Природно-господарська характеристика Українських Карпат і Кримських гір

Карпати простяглися велетенською дугою на 1500 км від Братислави до Залізних Воріт. Східні Карпати в межах України називають Українськими, або Лісистими. Вони простягаються у довжину на 280 км, а в ширину — на 100—110 км. Область Українських Карпат розташована на південному заході країни. Виникнення Карпат зумовлене альпійськими горотворчими процесами. Абсолютні висоти гірської системи коливаються від 120—400 м біля підніжжя до 500—800 м у міжгірних улоговинах та 1500—2000 м вздовж основних хребтів. Усі найвищі вершини — Говерла, Петрос, Бребенескул, Піп Іван — зосереджені у масиві Чорногора.

Клімат Карпат визначається географічним положенням гір та значною висотою над рівнем моря. На їх територію впливає континентальне Й морське повітря помірних широт, а інколи сюди проникають арктичні повітряні маси. Клімат Карпат дуже вологий з порівняно низькими річними температурами повітря. Температура січня у Передкарпатті становить -3°С, у Закарпатті - -2 °С, а в горах - -6°...-12 °С. Зима м'яка і багатосніжна. У Карпатах трапляються значні відхилення від середніх температур.

Середні температури липня в Передкарпатті становлять +18°...+19 °С, Закарпатті — +20 вС, у горах — +7°...+13 °С. Опади у передгір'ях — 900 мм, у верхів'ях гір — до 1000—1500 мм. У Карпатах бере початок багато річок: Прут, Дністер, Тиса, Лімниця, Черемош, Латориця, Уж, Теребля, Надвірнянська і Солотвинська Бистриці.

Ґрунти у Карпатах різноманітні і відповідно до кліматичних умов розміщуються вертикальними поясами. У Передкарпатті сформувалися дерново-підзолисті ґрунти, вище 1200—1400 м — бурі гірсько-лісові грунти, на висоті 1500—1600 м — сіро-бурі, вище 1600 м (під субальпійськими луками) — гірсько-лучні.

На Закарпатській низовині переважають дерново-підзолисті ґрунти. Рослинний світ Карпат характеризується великою різноманітністю. Гори займають лише 6,1 % території України, а на їхніх схилах росте 1950 видів квіткових рослин і 10 видів хвойних. Рослинність Карпат змінюється з ви сотою. У передгір'ях ростуть мішані ліси, що складаються з дуба, граба, ялини. На висоті від 600 до 1200 м розкинулися букові і буково-ялинові ліси. Вище за 1200 м переважають смереково-ялинові, які в підверховин-ній смузі змінюються смерековими. Вершини гір (вище 1500 м) вкриті альпійськими луками з низькорослою травою і великими яскравими квітами.

У Карпатах охороняються неогенові релікти: тис ягідний, водяний горіх плаваючий, сосна кедрова європейська, сосна звичайна, ялівець козячий, ясенець білий, ковила найкрасивіша.

Самобутність природи Карпат зумовлює багатство і своєрідність фауни. Типовим представником дубових і букових лісів є дикий кабан, а широколистяних карпатських лісів — козуля й благородний олень. Цінними хутровими звірами є заєць-русак, лисиця, лісова куниця, горностай. Рідкісним в Карпатах став борсук. Зменшилася і кількість таких хижих звірів, як вовк, рись та дикий кіт. У мисливських господарствах успішно відновлюють зубрів — представників минулих епох. Багатим і різноманітним є світ птахів — ластівки, лелеки, шпаки, горлиці, зозулі, іволги, вівчарики, веретенники, зяблики та десятки інших птахів.

В Українських Карпатах створено понад 1500 природозаповідних об'єктів. Найбільший серед них — Карпатський ПНП.

Кримська гірська фізико-географічна країна розташована на півдні Кримського півострова. Простягається вона вздовж північного узбережжя Чорного моря на 180 км від мису Херсонес до міста Феодосія. Кримські гори є складчасто-бриловою системою альпійської геосинклінальної зони. Формування Кримської складчастої області почалося ще в мезозойську еру. У кайнозої на межі палеогенового і неогенового періоду, внаслідок альпійської складчастості, гірський Крим піднявся на висоту понад 1500 м. Потім відбувалися ерозійне розчленування південних схилів гір і врізання річкових долин. Нові підняття в Криму спостерігалися в кінці неогену — на початку антропогену і супроводжувалися значними розломами.

Кримські гори складаються з трьох паралельних пасм — Головного, Внутрішнього і Зовнішнього, що поступово знижуються з півдня на північ і простягаються з південного заходу на північний схід. Такі пасма з асиметричними схилами — довгим і пологим та крутим і коротким, що перерізає ці пласти, називають кусстами. Головне пасмо утворене тріасовими та юрськими глинистими сланцями, вапняками, пісковиками і конгломератами. Внутрішнє — крейдовими й палеогеновими вапняками. У будові гірського Криму беруть участь також магматичні породи, які остигали біля поверхні у надрах землі. Виходи цих твердих порід утворили екзотичні гори Аю-Даг, Кастель тощо.

Область гірського Криму з помірно континентальним кліматом охоплює найвище Головне пасмо і передгір'я. Тут температура повітря однакова і становить у січні -8°...-9 °С, в липні — +15°...+16 °С, а кількість опадів різна: у передгір'ях — 400—500 мм, на Головному пасмі — 900—1200 мм.

Клімат Південного узбережжя Криму субтропічний середземноморський, з додатними температурами протягом року. Річна кількість опадів — 350—550 мм, максимум яких припадає на зимові місяці. Тому літо тут спекотне й посушливе.

У Кримських горах формуються поверхневий та підземний стоки. Річки тут короткі, їхні долини місцями каньйоноподібні. Багато річок гірської частини Криму на довгий період пересихають або переходять у підземні води. Найбільші річки — Салгир, Альма, Бельбек, Чорна. Усі річки Криму беруть початок у горах. До підземних вод належать карстові, які часто виходять на поверхню у вигляді джерел, що живлять річки.

Ґрунтовий покрив Кримських гір дуже строкатий і змінюється з висотою. У передгір'ї поширені дерново-карбонатні гірсько-лісостепові, а на Південному березі Криму — коричневі ґрунти. На північних схилах Головного пасма, яке зайняте лісовою рослинністю, поширені бурі лісові, а на вершинах плато (яйлах) розвинуті гірсько-лучні ґрунти. Південний схил Головного Кримського пасма не має суцільного ґрунтового покриву — він переривається тут скельними породами, кам'яними осипищами.

Рослинність Кримських гір характеризується значним розвитком лісів; У розподілі рослинності проявляється вертикальна поясність. Передгір'я — це смуга кримського лісостепу, яка являє собою чергування степу з ділянками лісу. Тут росте дуб пухнастий, скельний і звичайний, клен польовий, берест, з чагарників — дерен, граб східний, глід, шипшина, з трав - ковила, типчак.

На північному схилі Головного пасма до 700 м над рівнем моря переважають дуб скельний, клен, ясен, липа, граб. Вище, до висоти 1300 м,- букові ліси з домішками граба, берези, липи. Біля верхньої межі зустрічаються невеликі ділянки соснових лісів. На гірських плато-яйлах збереглися лише невеличкі ділянки лісу з бука і сосни. Основна площа яйл зайнята гірськими луками та лучними степами. Тут значно поширені альпійська фіалка, звіробій, безсмертник, осока, типчак.

Для Південного берега Криму характерні чагарникові зарості, які складаються з "держидерева", чагарникових форм дуба пухнастого і граба східного. Сучасний краєвид утворюють кипарис, кедр, лавр, магнолія. Завдяки сприятливим ґрунтово-кліматичним умовам можна вирощувати субтропічні культури: мигдаль, інжир, хурму, гранат.

Тваринний світ Кримських гір різноманітний. У лісах живуть олень, козуля, муфлон (дикий родич домашньої вівці з о. Корсика), куниця кам'яна, борсук, лисиця, заєць, білка. З птахів: гриф чорний, пугач, сойка, синиця, кропивник, соловей, чайка, лебідь, чапля.

Надзвичайно гарна природа, теплий клімат і море роблять Південний берег Криму одним із найкращих курортних районів.

Найвідомішими природозаповідними об'єктами Гірського Криму є заповідники: Кримський, Ялтинський, Карадазький, Мис Мартьян, а також Нікітський ботанічний сад.