2. Строки і норми поливу кісточкових порід

СЛИВА найбільш вимоглива до вологи порівняно з іншими кісточковими, тому в Степу і південному Лісостепу високі врожаї якісних плодів можна одержувати лише при зрошенні. У плодо­носних насадженнях вегетаційні поливи проводять при нижній межі передполивної вологості 7 0 % НВ. У південному Лісостепу і північному Степу поливають 2—4 рази, у південному Степу — 4— 5 разів за вегетацію зрошувальною нормою 2500—4000 м³/га при нормі поливу 500—800 м³/га. Перший полив роблять у травні, на­ступні — через ЗО—35 діб.

ВИШНЮ зрошують у зонах Степу. Плодоносні насадження є високоурожайними при вологості грунту не нижчій за 80 % НВ у фенофазах активного росту пагонів, формування та достигання плодів і 70 % НВ — у другій половині вегетації. У південному Сте­пу насадження вишні поливають 3—4 рази зрошувальною нормою у посушливі роки до 3500 м³/га і нормою поливу — 600—800 м³/га; у північному Степу поливають 1—3 рази, витрачаючи за вегета­цію 900—3000 м³/га води, при нормах поливу 900—1200 м³/га. При зрошенні необхідно враховувати негативну реакцію вишні на пе- резволоження грунту.

ЧЕРЕШНЯ також не витримує перезволоження, тому при зрошенні доцільно лише компенсувати дефіцит вологи у зоні ви­сушування, не допускаючи зменшення її запасів нижче 70 % НВ. Залежно від природного водозабезпечення насадження черешні в умовах Степу поливають 3—6 разів протягом вегетації. Зрошу­вальна норма у середньопосушливі роки становить близько 3000 м³/га, у посушливі досягає 3500—4000 м³/га, а норма поливу коливається від 300—500 до 900 м³/га і більше. У середньопосуш­ливі роки вперше поливають у третій декаді травня нормою 300— 500 м³/га, а наступні поливи навесні і восени роблять через 25—ЗО днів, влітку — через 15—20 днів поливною нормою 600— 900 м³/га і більше.

АБРИКОС є посухостійкою плодовою культурою, але при не­стачі вологи значно знижується урожайність і погіршується якість плодів. За даними Інституту зрошуваного садівництва, найбільш високі врожаї можна одержати при вологості грунту протягом ве­гетації не нижчій за 70 % НВ. У Степу протягом вегетації насад- ження абрикоса поливають 3—4 рази зрошувальною нормою 2000—2600 м³/га. Перший вегетаційний полив роблять у кінці травня — на початку червня поливною нормою 500 м³/га, дру­гий — у кінці червня — (600 м³/га), третій — у липні (700 м³/га) і четвертий — у вересні (800 м³/га).

ПЕРСИК відрізняється значно більшими сумарними витра­тами вологи порівняно з іншими плодовими культурами. При не­достатньому водозабезпеченні послаблюється ріст пагонів, зни­жується урожайність, погіршується якість плодів. Зрошенням во­логість грунту в кореневмісному шарі (зоні висушування) підтримують на рівні 70% НВ. Протягом вегетації насадження персика поливають 3—4 рази, а в посушливі роки навіть 5—6 ра­зів. Поливи роблять через ЗО—35 діб, а в посушливі періоди, зокре­ма у другій половині вегетації, коли у пізніх сортів інтенсивно рос­туть плоди і закладаються генеративні бруньки, — через 10—15 діб. Зрошувальна норма становить близько 2500—3000 м³/га, у посуш­ливі роки — до 3500—4000 м³/га, норма поливу — 500—900 м³/га.

У насадженнях кісточкових порід близько 70 % зрошуваль­ної норми витрачають у другій половині вегетації, що створює пе­редумови для активного росту та одержання високого врожаю у наступному році.

Норми і строки поливів у садах диференціюють також за­лежно від водоутримуючої здатності грунту — на легких грунтах поливають частіше і меншими нормами, а на важких норми поли­ву значно збільшують, але кількість поливів зменшують. Орієнтов­на середня норма поливу на піщаних грунтах становить 400— 500 м³/га, легкосуглинкових — 500—600, суглинкових і глинис­тих — 700—800 м³/га, на важких — 1000—1300 м³/га.