Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ПОСІБНИК основи природознавства.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2.42 Mб
Скачать

Поняття про географічну карту. Географічна карта — це зменшене, узагальнене, умовно-знакове зображення земної поверхні на площині, виконане за певним математичним законом (масштабі і проекції).

Кратність зменшення зображення відображає масштаб карти. Предмети позначають на картах умовними знаками. Пояснення до них дається в легенді карти.

Для планів місцевості і великомасштабних карт є окремі умовні знаки. Вони бувають декількох видів — контурні, лінійні, позамасштабні. Ті об'єкти, розміри яких достатньо великі, щоб їх можна було відобразити у масштабі карти, передаються контурними або площадними умовними знаками. Вони складаються з контуру (наприклад, кордону держави) і його заповнення (кольору).

Якщо об'єкти настільки малі, що їх не можна відобразити в масштабі плану чи карти (наприклад, джерело), то їх позначають позамас-штабними умовними знаками. На вигляд вони можуть бути геометричними фігурками, схематичними малюнками та ін. Чим менший (дрібніший) масштаб карти, тим більше на ній поза-масштабних позначень.

Об'єкти великої протяжності, але малої ширини (річки, дороги, кордони) наносять лінійними умовними знаками. Тільки довжина їх відоражена в масштабі, а ширина — довільна, а тому її не потрібно намагатися виміряти.

Крім перелічених трьох видів умовних знаків, на планах також використовуються пояснювальні знаки (стрілки, що показують напрями течії річок), написи, буквені та цифрові позначення. Цифрами позначають висоту найвищих точок місцевості тощо. Усього на планах місцевості використовують близько 350 умовних знаків і понад 400 скорочених пояснювальних підписів.

Суть узагальнення, або генералізації полягає у відборі основного для зображення на карті. Ступінь генералізації залежить, передусім, від масштабу карти (чим дрібніший масштаб, тим меншу кількість об'єктів і з меншими деталями на ній можна зобразити), а також змісту і призначення карт.

Найточніше форму Землі і всіх географічних об'єктів, їхні розміри передає глобус.

Масштаб

Хто першим увів поняття масштабу?

Не можна змалювати на карті гори, річки, міста і всі інші об'єкти у натуральну величину. Тому їх завжди малювали або викреслювали в зменшених розмірах, але на початку це зменшення було довільним. Тобто, дивлячись на карту, не можна було зрозуміти, якої саме висоти гора, яка дійсно ширина річки. Мова карти повинна була стати точнішою, для цього необхідно було будувати карти так, щоб довжині кожної лінії відповідала б конкретна відстань на землі.

Співвідношення довжини на карті до довжини на землі називається масштабом. Першим навчив карту "говорити" мовою масштабу Анаксімандр — грецький учений VII — VI ст. до н.е. Ним була створена карта з використанням масштабу, в центрі якої була розміщена Греція. Її оточували відомі на той час частини Європи і Азії. Карта мала форму круга, по краях якої розташовувався океан.

За допомогою масштабу легко прочитати по карті, скільки сантиметрів на місцевості міститься в одному сантиметрі карти.

Масштаб — це відношення, що показує ступінь зменшення довжини лінії на плані, карті чи глобусі порівняно з реальною відстанню на місцевості. Масштаби карт бувають числові, іменовані та лінійні.

Числовий масштаб виражається дробом, де в чисельнику одиниця, а в знаменнику число, яке показує, у скільки разів зменшене зображення тієї чи іншої частини земної поверхні. Чим більший знаменник, тим меншим є масштаб, дрібнішим зображення об'єктів на карті.

Іменований масштаб відрізняється тим, що' біля кожного числа записана назва одиниці вимірювання. Наприклад, в 1 см — 2 км. Цей масштаб також вказують на всіх картах.

Для безпосереднього визначення відстаней на картах великого масштабу і планах при наявності циркуля-вимірювача зручно користуватися лінійним масштабом. Це графік, що поміщається внизу карти у вигляді лінійки, розділеної на сантиметри. Праворуч від нуля біля кожної поділки лінійки (наприклад, сантиметрової) підписана реальна відстань на місцевості. Ліворуч від нуля лінійку розбивають на менші поділки (міліметрові), для отримання більш точних результатів. .

Вимірявши лінійкою чи циркулем відстань на карті, її переносять на лінійний масштаб і отримують шукану відстань без додаткових розрахунків. Із цією метою також, маючи результати вимірювання на карті у сантиметрах, можна перемножити результат на іменований масштаб.