- •Передмова
- •Загальнонаукові методи теоретичного пізнання Абстрагування. Сходження від абстрактного до конкретного.
- •Географія та картографія
- •Тема №2. Всесвіт.Сонячна система. Час. Земля –планета сонячної системи
- •5. Добове обертання Землі та його наслідки.
- •6. Градусна сітка на карті та її елементи.
- •Добове обертання Землі та його наслідки
- •Градусна сітка на карті та її елементи
- •Як з'явилися терміни «широта» і «довгота» для визначення географічних координат?
- •Географічна широта і довгота
- •Тропіки і полярні кола
- •Орієнтування
- •Азимут. Компас
- •Як і навіщо з'явився глобус?
- •Що потрібно знати для того, щоб уміти "читати" карту?
- •Якими були перші карти?
- •Поняття про географічну карту. Географічна карта — це зменшене, узагальнене, умовно-знакове зображення земної поверхні на площині, виконане за певним математичним законом (масштабі і проекції).
- •Абсолютна та відносна висоти точок місцевості
- •Карти в житті та господарській діяльності людини
- •Що таке комп'ютерна карта?
- •Внутрішня будова Землі. Поняття "літосфера"
- •Абсолютний геологічний вік
- •Типи земної кори
- •Внутрішні сили, що зумовлюють зміни земної кори
- •Форми земної поверхні
- •Зовнішні сили, що зумовлюють зміни земної кори
- •Тема№5. Поняття про мінерали і гірські породи
- •1. Гірські породи, що складають земну кору. Вивітрювання
- •6. Надра та їхня охорона
- •Гірські породи, що складають земну кору. Вивітрювання
- •Надра та їхня охорона
- •Склад і властивості води
- •Світовий кругообіг води
- •Географічне положення, особливості рельєфу дна Світового океану
- •Світовий океан і його частини
- •Температура і солоність води Світового океану
- •Рух води у Світовому океані
- •Господарське значення морів
- •Підземні води та джерела
- •Річка та її частини. Басейни і вододіли. Поняття про річкову долину
- •Живлення і режим річок
- •Канали та водосховища
- •Озера, типи озерних улоговин та їхнє господарське використання
- •Болота та їхнє використання
- •Тема №7. Атмосфера
- •Поняття про атмосферу
- •Висота, межі й будова атмосфери
- •Сонячна радіація. Нагрівання атмосфери
- •Вітри та їхнє походження
- •Загальна циркуляція атмосфери. Пасати та інші постійні вітри
- •Водяна пара в атмосфері
- •Атмосферні опади та їхнє утворення
- •Вимірювання кількості опадів
- •Розподіл опадів на поверхні земної кулі
- •Погода. Характеристика складових стану погоди
- •Залежність клімату від положення відносно океану, океанічних течій, рельєфу і висоти місцевості
- •Значення клімату в господарській діяльності людини
- •Органічний світ океану
- •Органічний світ суходолу
- •Вплив біосфери на інші оболонки
- •Вплив людини на біосферу
- •Ґрунт як результат взаємодії біосфери з іншими оболонками
- •Загальні закономірності географічної оболонки
- •Поняття про природний комплекс
- •Людина і географічна оболонка
- •Австралія Загальні відомості та фізико-географічне положення
- •Природні зони
- •Антарктида Загальні відомості та фізико-географічне положення
- •Органічний світ
- •Південна Америка Загальні відомості та фізико-географічне положення
- •Природні зони
- •Північна Америка Загальні відомості та фізико-географічне положення
- •Природні зони
- •Євразія Загальні відомості та фізико-географічне положення
- •Які материки мають найбільшу кількість природних зон?
- •Від чого залежить біорізноманітність природної зони?
- •Рельєф дна
- •Органічний світ
- •Природні комплекси
- •Господарське використання
- •Атлантичний океан Загальні відомості та фізико-географічне положення
- •Рельєф дна
- •Органічний світ
- •Природні комплекси
- •Господарське використання
- •Індійський океан Загальні відомості та фізико-географічне положення
- •Органічний світ
- •Природні комплекси
- •Господарське використання
- •Північний Льодовитий океан Загальні відомості та фізико-географічне положення
- •Органічний світ
- •Природні комплекси
- •Господарське використання
- •Тема №11. Біологія – сукупність наук про життя
- •5. Поняття про систематику.
- •Тема №12. Світ рослин
- •Тема №13. Світ тварин
- •Тема №14. Куточок живої природи навчальних закладів
- •Спостереження за кімнатними рослинами
- •Географічне положення України
- •Рельєф, геологічна будова і корисні копалини Основні риси рельєфу: низовини, височини, гори
- •Геоморфологічна будова й основні типи рельєфу
- •Закономірності поширення корисних копалин
- •Основні річкові басейни. Канали
- •Озера й водосховища
- •Підземні води. Болота, їхні типи і поширення
- •Водний баланс і водні ресурси України
- •Ґрунтовий покрив, земельні ресурси. Основні генетичні типи ґрунтів, закономірності поширення
- •Загальні риси клімату у різні пори року
- •Несприятливі погодні явища
- •Спостереження за звірами (що впадають в зимову сплячку)
- •Рослинні комплекси лісів, степів, луків, боліт
- •Різноманітність видового складу тварин
- •Фауністичні комплекси лісової, лісостепової, степової зон, Українських Карпат і Кримських гір
- •Біотичні ресурси, їх раціональне використання
- •Природно-господарська характеристика природних зон України: мішаних лісів, лісостепової, степової
- •Природно-господарська характеристика Українських Карпат і Кримських гір
- •Природні комплекси морів, що омивають Україну
- •Рослинництво
- •Зернові культури
- •Вирощування технічних культур
- •Вирощування картоплі та овочів, садівництво, ягідництво і виноградарство
- •Тваринництво
- •Олійник я.Б. Федорищак р.П. Шишченко п.Г. Загальне землезнавство. –Київ.: Знання-прес, 2008. – 342с.
Природні зони
У зв'язку з переважанням вологого клімату, в Південній Америці широко розповсюджені ліси і порівняно мало пустель і напівпустель. Найбільш поширеними є жовті латеритні, червоні, червоно-бурі, червонувато-чорні ґрунти. Рослинний і тваринний світ формувався ще на материку Гондвана, а потім тривалий час розвивався ізольовано. Саме цим зумовлене те, що він характеризується досить великою кількістю ендеміків, (броненосці, мурахоїди, колібрі та ін.)
По обидві сторони від екватора у Південній Америці лежить зона вологих екваторіальних лісів (сельва). У вологих екваторіальних лісах Південної Америки дерева нерідко ростуть кількома ярусами. Найвищий ярус складається з високостовбурних пальм, крони яких підносяться на 80—110 м, велетенських фікусів, дерев пара з їстівними горіхами. Нижче ростуть каучуконосні дерева, низькорослі пальми, шоколадне дерево (какао), квіти і плоди якого розташовані на самому стовбурі, динне і червоне дерева, орхідеї та різноманітні ліани, які обвивають стовбури інших дерев. У наземному ярусі ростуть папороті, а в тихих заводях річок — вікторія-регія, листя якої досягає 2 м у діаметрі.
Із травоїдних тварин у лісах зустрічаються тапіри, з хижаків — ягуари. Є велика кількість мурахоїдів, на деревах живуть лінивці та різні види мавп, особливо ревуни. Скрізь багато яскраво забарвлених птахів, особливо папуг і крихітних колібрі, та безліч величезних метеликів, світних жуків, мурашок та термітів. У річках водяться черепахи і крокодили (каймани), водяний удав — анаконда (завдовжки 9—11 м), багато видів риб, особливо хижих.
По обидва боки зони вологих екваторіальних лісів розміщені савани і рідколісся. Вони займають Орінокську низовину, де їх називають льянос, і більшу частину Бразильського нагір'я, де мають назву кампос. У саванах зустрічаються різні трави з вузьким жорстким листям, вкритим восковою плівкою. Дерева ростуть окремими групами або вузькими смугами по берегах річок (галерейні ліси). Серед дерев найпоширеніші пальми, мирти, мімози. На сході Бразильського нагір'я — кактуси. На заході савана переходить у рідколісся з колючими чагарниками. Тут росте кебрачо — дерево з надзвичайно твердою деревиною. На південно-східних схилах Бразильського нагір'я, де впродовж року випадає багато опадів, збереглися субекваторіальні ліси. Вони схожі на екваторіальні, але не такі розкішні. На півдні нагір'я ростуть субтропічні ліси здебільшого з араукарій.
Великих травоїдних тварин у саванах немає. Живуть тут невеликі дикі свині — пекарі, броненосці, ягуари, пуми.
На півдні савани поступово переходять у зону субтропічних степів. У нижній течії річки Парани степ називається пампою. Пампа вкрита ковилою, пампасовою та іншими травами, а подекуди чагарниковими рослинами. У низинах зустрічаються очеретяні болота. У степах дуже багато гризунів, по берегах річок і озер водитьря хутровий звір — нутрія.
На захід і південь пампа переходить у сухі степи і напівпустелі помірного поясу, вкриті рідкими жорсткими травами, колючими чагарниками і низькорослими кактусами. Тут, крім гризунів, збереглися страуси нанду і травоїдна тварина гуанако.
На узбережжі Тихого океану біля Південного тропіка розташована пустеля Атакама, де роками не випадають дощі.
В Андах добре виражена висотна поясність. На східному схилі гір, на широті, близькій до екватора, виділяють такі висотні пояси: вологі екваторіальні ліси (до 1500 м) з бананами, шоколадним деревом (какао), каучуконосами, фікусами, пальмами, ліанами; гірські ліси (до 2800 м) з бамбуком, деревоподібною папороттю, хінним деревом, чагарником кола, ліанами; високогірні ліси (до 3800 м) з низькорослими викривленими деревами і чагарниками; високогірні луки — парамос (до 4500 м), укриті злаковою рослинністю і мохами; верхній пояс — сніговий. На великих плоскогір'ях Центральних Анд розташовані сухі гірські степи і пустелі. В Андах живуть лами, шиншили (гризуни з цінним хутром), величезні хижі птахи — кондори з розмахом крил до 3 м.
Природа Південної Америки змінена в результаті господарської діяльності людини.
