зрошу­ваних садах дослідного господарства «Мелітопольське» цього ін­ституту середня урожайність зерняткових порід становила 250— 300, кісточкових — 60—100 ц/га, що на 50—100 ц/га більше, ніж у незрошуваних насадженнях. При зрошенні садів дощуванням приріст пагонів яблуні збільшувався на 5—ЗО %, діаметра штам­ба — на 8—29 %, урожайність — на 25—60 % порівняно з поливом по борознах. В ряді господарств нашої країни і Молдови урожай­ність яблуні при краплинному зрошенні була у 1,5—2 рази вища, ніж при дощуванні. Краплинне зрошення знайшло поширення у СІЛА, Італії, Франції, Японії, Данії та інших країнах. В Австралії, наприклад, при застосуванні краплинного зрошення урожайність суниць досягає 400 ц/га, персика — 675 ц/га; порівняно з поверх­невим зрошенням урожайність плодових культур підвищується на 20—50 %.

Водозарядкові поливи, усуваючи негативний вплив недостат­нього водозабезпечення, особливо в посушливу осінь, сприяють активізації росту кореневої системи у пізньоосінній і весняний періоди, нагромадженню запасних пластичних речовин, посилю­ють ріст пагонів, фотосинтез, внаслідок чого урожайність плодо­вих культур збільшується в 1,2—1,6 раза і більше. Більш висока ефективність забезпечується поєднанням вегетаційних і вологоза­рядкового поливів.