- •Передмова
- •Загальнонаукові методи теоретичного пізнання Абстрагування. Сходження від абстрактного до конкретного.
- •Географія та картографія
- •Тема №2. Всесвіт.Сонячна система. Час. Земля –планета сонячної системи
- •5. Добове обертання Землі та його наслідки.
- •6. Градусна сітка на карті та її елементи.
- •Добове обертання Землі та його наслідки
- •Градусна сітка на карті та її елементи
- •Як з'явилися терміни «широта» і «довгота» для визначення географічних координат?
- •Географічна широта і довгота
- •Тропіки і полярні кола
- •Орієнтування
- •Азимут. Компас
- •Як і навіщо з'явився глобус?
- •Що потрібно знати для того, щоб уміти "читати" карту?
- •Якими були перші карти?
- •Поняття про географічну карту. Географічна карта — це зменшене, узагальнене, умовно-знакове зображення земної поверхні на площині, виконане за певним математичним законом (масштабі і проекції).
- •Абсолютна та відносна висоти точок місцевості
- •Карти в житті та господарській діяльності людини
- •Що таке комп'ютерна карта?
- •Внутрішня будова Землі. Поняття "літосфера"
- •Абсолютний геологічний вік
- •Типи земної кори
- •Внутрішні сили, що зумовлюють зміни земної кори
- •Форми земної поверхні
- •Зовнішні сили, що зумовлюють зміни земної кори
- •Тема№5. Поняття про мінерали і гірські породи
- •1. Гірські породи, що складають земну кору. Вивітрювання
- •6. Надра та їхня охорона
- •Гірські породи, що складають земну кору. Вивітрювання
- •Надра та їхня охорона
- •Склад і властивості води
- •Світовий кругообіг води
- •Географічне положення, особливості рельєфу дна Світового океану
- •Світовий океан і його частини
- •Температура і солоність води Світового океану
- •Рух води у Світовому океані
- •Господарське значення морів
- •Підземні води та джерела
- •Річка та її частини. Басейни і вододіли. Поняття про річкову долину
- •Живлення і режим річок
- •Канали та водосховища
- •Озера, типи озерних улоговин та їхнє господарське використання
- •Болота та їхнє використання
- •Тема №7. Атмосфера
- •Поняття про атмосферу
- •Висота, межі й будова атмосфери
- •Сонячна радіація. Нагрівання атмосфери
- •Вітри та їхнє походження
- •Загальна циркуляція атмосфери. Пасати та інші постійні вітри
- •Водяна пара в атмосфері
- •Атмосферні опади та їхнє утворення
- •Вимірювання кількості опадів
- •Розподіл опадів на поверхні земної кулі
- •Погода. Характеристика складових стану погоди
- •Залежність клімату від положення відносно океану, океанічних течій, рельєфу і висоти місцевості
- •Значення клімату в господарській діяльності людини
- •Органічний світ океану
- •Органічний світ суходолу
- •Вплив біосфери на інші оболонки
- •Вплив людини на біосферу
- •Ґрунт як результат взаємодії біосфери з іншими оболонками
- •Загальні закономірності географічної оболонки
- •Поняття про природний комплекс
- •Людина і географічна оболонка
- •Австралія Загальні відомості та фізико-географічне положення
- •Природні зони
- •Антарктида Загальні відомості та фізико-географічне положення
- •Органічний світ
- •Південна Америка Загальні відомості та фізико-географічне положення
- •Природні зони
- •Північна Америка Загальні відомості та фізико-географічне положення
- •Природні зони
- •Євразія Загальні відомості та фізико-географічне положення
- •Які материки мають найбільшу кількість природних зон?
- •Від чого залежить біорізноманітність природної зони?
- •Рельєф дна
- •Органічний світ
- •Природні комплекси
- •Господарське використання
- •Атлантичний океан Загальні відомості та фізико-географічне положення
- •Рельєф дна
- •Органічний світ
- •Природні комплекси
- •Господарське використання
- •Індійський океан Загальні відомості та фізико-географічне положення
- •Органічний світ
- •Природні комплекси
- •Господарське використання
- •Північний Льодовитий океан Загальні відомості та фізико-географічне положення
- •Органічний світ
- •Природні комплекси
- •Господарське використання
- •Тема №11. Біологія – сукупність наук про життя
- •5. Поняття про систематику.
- •Тема №12. Світ рослин
- •Тема №13. Світ тварин
- •Тема №14. Куточок живої природи навчальних закладів
- •Спостереження за кімнатними рослинами
- •Географічне положення України
- •Рельєф, геологічна будова і корисні копалини Основні риси рельєфу: низовини, височини, гори
- •Геоморфологічна будова й основні типи рельєфу
- •Закономірності поширення корисних копалин
- •Основні річкові басейни. Канали
- •Озера й водосховища
- •Підземні води. Болота, їхні типи і поширення
- •Водний баланс і водні ресурси України
- •Ґрунтовий покрив, земельні ресурси. Основні генетичні типи ґрунтів, закономірності поширення
- •Загальні риси клімату у різні пори року
- •Несприятливі погодні явища
- •Спостереження за звірами (що впадають в зимову сплячку)
- •Рослинні комплекси лісів, степів, луків, боліт
- •Різноманітність видового складу тварин
- •Фауністичні комплекси лісової, лісостепової, степової зон, Українських Карпат і Кримських гір
- •Біотичні ресурси, їх раціональне використання
- •Природно-господарська характеристика природних зон України: мішаних лісів, лісостепової, степової
- •Природно-господарська характеристика Українських Карпат і Кримських гір
- •Природні комплекси морів, що омивають Україну
- •Рослинництво
- •Зернові культури
- •Вирощування технічних культур
- •Вирощування картоплі та овочів, садівництво, ягідництво і виноградарство
- •Тваринництво
- •Олійник я.Б. Федорищак р.П. Шишченко п.Г. Загальне землезнавство. –Київ.: Знання-прес, 2008. – 342с.
Рослинні комплекси лісів, степів, луків, боліт
Основними типами рослинності в Україні тепер є лісова, степова, лучна, болотяна.
Лісами вкрито 14,3 % території України. Вони займають значні площі в Карпатах, Криму і на Поліссі. У них налічується до 200 видів дерев і чагарників. Найпоширенішими є сосна, ялина, смерека, модрина, бук, дуб, граб, липа, клен, вільха, береза, тополя.
У межах України зустрічається по декілька видів кожної з порід дерев. Так, крім найпоширенішої в Поліссі сосни звичайної, в Українських Карпатах, біля верхньої межі лісу, росте гірська сосна, або жереп, рідко зустрічаються ділянки кедрової та європейської сосни.
Ялина європейська поширена менше, ніж сосна (Чернігівська, західні області України). Тільки в Карпатах вона займає значні площі, проростаючи поруч із буком і смерекою. Тут зустрічається й модрина.
Однією з основних листяних порід території Українських Карпат, західних районів Поділля і Волині є бук європейський. У гірському Криму, на висотах 500—1300 м, росте бук таврійський.
У лісах України зустрічаються три види дуба (звичайний, скельний, пухнастий), клен гостролистий, польовий, татарський, а також по кілька видів лип, в'язів, тополь, вільх, верб.
Одним з найцікавіших листяних дерев є реліктовий тис ягідний, який був поширений колись майже у всій лісовій зоні Європи. Невеличкі його ділянки збереглися в Карпатах, зокрема в Княж-двірському заказнику поблизу Коломиї.
Із загальної частки площі території України, де збереглася природна і вторинна дикоросла флора, степи займають дуже незначну територію. Зустрічаються вони лише на схилах балок у передгір'ї Криму, на піщаних косах Азовсько-Чорноморського узбережжя, а також у заповідниках (Асканія-Нова, Хомутівський степ).
У лісостеповій зоні на глибоких чорноземах розвинулися лучні степи із пануванням у травостої таких злаків, як ковила, типчак, тонконіг вузьколистий, а також конюшини, шавлії лучної.
Уздовж Азово-Чорноморського узбережжя, від гирла Дунаю до Керченського півострова, про-стяглися полиново-злакові степи. У травостої переважають типчак борознистий, житняк, ковила, полин.
Болота в межах України, серед яких переважають низинні, багаті на органічні речовини, мінеральні солі, мул. На болотах домінують трав'яні і трав'яно-мохові угруповання, які розвиваються в умовах надмірного зволоження. У видовому складі переважають осоки, очерет, рогіз, хвощ річковий тощо. У перехідних і верхових болотах ростуть дерева і мохи.
На поліських болотах з добре розвинутим торфовим горизонтом ростуть сосна, береза, а з мохів — сфагнум. У рослинному покриві карпатських боліт типовими видами є низькорослі сосна і ялина, багно, буяхи, журавлина та ін.
Лучна флора тісно пов'язана з трав'яно-лісовою, степовою та болотяною. Залежно від місця розташування луки можуть бути заплавні, суходільні, низинні, гірські. Найбагатші за різноманітністю флори заплавні луки, для яких характерні зарості, лози, а також злаковий травостій: пирій повзучий, червона костриця, конюшина. Суходільні луки покриті дрібнозлаковою рослинністю, низинні — трав'яним покривом, утвореним кострицею східною, тимофіївкою лучною, осокою звичайною, конюшиною. У травостої гірських лук (полонин) переважають костриця червона і лучна, біловус, конюшина, мохово-лишайниковий покрив.
