9. Теорія групової динаміки

Німецько-американський психолог К. Левін є автором теоретико-польової концепції особистості в психології. З 1933 року жив і працював у США, де намагався обгрунтувати застосування теоретико-польового підходу стосовно дослідження проблем групової динаміки та соціальної дії.

Рушійною силою людської діяльності К. Левін вважав потреби, під якими розумів динамічні стани, активність, які виникають у людини під час здійснення якого-небудь наміру, дії. Механізмом будь-якої форми діяльності, за К. Левіним, є намір - певна напружена динамічна система, тобто визначальним є динамічний аспект - сильна чи слабка напруженість, яка прагне до розрядки. Напруженість виникає унаслідок порушення рівноваги між індивідом та середовищем і виявляється у вигляді конфліктів.

В американський період діяльності К. Левін переходить до інтер-психологічних проблем, очолює роботу центру групової динаміки, вивчає структуру мети та вплив фрустрації на людську діяльність.

Послідовники К. Левіна - Д. Креч, Р. Кратчфілд та Н. Лівсон, -спираючись на теорію К. Левіна, розробили власну теорію конфлікту, який є наслідком незадоволення бажань, тобто фрустрації. Вони твердили, що найчастіше фрустрація виникає через суперечності між особистими бажаннями людини та накладеними суспільством обмеженнями і заборонами, оскільки в основі існування соціальних утворень лежить необхідність у збалансованості між потребами індивіда та нуждами соціальної групи. У міру дорослішання людини соціальні стандарти інтерналізуються, внаслідок чого цей конфлікт переходить у внутрішній план. Представникам теорії групової динаміки належить ідея поділу напрямів впливу фрустрації та конфлікту на конструктивний та деструктивний, руйнівний. Також вони вказують на відмінність між безпосереднім та минущим ефектом недовготривалих мотиваційних конфліктів і стійким ефектом, притаманним внутрішньоособистісним суперечностям.

Автори доводять, що зазвичай фрустрація та конфлікт розглядаються як явища, шкідливі для людини, а менш акцентується той факт, що викликане фрустрацією чи конфліктом напруження може сприяти реалізації мети внаслідок того, що увага індивіда фокусується на конкретному мотиві, який діє у даний конкретний момент. Сила мотиву досягає максимального значення лише за умови наявності перешкоди для реалізації мети. Стикаючись з перешкодами, ми мобілізуємо зусилля для досягнення бажаного. Така інтенсифікація зусиль приводить або до подолання перешкод, або до розв'язання конфлікту. У тому випадку, коли перешкоди занадто великі і компенсація фрустрації виявляється неможливою, індивід може застосувати пристосувальні дії іншого типу:

1) заміна засобів досягнення мети;

2) заміна самої мети;

3) переоцінка ситуації.

К. Левін виділив три основні схеми, за якими може розвиватися конфлікт:

1) наближення - наближення; 2)уникання - уникання; 3) наближення - уникання.

Схема "наближення - наближення" є конфліктом між двома позитивними цілями. Це найбезболіснішна конфліктна ситуація, у разі виникнення якої індивід повинен зробити вибір між двома бажаними речами. Але конфлікт виявляється то глибшим, що рівно-ціннішими виявляються бажані об'єкти. У такому разі рівновага динамічної системи виявляється нестійкою, оскільки "привабливість об'єкта збільшується по мірі наближення до нього, а віддалення від другої з можливих цілей її привабливість знижує".

Конфлікт "уникання - уникання" виникає унаслідок необхідності вибору між двома небажаними об'єктами, тобто у разі необхідності вибору меншого з двох зол. У такій ситуації рівновага динамічної системи залишається стійкою до останнього, тобто індивід прагне відкласти момент остаточного прийняття рішення на користь однієї з небажаних можливостей. Коли індивід робить крок у напрямку, протилежному до однієї з небажаних альтернатив, її відштовхувальна сила зменшується; але цей же крок наближає його до іншої неприємності, відштовхувальна сила якої внаслідок цього збільшується. Тоді людина повертається на початкову позицію. Такий конфлікт зазвичай вирішується за допомогою сторонньої сили.

Конфліктом у повному розумінні цього слова є ситуація "наближення - уникання", оскільки в основі конфлікту може лежати те, що у мети як такої є і позитивні, і негативні сторони. Причиною конфлікту може стати також і те, що реалізація бажаної мети пов'язана з певними неприємностями. Іноді досягнення позитивної мети в обов'язковому порядку супроводжується чимось неприємним. Унаслідок конфлікту "наближення - уникання" виникає стійка рівновага динамічної системи: "на певній відстані від мети сили протягування та відштовхування урівноважуються", наближення до мети збільшує обидві сили, а віддалення від мети їх послаблює. Коли дві позитивні мети є взаємовиключними, то придбання одного об'єкту через безповоротну втрату іншого надає кожному з можливих виборів певного негативного відтінку.

У реальному житті ми переважно стикаємося з досить складними ситуаціями, більшість конфліктів виникає внаслідок бажання досягти більше, ніж дві мети. Іноді вибір однієї бажаної мети означає лише тимчасову відстрочку досягнення іншої.