- •Передмова
- •Загальнонаукові методи теоретичного пізнання Абстрагування. Сходження від абстрактного до конкретного.
- •Географія та картографія
- •Тема №2. Всесвіт.Сонячна система. Час. Земля –планета сонячної системи
- •5. Добове обертання Землі та його наслідки.
- •6. Градусна сітка на карті та її елементи.
- •Добове обертання Землі та його наслідки
- •Градусна сітка на карті та її елементи
- •Як з'явилися терміни «широта» і «довгота» для визначення географічних координат?
- •Географічна широта і довгота
- •Тропіки і полярні кола
- •Орієнтування
- •Азимут. Компас
- •Як і навіщо з'явився глобус?
- •Що потрібно знати для того, щоб уміти "читати" карту?
- •Якими були перші карти?
- •Поняття про географічну карту. Географічна карта — це зменшене, узагальнене, умовно-знакове зображення земної поверхні на площині, виконане за певним математичним законом (масштабі і проекції).
- •Абсолютна та відносна висоти точок місцевості
- •Карти в житті та господарській діяльності людини
- •Що таке комп'ютерна карта?
- •Внутрішня будова Землі. Поняття "літосфера"
- •Абсолютний геологічний вік
- •Типи земної кори
- •Внутрішні сили, що зумовлюють зміни земної кори
- •Форми земної поверхні
- •Зовнішні сили, що зумовлюють зміни земної кори
- •Тема№5. Поняття про мінерали і гірські породи
- •1. Гірські породи, що складають земну кору. Вивітрювання
- •6. Надра та їхня охорона
- •Гірські породи, що складають земну кору. Вивітрювання
- •Надра та їхня охорона
- •Склад і властивості води
- •Світовий кругообіг води
- •Географічне положення, особливості рельєфу дна Світового океану
- •Світовий океан і його частини
- •Температура і солоність води Світового океану
- •Рух води у Світовому океані
- •Господарське значення морів
- •Підземні води та джерела
- •Річка та її частини. Басейни і вододіли. Поняття про річкову долину
- •Живлення і режим річок
- •Канали та водосховища
- •Озера, типи озерних улоговин та їхнє господарське використання
- •Болота та їхнє використання
- •Тема №7. Атмосфера
- •Поняття про атмосферу
- •Висота, межі й будова атмосфери
- •Сонячна радіація. Нагрівання атмосфери
- •Вітри та їхнє походження
- •Загальна циркуляція атмосфери. Пасати та інші постійні вітри
- •Водяна пара в атмосфері
- •Атмосферні опади та їхнє утворення
- •Вимірювання кількості опадів
- •Розподіл опадів на поверхні земної кулі
- •Погода. Характеристика складових стану погоди
- •Залежність клімату від положення відносно океану, океанічних течій, рельєфу і висоти місцевості
- •Значення клімату в господарській діяльності людини
- •Органічний світ океану
- •Органічний світ суходолу
- •Вплив біосфери на інші оболонки
- •Вплив людини на біосферу
- •Ґрунт як результат взаємодії біосфери з іншими оболонками
- •Загальні закономірності географічної оболонки
- •Поняття про природний комплекс
- •Людина і географічна оболонка
- •Австралія Загальні відомості та фізико-географічне положення
- •Природні зони
- •Антарктида Загальні відомості та фізико-географічне положення
- •Органічний світ
- •Південна Америка Загальні відомості та фізико-географічне положення
- •Природні зони
- •Північна Америка Загальні відомості та фізико-географічне положення
- •Природні зони
- •Євразія Загальні відомості та фізико-географічне положення
- •Які материки мають найбільшу кількість природних зон?
- •Від чого залежить біорізноманітність природної зони?
- •Рельєф дна
- •Органічний світ
- •Природні комплекси
- •Господарське використання
- •Атлантичний океан Загальні відомості та фізико-географічне положення
- •Рельєф дна
- •Органічний світ
- •Природні комплекси
- •Господарське використання
- •Індійський океан Загальні відомості та фізико-географічне положення
- •Органічний світ
- •Природні комплекси
- •Господарське використання
- •Північний Льодовитий океан Загальні відомості та фізико-географічне положення
- •Органічний світ
- •Природні комплекси
- •Господарське використання
- •Тема №11. Біологія – сукупність наук про життя
- •5. Поняття про систематику.
- •Тема №12. Світ рослин
- •Тема №13. Світ тварин
- •Тема №14. Куточок живої природи навчальних закладів
- •Спостереження за кімнатними рослинами
- •Географічне положення України
- •Рельєф, геологічна будова і корисні копалини Основні риси рельєфу: низовини, височини, гори
- •Геоморфологічна будова й основні типи рельєфу
- •Закономірності поширення корисних копалин
- •Основні річкові басейни. Канали
- •Озера й водосховища
- •Підземні води. Болота, їхні типи і поширення
- •Водний баланс і водні ресурси України
- •Ґрунтовий покрив, земельні ресурси. Основні генетичні типи ґрунтів, закономірності поширення
- •Загальні риси клімату у різні пори року
- •Несприятливі погодні явища
- •Спостереження за звірами (що впадають в зимову сплячку)
- •Рослинні комплекси лісів, степів, луків, боліт
- •Різноманітність видового складу тварин
- •Фауністичні комплекси лісової, лісостепової, степової зон, Українських Карпат і Кримських гір
- •Біотичні ресурси, їх раціональне використання
- •Природно-господарська характеристика природних зон України: мішаних лісів, лісостепової, степової
- •Природно-господарська характеристика Українських Карпат і Кримських гір
- •Природні комплекси морів, що омивають Україну
- •Рослинництво
- •Зернові культури
- •Вирощування технічних культур
- •Вирощування картоплі та овочів, садівництво, ягідництво і виноградарство
- •Тваринництво
- •Олійник я.Б. Федорищак р.П. Шишченко п.Г. Загальне землезнавство. –Київ.: Знання-прес, 2008. – 342с.
Поняття про географічну карту. Географічна карта — це зменшене, узагальнене, умовно-знакове зображення земної поверхні на площині, виконане за певним математичним законом (масштабі і проекції).
Кратність зменшення зображення відображає масштаб карти. Предмети позначають на картах умовними знаками. Пояснення до них дається в легенді карти.
Для планів місцевості і великомасштабних карт є окремі умовні знаки. Вони бувають декількох видів — контурні, лінійні, позамасштабні. Ті об'єкти, розміри яких достатньо великі, щоб їх можна було відобразити у масштабі карти, передаються контурними або площадними умовними знаками. Вони складаються з контуру (наприклад, кордону держави) і його заповнення (кольору).
Якщо об'єкти настільки малі, що їх не можна відобразити в масштабі плану чи карти (наприклад, джерело), то їх позначають позамас-штабними умовними знаками. На вигляд вони можуть бути геометричними фігурками, схематичними малюнками та ін. Чим менший (дрібніший) масштаб карти, тим більше на ній поза-масштабних позначень.
Об'єкти великої протяжності, але малої ширини (річки, дороги, кордони) наносять лінійними умовними знаками. Тільки довжина їх відоражена в масштабі, а ширина — довільна, а тому її не потрібно намагатися виміряти.
Крім перелічених трьох видів умовних знаків, на планах також використовуються пояснювальні знаки (стрілки, що показують напрями течії річок), написи, буквені та цифрові позначення. Цифрами позначають висоту найвищих точок місцевості тощо. Усього на планах місцевості використовують близько 350 умовних знаків і понад 400 скорочених пояснювальних підписів.
Суть узагальнення, або генералізації полягає у відборі основного для зображення на карті. Ступінь генералізації залежить, передусім, від масштабу карти (чим дрібніший масштаб, тим меншу кількість об'єктів і з меншими деталями на ній можна зобразити), а також змісту і призначення карт.
Найточніше форму Землі і всіх географічних об'єктів, їхні розміри передає глобус.
Масштаб
Хто першим увів поняття масштабу?
Не можна змалювати на карті гори, річки, міста і всі інші об'єкти у натуральну величину. Тому їх завжди малювали або викреслювали в зменшених розмірах, але на початку це зменшення було довільним. Тобто, дивлячись на карту, не можна було зрозуміти, якої саме висоти гора, яка дійсно ширина річки. Мова карти повинна була стати точнішою, для цього необхідно було будувати карти так, щоб довжині кожної лінії відповідала б конкретна відстань на землі.
Співвідношення довжини на карті до довжини на землі називається масштабом. Першим навчив карту "говорити" мовою масштабу Анаксімандр — грецький учений VII — VI ст. до н.е. Ним була створена карта з використанням масштабу, в центрі якої була розміщена Греція. Її оточували відомі на той час частини Європи і Азії. Карта мала форму круга, по краях якої розташовувався океан.
За допомогою масштабу легко прочитати по карті, скільки сантиметрів на місцевості міститься в одному сантиметрі карти.
Масштаб — це відношення, що показує ступінь зменшення довжини лінії на плані, карті чи глобусі порівняно з реальною відстанню на місцевості. Масштаби карт бувають числові, іменовані та лінійні.
Числовий масштаб виражається дробом, де в чисельнику одиниця, а в знаменнику число, яке показує, у скільки разів зменшене зображення тієї чи іншої частини земної поверхні. Чим більший знаменник, тим меншим є масштаб, дрібнішим зображення об'єктів на карті.
Іменований масштаб відрізняється тим, що' біля кожного числа записана назва одиниці вимірювання. Наприклад, в 1 см — 2 км. Цей масштаб також вказують на всіх картах.
Для безпосереднього визначення відстаней на картах великого масштабу і планах при наявності циркуля-вимірювача зручно користуватися лінійним масштабом. Це графік, що поміщається внизу карти у вигляді лінійки, розділеної на сантиметри. Праворуч від нуля біля кожної поділки лінійки (наприклад, сантиметрової) підписана реальна відстань на місцевості. Ліворуч від нуля лінійку розбивають на менші поділки (міліметрові), для отримання більш точних результатів. .
Вимірявши лінійкою чи циркулем відстань на карті, її переносять на лінійний масштаб і отримують шукану відстань без додаткових розрахунків. Із цією метою також, маючи результати вимірювання на карті у сантиметрах, можна перемножити результат на іменований масштаб.
