- •Передмова
- •Загальнонаукові методи теоретичного пізнання Абстрагування. Сходження від абстрактного до конкретного.
- •Географія та картографія
- •Тема №2. Всесвіт.Сонячна система. Час. Земля –планета сонячної системи
- •5. Добове обертання Землі та його наслідки.
- •6. Градусна сітка на карті та її елементи.
- •Добове обертання Землі та його наслідки
- •Градусна сітка на карті та її елементи
- •Як з'явилися терміни «широта» і «довгота» для визначення географічних координат?
- •Географічна широта і довгота
- •Тропіки і полярні кола
- •Орієнтування
- •Азимут. Компас
- •Як і навіщо з'явився глобус?
- •Що потрібно знати для того, щоб уміти "читати" карту?
- •Якими були перші карти?
- •Поняття про географічну карту. Географічна карта — це зменшене, узагальнене, умовно-знакове зображення земної поверхні на площині, виконане за певним математичним законом (масштабі і проекції).
- •Абсолютна та відносна висоти точок місцевості
- •Карти в житті та господарській діяльності людини
- •Що таке комп'ютерна карта?
- •Внутрішня будова Землі. Поняття "літосфера"
- •Абсолютний геологічний вік
- •Типи земної кори
- •Внутрішні сили, що зумовлюють зміни земної кори
- •Форми земної поверхні
- •Зовнішні сили, що зумовлюють зміни земної кори
- •Тема№5. Поняття про мінерали і гірські породи
- •1. Гірські породи, що складають земну кору. Вивітрювання
- •6. Надра та їхня охорона
- •Гірські породи, що складають земну кору. Вивітрювання
- •Надра та їхня охорона
- •Склад і властивості води
- •Світовий кругообіг води
- •Географічне положення, особливості рельєфу дна Світового океану
- •Світовий океан і його частини
- •Температура і солоність води Світового океану
- •Рух води у Світовому океані
- •Господарське значення морів
- •Підземні води та джерела
- •Річка та її частини. Басейни і вододіли. Поняття про річкову долину
- •Живлення і режим річок
- •Канали та водосховища
- •Озера, типи озерних улоговин та їхнє господарське використання
- •Болота та їхнє використання
- •Тема №7. Атмосфера
- •Поняття про атмосферу
- •Висота, межі й будова атмосфери
- •Сонячна радіація. Нагрівання атмосфери
- •Вітри та їхнє походження
- •Загальна циркуляція атмосфери. Пасати та інші постійні вітри
- •Водяна пара в атмосфері
- •Атмосферні опади та їхнє утворення
- •Вимірювання кількості опадів
- •Розподіл опадів на поверхні земної кулі
- •Погода. Характеристика складових стану погоди
- •Залежність клімату від положення відносно океану, океанічних течій, рельєфу і висоти місцевості
- •Значення клімату в господарській діяльності людини
- •Органічний світ океану
- •Органічний світ суходолу
- •Вплив біосфери на інші оболонки
- •Вплив людини на біосферу
- •Ґрунт як результат взаємодії біосфери з іншими оболонками
- •Загальні закономірності географічної оболонки
- •Поняття про природний комплекс
- •Людина і географічна оболонка
- •Австралія Загальні відомості та фізико-географічне положення
- •Природні зони
- •Антарктида Загальні відомості та фізико-географічне положення
- •Органічний світ
- •Південна Америка Загальні відомості та фізико-географічне положення
- •Природні зони
- •Північна Америка Загальні відомості та фізико-географічне положення
- •Природні зони
- •Євразія Загальні відомості та фізико-географічне положення
- •Які материки мають найбільшу кількість природних зон?
- •Від чого залежить біорізноманітність природної зони?
- •Рельєф дна
- •Органічний світ
- •Природні комплекси
- •Господарське використання
- •Атлантичний океан Загальні відомості та фізико-географічне положення
- •Рельєф дна
- •Органічний світ
- •Природні комплекси
- •Господарське використання
- •Індійський океан Загальні відомості та фізико-географічне положення
- •Органічний світ
- •Природні комплекси
- •Господарське використання
- •Північний Льодовитий океан Загальні відомості та фізико-географічне положення
- •Органічний світ
- •Природні комплекси
- •Господарське використання
- •Тема №11. Біологія – сукупність наук про життя
- •5. Поняття про систематику.
- •Тема №12. Світ рослин
- •Тема №13. Світ тварин
- •Тема №14. Куточок живої природи навчальних закладів
- •Спостереження за кімнатними рослинами
- •Географічне положення України
- •Рельєф, геологічна будова і корисні копалини Основні риси рельєфу: низовини, височини, гори
- •Геоморфологічна будова й основні типи рельєфу
- •Закономірності поширення корисних копалин
- •Основні річкові басейни. Канали
- •Озера й водосховища
- •Підземні води. Болота, їхні типи і поширення
- •Водний баланс і водні ресурси України
- •Ґрунтовий покрив, земельні ресурси. Основні генетичні типи ґрунтів, закономірності поширення
- •Загальні риси клімату у різні пори року
- •Несприятливі погодні явища
- •Спостереження за звірами (що впадають в зимову сплячку)
- •Рослинні комплекси лісів, степів, луків, боліт
- •Різноманітність видового складу тварин
- •Фауністичні комплекси лісової, лісостепової, степової зон, Українських Карпат і Кримських гір
- •Біотичні ресурси, їх раціональне використання
- •Природно-господарська характеристика природних зон України: мішаних лісів, лісостепової, степової
- •Природно-господарська характеристика Українських Карпат і Кримських гір
- •Природні комплекси морів, що омивають Україну
- •Рослинництво
- •Зернові культури
- •Вирощування технічних культур
- •Вирощування картоплі та овочів, садівництво, ягідництво і виноградарство
- •Тваринництво
- •Олійник я.Б. Федорищак р.П. Шишченко п.Г. Загальне землезнавство. –Київ.: Знання-прес, 2008. – 342с.
Рослинництво
Рослинництво на початку 1990-х рр. давало 45 % продукції сільського господарства, у 2006 р. — близько 60,0 %. Воно спеціалізується на вирощуванні різних культурних рослин, що дають продукти харчування, сировину для легкої і харчової промисловості, корм для тварин, ліки тощо. За способом використання земель рослинництво поділяють на такі галузі другого порядку: рільництво (вирощування польових культур на орних землях); плодівництво (розведення багаторічних насаджень — садів, ягідників, виноградників); луківництво (використання і поліпшення природних лук, створення штучних сіножатей і пасовищ).
У рільництві, враховуючи значення продукції, що виробляється, виділяють: зернове господарство; виробництво технічних культур; картоплярство, овочівництво і баштанництво; вирощування кормових культур.
Зернове господарство спеціалізується на вирощуванні продовольчих хлібних культур — пшениці й жита; продовольчих круп'яних — гречки, проса, рису; фуражних (що, використовуються як корм для тварин) — ячменю, вівса, кукурудзи; зернобобових — гороху, квасолі тощо.
Найпоширенішими овочевими культурами на Україні є білокачанна капуста, помідори, огірки, цибуля, столові буряки, морква тощо. Баштанні рослини є різновидністю овочевих культур, до яких належать кавуни, дині, гарбузи.
Вирощування кормових культур охоплює посіви багаторічних (люцерна, конюшина, тимофіївка та ін.) і однорічних трав, кукурудзи на зелений корм, кормових коренеплодів (кормові буряки, бруква тощо).
Плодівництво включає садівництво (вирощування яблунь, груш, айви, вишні, абрикосів, персиків, волоських горіхів); ягідництво (вирощування полуниць, малини, смородини, порічок, аґрусу); виноградарство.
Рослинництво залишається дуже залежним від природних умов (температурного режиму, вологості, якості ґрунту), тому в різних місцевостях вирощують певні види рослин.
Характерною рисою праці в рослинництві є її сезонність, що призводить до втрати робочого часу, простоювання сільськогосподарської техніки.
Виробничі особливості рослинництва, значення окремих його галузей для господарства країни зумовлюють певну структуру посівних площ. У післявоєнний період підвищилася частка земельних угідь, зайнятих технічними і кормовими культурами, а зменшилася площа зернових. В останнє десятиліття площі, зайняті кормовими культурами, сильно скоротилися — з 11 млн га у 1995 р. до 3,7 млн га (11,5% від усіх посівних площ) у 2005 р. Дещо зросли угіддя, зайняті зерновими — з 14,1 млн га у 1995 р. до 15,0 млн га (46,2 % від усіх посівних площ) у 2005 р.
Зернові культури
Найважливішою зерновою культурою в Україні є пшениця, особливо озима, яка на чорноземах дає добрі врожаї. Вона займає третину всієї площі зернових. Вирощують озиму пшеницю переважно у степовій і лісостеповій зонах. Посіви ярої пшениці займають незначні площі у східних областях України.
Жито також є цінною продовольчою культурою, яка може рости в районах з порівняно холодним кліматом, на бідних піщаних ґрунтах. Сіють його на Поліссі, рідше у Лісостепу. Частка земель, зайнятих житом, у XX ст. значно скоротилася і сьогодні сильно поступається кукурудзі. Найбільше кукурудзи на зерно висівають у степовій і лісостеповій зонах, у Закарпатті. Створюються зони гарантованого виробництва зерна кукурудзи на зрошуваних землях.
Ячмінь — один із невибагливих злаків. Його посіви розміщені в північних районах Степу й Лісостепу, в передгірних і гірських районах Карпат.
Важливою фуражною культурою є овес. Його посіви поширені в поліських та передкарпатських областях, оскільки це вологолюбна і невибаглива до ґрунту рослина.
Із круп'яних культур в Україні виділяють просо, гречку і рис. Просо вирощують переважно в степових областях. Гречка поширена в лісостепових та поліських областях, на вологих піщаних ґрунтах. Рис почали сіяти в 1930-х рр. на півдні Херсонської області, у степовому Криму, на заплавних землях Дунаю й Південного Бугу. Культивують його переважно при штучному зрошенні, найчастіше з постійним затопленням поля.
Зернобобові (горох, квасоля, вика, кормовий люпин, соя) — важливі продовольчі й кормові культури. їхні посіви зосереджені на Поліссі і в Лісостепу.
