Вирощування технічних культур

Провідною технічною культурою в Україні є цукрові буряки. Основним районом їх вирощування є Лісостеп (понад 85 % виробництва цукрових буряків), а також прилеглі до нього райони Степу і Полісся.

Найкращі умови для вирощування соняшнику є в степовій і частково лісостеповій зонах країни. З інших олійних культур вирощують ріпак (на Поліссі і в Лісостепу), льон-кудряш, арахіс, рицину й сою (у Степу).

Основною волокнистою культурою у нашій країні є льон-довгунець. Він добре росте на родючих суглинистих і підзолистих ґрунтах у Поліссі та передгір'ях Карпат. Дуже скоротилися площі давньої волокнистої культури — коноплі.

Лікарські та ефіроолійні культури вирощують у Правобережній частині Лісостепу та Криму. З інших технічних культур важливе значення в Україні мають хміль, тютюн, махорка. Найкращими ґрунтами для нього є сірі лісові ґрунти, тому хміль виропгують у Житомирській області (70 %) та в інших районах Полісся. Тютюн вирощують в Криму, Придніпров'ї та на Закарпатті.

Вирощування картоплі та овочів, садівництво, ягідництво і виноградарство

Ця важлива галузь рослинництва займається вирощуванням картоплі та овоче-баштанних культур. Частка картоплі у загальній посівній площі становить близько 6%. Третина посівних площ картоплі зосереджена на Поліссі, близько половини — у Лісостепу.

Вирощування овочів (близько 40 видів) поширене на всій території, країни, але найбільше у господарствах степової та лісостепової зон. Помідори, перець, баклажани культивують у південних, областях, а огірки та інші види городини для консервування та соління т в північній частині Лісостепу і на Поліссі.

Баштанні культури (кавуни, дині) вирощують у південних районах Степу (Херсонська, Миколаївська, Одеська обл.).

Основні масиви плодових (зерняткових) насаджень (яблуня, груша, айва) зосереджені в Лісостепу і на Поліссі, а кістянкових (вишня, черешня, слива, абрикос, персик, алича) і горіхоплідних (волоський горіх) — у Степу. Найрозвинутішим районом садівництва є Правобережна частина Лісостепу, особливо Придністров'я, а також Закарпаття і Крим. Вирощування фруктів часто тяжіє до великих міст (малотранспортабельна продукція). Ягідники розміщуються, в основному, на Поліссі та в Лісостепу, де вирощують полуницю, смородину, у Степу — посухостійку малину.

Важлива галузь плодівництва — виноградарство. В Україні вирощують близько 50 сортів винограду. Основні площі виноградників зосереджені у південній і центральній частині Степу, передгір'ях Криму і Закарпаття.

Свійські тварини

Щоб постійно мати продукти харчування та необхідну сировину для виготовлення одягу, для охорони свого житла і запасів зерна, людина ще з давніх часів приручила різних тварин: собаку, кішку, коня, бика, козу, вівцю, качку, гуску та інших. Унаслідок тривалої селекції з’явилося багато порід свійських тварин.

Порода - група тварин одного виду, штучно створена людиною.  Порода тварин характеризується певними спадковими особливостями будови, життєвих функцій тощо. Тваринництво - це галузь агропромислового комплексу, що забезпечує людину продуктами харчування, а промисловість - сировиною.

Тваринництво має велике народногосподарське значення. Воно являє собою джерело забезпечення населення такими важливими продуктами харчування, як м'ясо, молоко, яйця, а також дає для промисловості вовну, шкіру, смушок та іншу сировину.

Тваринництво тісно пов'язане з іншими галузями сільського господарства. Так, гній з тваринницьких ферм є цінним добривом для підвищення родючості ґрунтів. Тваринництво дає змогу найбільш раціонально використовувати непридатні для землеробства луки і пасовища. Для годівлі тварин використовують не тільки спеціально вирощені рослинні корми, а й різноманітні відходи зернового господарства, технічних і баштанних культур, овочівництва тощо. Отже, тваринництво перебуває в тісному взаємозв'язку з рослинництвом і саме від їх ефективного поєднання залежить стійке та все зростаюче виробництво у сільському господарстві.

Тваринництво виробляє близько 40% сільськогосподарської продукції країни – цінні продукти (молоко, м'ясо, сир, яйця, рибу, мед) і сировину для харчової і легкої промисловості (шкіру, вовну, шовк). При цьому воно використовує кормові культури полів, рослини луків і пасовищ, відходи від харчування людей, комбікорми.