3. Строки і норми поливу ягідних культур

Поливний режим ягідних культур має свої особливості, зумовлені незначною глибиною (0,3—0,5 м) зони висушування і зволоження кореневмісного шару грунту; швидке висушування верхнього шару грунту вимагає частих поливів невеликими нормами.

СУНИЦІ поливають при зниженні вологості грунту до 70 % НВ у першій половині вегетації і до 60—70 % НВ — після збиран­ня врожаю. Молоді однорічні насадження поливають у всіх зонах, підтримуючи вологість грунту в шарі 0—50 см на рівні 70—80 % НВ. На Поліссі і в західному Лісостепу при достатній кількості опадів поливів не проводять, а в окремі роки і періоди вегетації, коли опадів мало, поливають 3—4 рази. У Степу і північному Лісо­степу за вегетацію рослини поливають 6—8 разів поливною нор­мою 300—400 м³/га. Вперше поливають наприкінці квітня при зниженні вологості грунту до 70—80 % НВ, а наступні поливи роб­лять через 15—20 діб навесні і через 10—15 діб влітку.

Плодоносні насадження в західному Лісостепу і на Поліссі поливають 3—5 разів за вегетацію, в Степу і південному Лісосте­пу — 8—14 разів (по 2—3 рази в травні, червні і липні, 1—2 ра­зи — у серпні і вересні) поливною нормою 300—400 м³/га при зро­шувальній нормі близько 2400—3000 м³/га. Частота поливів зале­жить від кількості опадів та вологості грунту.

Суниці обов’язково поливають після скошування листя за умов недостатнього зволоження грунту. При вирощуванні суниць на грунтах, накритих синтетичною плівкою, досить ефективним є підгрунтове зрошення, зокрема краплинне. Пластмасові труби з крапельницями чи інші зрошувачі укладають вздовж рядків так, щоб забезпечити рівномірне зрошення плантації. Полив здійсню­ється безперервно у міру зниження вологості грунту, зрошуваль­на норма не перевищує 700—800 м³/га. У фазі цвітіння для бороть­би з приморозками застосовують полив дощуванням. В період формування врожаю за умов суховіїв і високих температур по­вітря застосовують освіжні поливи шляхом періодичного дрібно­дисперсного дощування у вечірні години протягом 10—15 хв.

МАЛИНА вимоглива до вологості грунту, особливо у фено­фазах цвітіння, росту і достигання плодів. У першій половині веге­тації вологість грунту повинна бути не нижчою за 80%, у другій — 70 % НВ. У Степу і південному Лісостепу малину поливають 5—8 разів, в північному Лісостепу і на Поліссі — 3—4 рази за вегета­цію поливною нормою 350—400 м³/га. Залежно від зони і вологості грунту інтервали між поливами становлять 15—40 діб.

В насадженнях СМОРОДИНИ ЧОРНОЇ вологість грунту у першій половині вегетації підтримують на рівні 80 % НВ, після зби­рання врожаю — 70—75 % НВ. У південному Степу поливають 8— 12 разів, у західному Лісостепу і на Поліссі — 3—4 рази поливною нормою 450 м³/га. Поливи проводять в основні фенофази вегетації: перед цвітінням, утворенням зав’язі, на початку достигання ягід, за­кладання і диференціації генеративних бруньок, визрівання тканин. Тривалість міжполивного періоду навесні — 15 днів, влітку — близь­ко 10. В дослідах Інституту зрошуваного садівництва досить ефек­тивним виявилось краплинне зрошення шляхом проведення 10—15 поливів за вегетацію зрошувальною нормою до 1000 м³/га.

ПОРІЧКИ і АГРУС у Степу і південному Лісостепу полива­ють 5—6 разів; норма поливу становить 300—400 м³/га, зрошу­вальна норма — близько 2000 м³/га, міжполивний період — 15— 25 днів навесні і 10—15 діб влітку. Вегетаційні поливи припиня­ють в кінці серпня. Кращим способом поливу є дощування. Після поливів грунт розпушують.